Майстер-клас від кременчуцької мерії: як не заробити гроші для громади

Довкола Деївського сміттєзвалища не вщухає скандал: ще відтоді, як депутати несподівано знайшли там «джерело чистої енергії» – ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК». Профільна комісії з питань землі та екології й досі з’ясовує: хто ж привів інвестора на звалище «в обхід» конкурсу?

Коротко нагадаємо про обставини справи. 13 жовтня 2017 року міська рада не затвердила переможця інвестиційного конкурсу – спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища» (керівник Йорг Майснер). Натомість нещодавно стало відомо, що комунальне підприємство Кременчуцьке КАТП 1628, яке утримує полігон твердих побутових відходів, швидко й тихо уклало угоду з ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК». Сталося це 23 жовтня 2017 року – не минуло і два тижні від того, як депутати попрощалися з потенційним німецьким інвестором.

ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК» зареєстроване 25.09.17 року – спеціально для того, щоб проводити діяльність на полігоні у Кременчуці, бо це були вимоги міської влади – так пояснила на депутатській комісії 19 березня Наталія Корецька, заступник директора ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» (материнської компанії). Перемовини про співпрацю, за її словами, велися з першим заступником міського голови Володимиром Пелипенком та керівником КАТП 1628 Сергієм Шияном.

Аналізуємо обставини: «за спиною» німецького інвестора, який усе ще чекав рішення сесії про затвердження результатів конкурсу, йдуть інші перемовини. Реєструється інша компанія, яка й отримує право проводити діяльність на звалищі – без конкурсу. Водночас мер при особистій зустрічі, про яку розповів німецький інвестор Йорг Майснер, запевняв його, що зацікавлений у співпраці.

Що ж спонукало перших осіб мерії так ревно просували іншого інвестора? І що ж за умови запропонував інший інвестор, від яких просто неможливо було відмовитися? Проаналізуємо з точки зору вигоди для міста обидва документи:

- Чинну угоду на дегазацію полігону між КАТП 1628 та ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК» від 23.10.17 року.

- Проект угоди про спільну діяльність із дегазації полігону, яка була б укладена, якби депутати затвердили результати інвестиційного конкурсу. В угоді мало бути чотири сторони:

1) Державний партнер 1 – Кременчуцька міська рада;

2) Державний партнер 2 – КАТП 1628 (засновник – міська рада, директор Сергій Шиян);

3) Приватний партнер 1 – ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища» (засновники – німецькі акціонери, керівник – Йорг Майснер). Підприємство зареєстроване у Вінниці, де вже реалізований проект із дегазації полігону.

4) Приватний партнер 2 – ТОВ «Кременчуцьке підприємство з санації полігону» (засноване ще в 2001 році саме для реалізації проекту санації сміттєзвалища, засновниками якого є КАТП 1628 – 51% статутного капіталу та ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища».

Угода про спільну діяльність з «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища»	Угода з ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК»
Про що угода
Спільна діяльність Державних та Приватних партнерів для досягнення соціально-екологічного та економічного ефекту від утилізації біогазу та виробництва з нього електроенергії.	Зобов`язання інвестора виконати обсяг робіт із дегазації полігону ТБО та утилізації вилученого біогазу за технологією на власний розсуд
Плата, яку отримує КАТП-1628
За оренду газозбірної системи, що знаходиться на балансі КАТП: 10% - до моменту введення в експлуатацію газоутилізуючої системи; 20% від нової вартості газозбірної системи після її модернізації та отримання Приватним партнером 1 (німецьким інвестором) коштів від реалізації електроенергії за «зеленим» тарифом*.	360 тис грн на рік незалежно від результатів господарської діяльності інвестора або його правонаступника, за договором, це плата за виключне право здійснення діяльності на полігоні та вилучення з відходів компонентів, що мають економічну цінність. Відповідно до додаткової угоди винагорода нараховується і сплачується з моменту відпуску електроенергії ДП «Енергоринок».
Чи отримує місто частку від реалізації електроенергії
КАТП-1628 отримує частку прибутку від реалізації електроенергії відповідно до своєї частки в ТОВ «Кременчуцьке підприємство з санації полігону» (тобто 51%)	Не передбачений (тобто прибуток від продажу електроенергії має винятково приватний інвестор)
Термін дії угоди
15 років з моменту підписання	10 років
Кому залишається майно (газозбірна система, генераторна установка)
Через 14 років переходить у комунальну власність	Передача у комунальну власність не передбачена
Терміни виконання робіт
У 4 етапи, повний комплекс робіт (включно з продажем електроенергії) – через 24 місяці з дати підписання договору	7 тижнів та 10 днів з моменту підписання договору – до моменту початку комплексу робіт із дегазації – із 1.01.18 року

*Примітка.

