Спрут – величезна океанська істота, щупальця якої можуть витягуватися на кілька метрів. Вони дістають будь-куди і загрібають будь-що. Існує ще один «Спрут» – кінематографічний. Так називається відомий італійський серіал про містечкову мафію. Народ, затурканий кінематографом, чомусь переконаний, що мафія виключно торгує наркотиками та дівчатами. Але у Палермо вам розкажуть, що міська мафія багатіла та багатіє, у першу чергу, на муніципальних підрядах. До речі, найбільше вона обожнює контракти на вивезення сміття та маленькі гарненькі сміттєспалювальні заводи, на яких можна спалити що завгодно та кого завгодно.
Коли ми назвали наш матеріал «Спрут», то мали на увазі обох вищезгаданих «спрутів».
Стара раковина, як підстава для розслідування
Щомісяця кожний свідомий кременчужанин платить за квартиру та оплачує «експлуатаційні витрати». Платимо і ми – 124 гривні щомісяця. Платили б без зайвих розмірковувань і далі, коли б не сталася історія з «підкачкою». «Підкачка», яка останні 25 років працювала у будинку цілодобово або по 12 годин, раптом перестала це робити. Згодом на дверях під’їзду з’явилось оголошення про те, що відтепер підкачування води здійснюватиметься лише дві години на добу. Ну, подумали ми, гади! Потім у квартирі потекла стара сантехніка, яку встановлювала «на віка» ще бригада будівельників, що зводили палац культури ім. Петровського. Довелось викликати сантехніків. Та з’ясовувати «точки розподілу» – ті загадкові місця, де будинкові мережі перетворюються на квартирні. Ми стали частіше думати про щомісячні «експлуатаційні витрати». А ще частіше ми розмірковували над тим, кому належить ця невичерпна «золота жила» під назвою «житлові послуги»? Це ж просто-таки шикарний ринок завжди актуальних послуг. Його не підкосить ніяка криза. Бо без раковини та унітазу кризу не переживеш. От ми і вирішили з’ясувати, якому маркізу Карабасу належить усе це «щастя» з легким запахом каналізації?
«Гюльчитай, открой личико!»
Переважна більшість кременчуцьких багатоповерхових житлових будинків з червня 2008-го року перейшли під опіку двох керуючих компаній – «Житлорембудсервіс» та «Добробит». Вони надають послуги з прибирання прибудинкової території, підготовки будинків до зими, вивезення сміття, проводять поточні ремонти. Роблять це не самі, а наймають підрядників. І контролюють результати їхньої роботи.
«Житлорембудсервіс»
У керуючої компанії «Житлорембудсервіс» в управлінні перебуває 732 будинки, які раніше обслуговували КГЖЕПи «Автозаводське», «Молодіжне» та «Центральне». Кременчуцький міськвиконком уклав із компанією «Житлорембудсервіс» угоду №197 (від 24.06.2008) на управління згаданим житловим фондом. Термін дії угоди – 10 років.
Шкурат Віктор Олексійович – керівник компанії, він же – колишній начальник Управління житлово-комунального господарства (далі в тексті – УЖКГ) міськвиконкому. Дивна річ – компанія «Житлорембудсервіс» зареєстрована державним реєстратором 28 березня 2008 року. І вже тоді керівником компанії у документах зазначений пан Шкурат. У той самий час він ще перебував на посаді начальника УЖКГ, яке і проводило конкурс для керуючих компаній. 31 березня 2008 року пан Шкурат підписав наказ № 54 про створення конкурсної комісії. Навряд чи за таких обставин можна говорити про відсутність на конкурсі протекціонізму щодо компанії «Житлорембудсервіс».
