Математична психологія

Однак математичні методи – це лише допоміжний засіб і аж ніяк не основа досліджень. Вони допомагають виявити лише кількісні залежності та співвідношення, але не характеризують змісту психологічних даних.

Коли зародилась математична психологія?

Математизацію психологічної науки відносять до 1822 року і пов’язують з прізвищем німецького дослідника Й.Гербарта. Він стверджував, що психологія не може існувати як наука без залучення математики, метафізики та емпіричного досвіду. Послідовник вченого М.-В.Дробиш охарактеризував потік свідомості як взаємопов’язані математичні величини. Він же видав книгу «Першооснови математичної психології». На той час прихильники цього вчення використовували переважно техніки диференціального та інтегрального числення. А вже англійські психологи перейшли до складніших методів для наукового розгляду особистості, інтелекту, здібностей тощо.

Математика сприяє більш якісним дослідженням в інших нетехнічних науках, наприклад, філології, журналістиці, філософії, культурології, історії. Взагалі розуміння математичних законів позитивно впливає на формування людської особисті. Особливо якщо це відбувається з раннього віку. Математична наука розвиває аналітичну здатність мозку, логіку, критичне судження. Математика допомагає мислити більш стратегічно та структуровано, вибудовувати складні алгоритми причинно-наслідкових зв’язків. 

Що таке інтроспекція і біхевіоризм?

Інтроспекція, або самоспостереження, полягає в можливості індивідуального аналізу власних почуттів, емоцій, реакцій та станів. Ця теорія є елементом структуралістського напряму. З одного боку, це здатність розуміти свою особистість, з другого – цей підхід є досить суб’єктивним.

Біхевіоризм – галузь психологічної науки, що досліджує аспекти поведінки людини і тварин. Власне, більшість рефлексів та поведінкових реакцій є підсвідомими відповідями на зовнішні тригери. Різні моделі поведінки ґрунтуються також на досвіді попередніх поколінь. Якщо заздалегідь визначити подразник з навколишнього середовища, то можна передбачити можливі реакції людини. Адже основне завдання цієї науки, як переконував її засновник, Дж.Уотсон, точний прогноз поведінки з метою впливу на неї. 

Свого часу у цієї теорії домінували яскраві недоліки. Зокрема, аналіз поведінки людей і тварин за однаковою схемою, повне ігнорування внутрішніх проявів людини, розгляд зовнішніх подразників без урахування впливу соціуму, мотивації, психообразу.

Сьогодні зазначені теорії є частково актуальними та лягли в основу таких методів:

1. інтроспекція – «я-концепції» К.Роджерса, гештальт-методики, асоціативної методики, арт-терапії;
2. біхевіоризм – в першу чергу прийомів когнітивно-поведінкової терапії: зміни реакції людини на ситуації, пропрацювання негативних установок, визначення мотиваційних чинників тощо.

Психологічна теорія виявлення сигналу та її зв'язок з математикою

Ця теорія має виражене психофізичне підґрунтя. Ось її суть: повторні пропозиції того самого стимулу спричиняють певний розподіл сенсорних ефектів у свідомості. Людські відчуття розглядаються як процес прийняття рішень.

Дослідження у цій сфері дало можливість розмежувати сенсорну чутливість і критерій прийняття рішення. За її допомогою розроблено 3 сучасні методи: «так-ні», «оцінки» і «вимушеного вибору». Власне, критерій прийняття рішення є роздільною межею на осі сенсорних ефектів. Людина сприймає пропозицію як сигнал (а не шум), якщо ефект та відношення ймовірності більші за критерій.

В основу цієї психотеорії лягли статистичні підходи у математиці. Сигнали описуються за допомогою теорії ймовірностей. Вченими була проведена аналогія між роботою електронних систем і мозковими процесами прийняття рішень. Як бачимо, вивчення математики потрібне не лише представникам технічних професій.

Та далеко не всі можуть опанувати її самостійно. Тож краще вчасно звернутися до репетитора. Дійсно, одним із найскладніших предметів для більшості школярів є математика. Букі – надійна платформа з пошуку репетиторів, де ви можете знайти досвідченого педагога для дитини всього за кілька кліків. Для цього потрібно:

1. вибрати  місто та предмет;
2. обрати спосіб занять – очно чи онлайн;
3. скористатися іншими критеріями пошуку;
4. зробити вибір і надіслати заявку репетитору.