«Нас душать, як колорадських жуків», – стверджують люди

У селі Бондарі Кременчуцького району є промисловий ставок-випарник ЗАТ «Укртатнафта». Сюди вже понад 20 років підпримство скидає води із залишками нафтопродуктів. Ставок «поводиться тихо» у холодні пори року, а влітку раптом нагадує про себе різким неприємним запахом…
Два тижні поспіль нафтовий ставок – в епіцентрі скандалу.  Засоби масової інформації обговорюють подробиці отруєння невідомим газом 174 працівників кар’єру Полтавського ГЗК (гірничо-збагачувального комбінату). 30 липня до медичної частини комбінату його працівники зверталися з однаковими скаргами на підвищений тиск, головний біль і нудоту. Щоправда, до госпіталізації не дійшло. Адміністрація ГЗК терміново вивела працівників з кар’єру і звернулася до влади з проханням з’ясувати причини загазованості і виявити склад газів. Неприємний запах у кар’єрі відчували чотири дні поспіль: з 28 липня по 1 серпня.
З подачі Миколи Асаула, заступника головного санітарного лікаря області, у пресі з’явилася інформація про те, що кар’єр «накрили» продукти фенолу зі ставка випарника ЗАТ «Укратанафта». Отруєння фенолом констатували і медики. Наразі з причинами отруєння  людей розбирається обласна комісія з надзвичайних ситуацій.
9 серпня ЗАТ «Укртатнафта» категорично спростувала свою причетність до ситуації із забрудненянм повітря у кар’єрі. Інформація була оприлюднена на офіційному інтернет-сайті підприємства. Головний аргумент: «Всі технологічні об’єкти АТ «Укртатнафта» (в тому числі і ставок-випарник) розташовані на значній відстані від кар’єру ГЗК».
Різкі неприємні запахи не вперше «навідують» кар’єр ГЗК, каже керівник прес-служби ГЗК Олександр Довгальов. Доводиться терміново виводити людей, щоб вони не очманіли. Але це трапляється час від часу – у 2005-2006 році таких випадків не було. Проте від різких заяв про походження запахів адміністрація Полтавського ГЗК утримується.
Дійсно, кар’єр – на значній відстані від «обвинувачуваного» ставка. Але практично поряд із ним живуть люди – мешканці села Бондарі. Як же дихається їм?

13 серпня вирушаємо подивитися на життя біля ставка-випарника. Нас супроводжує фермер із села Бондарі, депутат Кременчуцької районної ради Михайло Петренко.  Дорогою розповідає, що ставок площею 360 гектарів створили свого часу на вільних болотах у шістдесяті роки. Кілька років життя поряд із промисловими стоками – і пити колодязну воду стало неможливо через забруднення нафтопродуктами. Під’їжджаємо до Бондарів – і починаємо відчувати, як щось тхне у повітрі. «Оце ж вам ставок і є», – констатує Михайло Петренко.
Обабіч дороги стоять бідони: вони чекають на «водовозку». Люди вже давно п’ють лише привозну воду. Доставку її оплачує ЗАТ «Укртатнафта». Проте худобу напувають сільською водою.
Наразі якраз час доїти корів, тож рушаємо на пасовище, яке, до речі, майже поряд із ставком. Вітер дме якраз зі ставка, і неприємний запах відчувається все більше і більше.
– Як вітер дме, ми взагалі кінчаємося. Такий сморід, що не можна дихати, – кажуть люди.

– А якщо спуститися до самого ставка, то там взагалі очманіти можна. Я колись корову там шукала, то ледве звідти вибралася. Дуже злякалася – думала, там і залишусь, – розповідає мешканка Бондарів Лариса.
Запитуємо: «Але ж керівництво «Укртатнафти» неодноразово заявляло, що гострої проблеми не існує, що всі показники вже у нормі?»
– Це їм проблем немає! Душать нас, як колорадських жуків, колорадського вже не бере, то нас так само! – чуємо обурені голоси.
Цікавлюся, чим люди напувають корів. Наші розпитування селяни сприймають дещо насторожено: «От ви зараз як напишете, то нас не пускатимуть на базар із тим молоком».
Для багатьох бондарівських сімей це на сьогодні – єдине джерело доходу. Селяни мріють, щоб на їхні проблеми у кабінетах високопосадовців нарешті звернули увагу. Але сподіваються на це мало…

«Іншого джерела забруднення фенолом у цьому регіоні немає»
Микола Асаул, заступник головного санітарного лікаря області:
– 28-30 липня була так звана інверсія – перепад температури, і всі випари притискувалися в приземний шар, а не розсіювалися у повітрі. Фенол важчий за повітря. Глибина ж кар‘єру 300 метрів, у нього складна конфігурація, тому не відбувається вентиляція кар‘єру. Фенол накопичувався. Коли змінилися метеорологічні умови – він вивітрився, і проблема зникла. Іншого джерела забруднення фенолом у цьому регіоні немає. Я порадив керівництву ГЗК укласти угоду з медичним інститутом екологічного напрямку, щоб фахівці провели дослідження, та зробили висновки.  Прогнозую, що вони підтвердять: ставок-випарник є джерелом забруднення повітря, у тому числі і в кар’єрі. Експертиза ця – в інтересах всіх людей.

«Ситуація у кар’єрі може бути пов’язана із витісненням фенолу із грунту»
Тетяна Козловська, доцент кафедри екології КДПУ, кандидат хімічних наук:
– Фенол міг потрапити у повітря з грунту кар’єру. Багато років поспіль йшло забруднення підземних вод і грунтів від ставка-випарника, але це було до того, як «Укртатнафта» провела укріплення дна ставка. Є карта нафтового забруднення. На ній видно, що частина нафтопродуктів, що містять фенол, «поповзла» до Дніпра, у бік ГЗК. Отже, моя версія – ситуація у кар’єрі може бути пов’язана із витісненням фенолу із грунту. Внаслідок спекотної погоди і прогрівання грунту фенол почав потрапляти у повітря кар’єру. А оскільки немає вітру, то він накопичився у концентраціях, що перевищують норму. Окрім цього, люди могли відчувати запах  метилмеркаптану, який токсичніший за фенол. У суміші з фенолом він посилює ефект від неприємного запаху. Обидва гази діють на верхні дихальні шляхи: викликають задуху, головний біль, нудоту.

«Кадмій, свинець, солі важких металів ідуть у колодязі»
Валерій Станкевич, завідувач лабораторії гігієни грунту та відходів інституту імені Марзєєва (м.Київ):
Ставок-випарник створений і функціонує у порушення норм українського законодавства. Тому що жоден екологічно небезпечний і небезпечний для здоров‘я населення об‘єкт не може функціонувати без встановленої санітарно-захисної зони. А її для ставка ніхто не встановлював!... Всі токсиканти (а там кадмій, свинець, солі важких металів) ідуть у колодязі… Коли ми проводили дослідження щодо майбутнього впливу комбінату «Ворскла-Сталь», ми повинні були оцінити вже існуючу екологічну ситуацію. І ми написали у своєму висновку, що найбільш екологічно небезпечним об‘єктом є саме цей ставок-випарник. Такого висновку ми дійшли на підставі результатів аналізів проб, які відбирали минулого року.