Пан Ковальов у цій історії – найцікавіша фігура. Він має найбільшу долю, за показниками сплаченого на момент реєстрації капіталу у нього взагалі 50%. У той самий час він не депутат, не співробітник міськвиконкому, і взагалі людина дуже скромна, не публічна. Яким же чином пан втовпився у компанію з двома впливовими депутатами? Ми поцікавились, хто йому запропонував стати співзасновником спершу ТОВ «Гігант», а потім і ТОВ «Житлорембудсервіс»? Чи, раптом, не тесть і віце-мер пан Оніщенко? Пан Ковальов чемно нас вислухав і запропонував зустрітися за два дні, у понеділок. Коли настав понеділок, наш співрозмовник зазначив: «Ви знаєте, я вирішив краще не коментувати ваші запитання. Чим менше про тебе знають, тим спокійніше спиш. І взагалі, до чого тут Оніщенко?»
І справді, до чого?
«Добробит»
Кременчуцький міськвиконком уклав з приватною керуючою компанією «Добробит» угоду № 196 (від 24.06.2008) на обслуговування 455 багатоповерхових будинків. Раніше ними опікувались КГЖЕПи «Придніпровське» та «Крюківське». Термін дії угоди – 10 років.
Засновники компанії «Добробит»:
У списку засновників нас найбільше зацікавив пан Приходько. З колишнім начальником КГЖЕПу «Крюківське» та з Іриною Міненковою все цілком зрозуміло – шлях, яким вони стали засновниками компанії, що перебрала на себе функції КГЖЕПів, типовий. А от як скромний, не публічний пан Приходько став власником 50% статутного фонду такої «закритої» КГЖЕПівської компанії? Щоби розпитати про це, ми з’їздили до його скромного багатоповерхового будинку на не менш скромному Молодіжному, посиділи, почекали, але розмова не відбулася. Автовідповідач мобільного телефону пана засновника чемно повідомив: «На жаль, місця для запису вашого повідомлення не залишилось». Шкода. Адже наше повідомлення було таке коротеньке. Ми хотіли запитати: хто запропонував пану Приходьку стати співзасновником компанії? Раптом, не свекор його сестри – впливовий депутат та голова депутатської фракції у міськраді пан Черниш?
А «КомЕнерго» проти!
За право управляти житловим фондом Кременчука на конкурсі змагалася також корпорація «КомЕнерго» (Київ), створена від злиття компаній «Столичний фінансовий центр» (Київ) та «Союз-Стандарт» (Донецьк). Як стало відомо «Телеграфу», корпорація оскаржує результати кременчуцького конкурсу у судах. Юридичний відділ київського офісу корпорації (виконавець Шамал О. В.) надав «Телеграфу» роз’яснення претензій. Серед посилань на процедурні порушення умов проведення конкурсу, є й таке: «переможцями конкурсу визнані підприємства ТОВ «Житлорембудсервіс» та «Добробит», директори яких (Міненкова В. І. та Ярош С. М. ) одночасно обіймали посади у комунальних підприємствах, безпосередньо підпорядкованих організатору конкурсу – УЖКГ – та підконтрольних органу місцевого самоврядування, що дає підстави стверджувати про обмеження і спотворення конкуренції під час проведення конкурсу».
Отакі депутатсько-КГЖЕПівські керуючі компанії виграли у Кременчуці конкурс на управління житловими будинками, що перебувають у комунальній власності міської ради. Як їм це вдалося?
Хронологічна таблиця складена на підставі документів, отриманих за відповідними запитами.
29 січня 2008 р. – ХХІІІ сесія міськради затверджує перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюються на конкурсі. Це послуги з управління будинками та послуги з вивезення сміття.
28 березня 2008 р. – державний реєстратор в один день реєструє дві терміново створені приватні компанії: ТОВ «Житлорембудсервіс» та «Добробит».
31 березня 2008 р. – начальник УЖКГ міськвиконкому пан Шкурат видає наказ №54, яким наказує створити конкурсну комісію для визначення підприємств, що надаватимуть послуги з управління будинками. У тексті наказу вказаний і склад комісії. До неї увійшли заступники начальника УЖКГ, а також, серед інших – депутат міської ради І. М. Левченко. Той самий Левченко, який виступає співзасновником «Кременчуцької компанії «Гігант». А вона, як ви пам’ятаєте, володіє 74% статутного фонду компанії «Житлорембудсервіс» –переможця конкурсу.