За інформацією голови земельної комісії депутата Руслана Ульянова, вартість існуючої газозбірної системи оцінена в 1 мільйон 231 тисячу гривень. Тобто 10% – це 123,1 тисячі гривень. 20% (за оцінками того ж Ульянова) це буде вдвічі більше. Проте у договорі усе ж таки фігурує «вартість модернізованої установки», тобто її нова оцінка. Йорг Майснер, керівник СП «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища», під час засідання земельної комісії заявив, що за новою оцінкою модернізованої газозбірної системи місто мало б отримати 670 тисяч гривень – 20% її нової вартості. Тобто на 310 тисяч гривень більше, ніж отримає місто від «КЛІАР ЕНЕРДЖІ». Ціну ж, як пояснив Йорг Майснер, не фіксували у грошовому вимірі саме за бажанням депутатів – вони наполягали на відсотках від вартості. Втім, в українській та німецьких версіях знайдено розбіжності. У німецькій версії якраз присутній порядок цифр. Як так сталося? Голова земельної комісії обіцяє службове розслідування. А ми бачимо у німецькій версії порядок цифр, якими обмежується плата, і яких немає в українській версії. 

Що ж влада «наторгувала» для громади?

Руслан Ульянов – один із небагатьох депутатів, який знав про підписання угоди між КАТП 1628 та ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК» – і зараз він переконує, що умови співпраці з цим підприємством кращі, ніж із німецьким інвестором. Обстоюючи свою думку, пан Ульянов робить акцент на екологічному ефекті та швидкості виконання робіт ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК». (До речі, на сесії 13 жовтня він висловився проти інвестугоди з німецьким інвестором та єдиний і проголосував проти. Більшість депутатів просто відсиділася – не голосувала.)

Але ми пропонуємо уважно подивитися на порівняльну таблицю та оцінити її. Більш допитливі можуть подивитися документи – вони доступні на сайті telegraf.in.ua. Оцініть самі, чиї умови були кращими. Проект угоди з німецьким інвестором можна скачати нижче.

proekt-dogvoru-nmeckiy-nvestor.pdf [696,73 Kb] (cкачиваний: 14)  

Угода з КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК - за цим посиланням. 

Наші ж висновки такі: з фінансової точки зору умови співпраці з німецьким інвестором набагато привабливіші, ніж із ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК». Адже співпраця з німецьким інвестором передбачала розподіл прибутку від продажу електроенергії, де «КАТП-1628» отримало б свою гарантовану частку.

Натомість тепер новий приватний інвестор одноосібно зароблятиме гроші на звалищі та дасть «із барського плеча» КАТП-1628 лише 360 тисяч гривень на рік.

Відтак, екологічний ефект не перекреслює іншого питання – про гроші.

– Де наша вигода? – про це прискіпливо допитувався в Йорга Майснера голова бюджетної комісії Олександр Плескун 10 червня, обговорюючи проект договору про партнерство, та наполягав на більшій частці від прибутку для громади.

Питання фінансових «вигід» від нового інвестора прилюдно взагалі не обговорювалося. І весь прибуток від продажу електроенергії піде приватній фірмі – чиста енергія!

Водночас, збиткове «КАТП-1628» і далі сидітиме на дотаціях із міського бюджету. На 2018 рік дотація підприємству на закупівлю техніки передбачена в розмірі 7,33 млн грн – тобто в 20 разів більше, ніж отримає підприємство від свого «інвестпроекту» з ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК». Ще 2,5 млн грн нещодавно виділили КАТП з бюджету на зарплату та 1,5 млн – на контейнерні майданчики.

На підході – проект рішення про підвищення тарифів для населення на вивезення сміття, бо підприємству не вистачає грошей. То де ж логіка: у нас нема грошей, але ми відмовляємося їх заробляти на інвестпроекті?

Не беремося точно оцінювати суму прибутку, втраченого КАТП 1628. Та він обраховується мільйонами гривень. Проста математика: ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК» встановила на звалищі генераторну установку потужністю 845 кВт (вона задекларована в ліцензійних умовах на виробництво електроенергії). Навіть якщо установка працюватиме на половину своєї потужності, то за рік за зеленим тарифом (4,0185 грн за 1 кВт) виручка від продажу електроенергії складе 14,7 млн грн. Зрозуміло, що мають окупитися інвестиції, є виробничі витрати, податки, але все одно – це прибутковий бізнес. І керівництво ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК» розраховує на його окупність за два роки – це теж звучало на депутатській комісії.

Та для міста (в особі хронічно збиткового КАТП і міської влади, яка відповідає за його діяльність) тепер це втрачені можливості. Чому ж міська влада та КАТП діють всупереч інтересам громади? На нашу думку, причин може бути дві. Або це вкрай неграмотний менеджмент. Або корупційна схема, і гроші від «зеленого тарифу» таки осіли у чиїхось кишенях замість того, щоб за їхній рахунок розвивати комунальне підприємство.

До речі, під час засідання земельної комісії Йорг Майснер заявив, що звернеться до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та розповість про корупцію у Кременчуці на своєму прикладі.