Зазвичай в останню неділю перед Великим постом православні просять вибачення один в одного, аби скинути з душі тягар образ і розпочати пост з чистою совістю. У цей день нерідко навіть пробачають борги, особливо якщо позичальник знаходиться в скрутному становищі.
Вважається, що така традиція походить з Єгипту або Палестини. У той час ченці зазвичай усамітнювались в пустелі на час посту, де молились 40 днів без їжі і практично без води. За таких обставин великою була вірогідність смерті від зневоднення, тож ченці прощались так, ніби йдуть в останню путь. Зараз пост не становить загрози життю і здоров’ю віруючих, але традиція прижилася.
Традиційно в цей день ходять у церкву, аби прослухати Нагірну Проповідь, яка розкриває суть прощення. А після богослужіння проводиться чин прощення, коли настоятель і парафіяни просять пробачення один у одного.
Часто люди задаються питанням, як же пробачити (або просити вибачення), якщо робити цього нема ніякого бажання? Пам’ятайте, що прощення має йти від щирого серця, інакше воно втрачає сенс. Звичайна відповідь на «Прости мені за все!» у цей день – «Бог прощав і я прощаю!», а відмовляти у прощенні вважається дурним тоном. У цей день прийнято говорити один одному компліменти.
Найвизначнішою традицією цього дня вважається спалення Масляної, що символізує перемогу над зимою і смертю, що відкриває шлях весні та новому життю.
Перед тим, як просити прощення, люди зазвичай причащаються та сповідуються в церкві. Попросивши прощення, люди тричі цілуються, через що цей день іноді називають «цілувальником». Зазвичай першими просять пробачення молодші.
У цей день прийнято їсти 7 разів – по числу тижнів Великого посту.
Прощену неділю варто прожити гідно, допомагати ближнім, говорити людям лише приємні речі. Це допомагає очистити душу та підготуватись до Великого посту.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.