19 червня 2008 р. – керуючі компанії «Житлорембудсервіс» та «Добробит» визнані переможцями конкурсу (протокол №5).
24 червня 2008 р. – міськвиконком укладає з компаніями «Житлорембудсервіс» та «Добробит» угоди №196 та №197 про надання послуг з управління житловими будинками, що перебувають у комунальній власності міста.
24 лютого 2009 р. – Кременчуцька міська рада виділяє з міського бюджету 750,7 тисяч гривень на проведення компенсаційних виплат працівникам у зв’язку зі скороченням штату реорганізованих КГЖЕПів. Скорочення штатів пов’язане з тим, що після перемоги на конкурсі, керуючі компанії «Житлорембудсервіс» та «Добробит» перебрали на себе функції КГЖЕПів з обслуговування будинків.
Скільки нам коштують управителі?
Керівник ТОВ «Добробит» пані Міненкова – зіславшись на комерційну таємницю – відмовилась відповісти, який відсоток від «експлуатаційних витрат», що сплачують кременчужани, витрачається на утримання компанії. Але пояснила, що попередньо закладеної рентабельності (4% ) компанія наразі не має. Усі кошти, сплачені кременчужанами, витрачаються на поточні ремонти житлового фонду – бо у Крюкові він виявився надто занедбаним. Пані керівник сподівається вийти на пристойні показники рентабельності не раніше, ніж за два роки.
Керівник ТОВ «Житлорембудсервіс» пан Шкурат більш детально відповів на запитання «Телеграфа». Він повідомив, що на утримання керуючої компанії витрачається 13% коштів, сплачених кременчужанами за «експлуатаційні витрати». Наразі у компанії працює 47 осіб (для порівняння – у КГЖЕПі «Автозаводське» працювало 360). Планова рентабельність компанії – 3%. Вона закладена лише у три типи послуг, за які кременчужани сплачують «експлуатаційні витрати» – це прибирання; підготовка до зимового сезону та поточні ремонти. Пан Шкурат оптиміст – він переконаний, що доведе усім, наскільки вигідним може бути бізнес у сфері житлових послуг. Знаєте, ми теж у цьому переконані.
Про тарифи
Тарифи – це кошти, які ми платимо за кодом «експлуатаційні витрати». Отже, це найважливіша для нас із вами тема. І ми маємо одразу дві новини – як завжди, добру та погану. Добра полягає у тому, що найближчим часом (мінімум рік) керуючі компанії тарифи не підвищуватимуть. Про це відповідально заявили «Телеграфу» обидва керівники – пан Шкурат та пані Міненкова. На думку життєрадісного пана Шкурата, «тарифи можна не підвищувати ще цілих два роки, коштів, які в них закладені, вистачає, щоб нормально працювати!»
Погана новина така: панове, схоже, ми страшенно переплачували, та, імовірно, переплачуємо. Як інакше пояснити, що суми у 124 гривні, яку особисто ми платили за експлуатаційні витрати у липні 2008-го, вистачає на обслуговування і нині – у листопаді 2009-го? Яку маржу треба закласти у тариф, щоб її не з’їли інфляційні процеси останнього року? Керівники керуючих компаній посилаються на те, що тарифи розробляли КГЖЕПи та затверджувала сесія міськради! Це так. Тарифи дійсно затверджували на сесії міськради ті самі депутати, які стали засновниками та тіньовими власниками керуючих компаній. А розраховували їх у тих самих КГЖЕПах, начальники яких стали засновниками керуючих компаній. Тут є що досліджувати. Тарифи – тема для окремого грунтовного матеріалу.
