Новий порядок бронювання військовозобов’язаних: хто зможе забронювати 50% працівників

Кабінет міністрів України на засіданні у п’ятницю, 27 січня, затвердив новий Порядок бронювання військовозобов’язаних, а також Порядок та критерії визначення підприємств, організацій і установ, які є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Текст постанови Кабміну №76 в понеділок був опублікований на сайті уряду.

Порядок бронювання та критерії визначення критично важливих підприємств, установ та організацій розроблено відповідно до змін до закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, ухвалених Верховною Радою ще 4-го листопада минулого року.

Згідно з затвердженим порядком, бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості (на дату подання списку) військовозобов'язаних працівників що працюють на підприємствах, в установах і організаціях:

• яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку.

Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міністерство енергетики, підлягатимуть бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. До цих організацій не застосовуватимуться й обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Для забезпечення стабільної роботи органів державного управління бронюванню підлягатимуть співробітники, що перебувають:

• на політичних посадах в держорганах, держслужбовці категорії А та Б;
• керівники держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники;
• керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники;
• працівники патронатних служб;
• працівники органів місцевого самоврядування першої-четвертої категорії та 50% від кількості військовозобов'язаних інших працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Рішення уряду покладає на керівників органів влади, підприємств, установ і організацій відповідальність за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Передбачено, що невірно подані дані, відображені в відповідному рішенні Мінекономіки щодо бронювання, можуть стати підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (бронювання – ред.)

Відстрочки ж, які були надані військовозобов’язаним до набрання чинності ухваленою постановою, будуть чинними протягом строку, на який вони були надані.

В постанові уряду передбачено, що визначення підприємств критично важливими для зазначених цілей здійснюватимуть центральні органи влади та інші органи у відповідних сферах економіки, а також обласні адміністрації. Усі працівники таких установ та організацій теж підлягатимуть бронюванню.

Аби підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:

• загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;
• стратегічне значення для економіки й безпеки держави, відповідно до постанови уряду №83 від 4 травня 2015 року;
• важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);
• відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;
• розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників по підприємству за останній календарний квартал - не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;
• підприємство є резидентом спеціального податкового режиму «Дія City».

Достатньо буде відповідності лише по двом критеріям для підприємств ПЕК, державних та комунальних підприємств охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури та спорту, соціального захисту, що є неприбутковими, дотаційними чи надають безкоштовні послуги; для телебачення з інформаційним мовленням, а також для державних та комунальних закладів культури.

До критично важливих підприємств також належать установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Рішенням уряду затверджено форми та документи, які необхідно подавати у відповідні органи, щоб підприємство було визнано критично важливим, затверджено формі звітності, визначено вичерпний перелік підстав для скасування бронювання.

Як вказують в Мінекономіки, ухвалена постанова є зваженим спільним рішенням Генерального штабу ЗСУ, міністерств оборони, економіки, розвитку громад та територій, інших міністерств та відомств, включно з галузевими, а також українського бізнесу.

Зазначено, що до обговорення та удосконалення документа було залучено, зокрема, представників найбільших галузевих асоціацій та об’єднань, а пропозиції бізнесу були враховані в підсумковому варіанті документа.