Чим загрожує неявка до військкомату у воєнний час та як в Україні карають «ухилянтів»

Повномасштабна війна з росією, яка триває майже рік, призвела до збільшення Сил оборони України, та, зокрема, ЗСУ, у декілька разів. І якщо в перші місяці війни до ТЦК та СП (колишні військкомати – ред.) стояли черги добровольців, то наразі їх немає, а комплектувати нові військові частини треба. Адже військова техніка та озброєння, яку Україні передають західні союзники, сама по собі не воює. Воюють люди, які озброєні цією технікою та зброєю. Окрім того, є потреба у поповненні наявних військових частин.

7-го лютого Верховна Рада затвердила укази Президента про продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів — до 20 травня.

Отже, мобілізація триватиме, і військовозобов’язаним, якими в Україні є чоловіки віком від 18 до 60 років, продовжуватимуть вручати повістки. Не тільки вдома чи на роботі, а й на вулицях, у кафе, ТРЦ та в інших громадських місцях.

Чому це робиться нещодавно пояснив міністр оборони Олексій Резніков, наголосивши, що багато переселенців не стали на військовий облік, хоча були зобов’язані це зробити протягом 5 днів за новим місцем проживання.

Варто розуміти, що вручення повістки не означає, що людину мобілізують та відправлять на фронт. Принаймні ті повістки, що вручають у громадських місцях, призначені для уточнення облікових даних військовозобов’язаних або ж їх постановки на військовий облік.

Взагалі є 4 види повісток, які вручають працівники ТЦК та СП або уповноважені ними особи:

• для уточнення облікових даних;
• для проходження військово-лікарської комісії (визначає придатність до проходження військової служби);
• повістка-призов до ЗСУ;
• мобілізаційне розпорядження.

Отже, спочатку чоловіка, який отримав повістку, поставлять на військовий облік (якщо він до того не перебував на обліку) або ж уточнять його особисті дані. Вже потім може прийти повістка для проходження медичної комісії. І тільки після її висновку, якщо людина придатна до військової служби, може прийти повістка про призов до ЗСУ.

Водночас в Україні є чимала кількість «ухилянтів», які отримавши повістку не з’являються до ТЦК та СП. Яка відповідальність передбачена законодавством України за ігнорування повістки у період воєнного часу?

За неявку до військкомату після отримання повістки, якщо на те немає поважних причин, які чітко визначені законом, передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

За неявку до ТЦК та СП (військкомат) після отримання повістки вперше чи вдруге передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Якщо військовозобов’язаному вручили повістку для уточнення облікових даних або проходження медкомісії й він не з’явився до ТЦК та СП, відповідно до ст. 210 КУпАП на нього чекає штраф розміром від 1700 до 3400 грн. У разі, якщо людина отримала повістку вдруге протягом року та знову не з’явилась до військкомату, це карається штрафом у розмірі від 3400 до 5100 грн.

За неявку до ТЦК та СП після проходження медкомісії (ВЛК) може наступити кримінальна відповідальність.

Більш суворе покарання передбачено, якщо проігнорувати повістку-призов до ЗСУ чи мобілізаційне розпорядження. Якщо військовозобов’язаний пройшов ВЛК, його визнали придатним до військової служби, вручили повістку на призов, а він не з’явився до військкомату, настає кримінальна відповідальність відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України. За ухилення від призову на службу у період воєнного часу передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

16-го січні 2023 року на Сумщині до реального позбавлення волі строком на 3 роки засуджено 34-річного мешканця Охтирки за ухилення від мобілізації (ст. 336 ККУ). Військовозобов’язаного було взято під варту у залу суду.

Вироком суду встановлено (справа № 583/1225/22), що обвинувачений ще 12 липня 2022 року пройшов військово-лікарську комісію за висновком якої був визнаний придатним до проходження військової служби та отримав повістку на призов до лав ЗСУ. Але замість виконання свого обов’язку по захисту Батьківщини, обвинувачений обрав примітивний спосіб ухилення від мобілізації шляхом псевдолікування колінного суглоба. Про це повідомляє пресслужба обласної прокуратури.

За даними Опендатабот, протягом 2022 року найбільшу кількість справ про ухилення від призову на військову службу було зареєстровано у березні минулого року — 282 кримінальні провадження. Відтоді кількість справ коливалась, у середньому, на рівні 100 проваджень на місяць. Загалом за весь 2022 рік було обліковано 1108 кримінальних проваджень.

Попри те, що минулого року до ЗСУ мобілізували значно більше людей, ніж це було під час часткової мобілізації у 2015 році, кількість «ухилянтів» торік була удвічі менша, аніж тоді. У 2015 році за статтею 336 ККУ було обліковано 2256 проваджень.