«Угода з дияволом»
«Телеграфу» страшенно кортіло побачити таємничі угоди №№196 та 197, які влада уклала з керуючими компаніями. Бажання стало нестерпним після того, як один екзальтований захисник пролетаріату заявив, що за тими проклятими угодами усі будинки перейдуть у власність керуючих компаній, а усі ми – і пролетарії, і не дуже – підемо, голі і босі, жити по картонних коробках! І взагалі, то не просто угоди, то – угоди з дияволом!
Ознайомитись з угодами «Телеграфу» допоміг заступник міського голови пан Порицький. Ну що? Нормальні угоди, без запаху сірки. Пунктів, де б ішлося про можливість привласнення будинків, вони не містять. Натомість там є пункт 9.3, який вказує, що «у випадку припинення дії угоди, майно, передане в управління, повертається Власнику (міській раді) у належному технічному стані». Хух, матимемо хоч дірявий дах над головою!
Втім, угоди містять пункти, над якими, на нашу думку, кременчужанам варто вчасно поміркувати.
«Да здравствует наш суд – самый предсказуемый суд в мире!»
Наприклад, пункт 3.2.4. угод, укладених міською владою з керуючими компаніями, дає право останнім на «укладання договорів реструктуризації заборгованості та на підготовку справ боржників для передачі до суду».
Керівники керуючих компаній без особливого ентузіазму розповідають про судові справи. Та все ж таки пан Шкурат, голова «Житлорембудсервісу», визнав, що створення юридичного відділу вважає складовою успіху. Нині у «Житлорембудсервісі» працює 4 юристи, кожен з яких виконує чітко визначені обов’язки. Один ходить на судові засіданні, два інших спілкуються з боржниками, четвертий контролює усіх. Пан Шкурат зазначив, що компанія завжди готова до спілкування, готова реструктурувати борг, але коли сума неплатежів сягає більше, ніж 300 гривень і спільної мови з боржником не знайдено, справу готують до суду. За словами пана Шкурата, компанія ще не програла жодної боргової справи.
Керівник «Добробиту» пані Міненкова ще обережніше говорила про суди. Власне, вона стверджувала, що компанія воліє не судитися, а домовлятися. Та все-таки визнала, що, коли накопичуються неплатежі за три місяці, юристи компанії готують справу до суду.
Зауважте, панове, компанії приватні, міська влада не має реальних важелів впливу на них у справах боржників. Більше того, вона сама делегувала їм право готувати судові позови. Тож мітинг або голодування під міськвиконкомом навряд чи дадуть результат. Керівники компаній чітко відповіли «Телеграфу»: вони боргів не списують, а до терміну їхнього скасування (3 роки) дотягти не дозволять. Про це варто подумати вчасно.
Водночас, якщо ви вважаєте, що вам не надають обумовлених прейскурантом послуг або надають неякісні, маєте захист. Він називається Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 (від 24.06.2004), ст. 18 – «Оформлення претензій споживача до виконавця». Там роз’яснюється, як складати акт-претензію щодо ненаданої послуги. До речі, за законом, якщо представник виконавця не з’явився для складання акту-претензії або необгрунтовано відмовився його підписати, акт-претензія вважається дійсним, якщо його підписали не менше двох споживачів. Отже, читайте закон та намагайтесь грамотно захищати власні права.
«Народний контроль»
Кременчужани звикли обурюватися якістю наданих житлових послуг. Та далі обурення справа не йде. А воно небагато важить. Між тим, маємо маловідомий пересічному громадянину підзаконний акт, який дозволяє більш грунтовно захищати власні права. Наприклад, оцінювати якість поточних ремонтів, рівня підготовки будинку до зими та ін. Називається цей симпатичний документ Додаток №3 до рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 1298 (від 24.12.2007). Пункт 7.1.3. документу виголошує: «з метою здійснення контролю за послугами, що надаються виконавцями послуг з утримання будинків та прибудинкових територій комунальної власності, обираються відповідальні особи з числа мешканців будинку!» Обирають таку відповідальну особу на загальних зборах мешканців. І вона вже від їхнього імені спілкується з виконавцями послуг. Якщо ж такої особи у будинку не обрали, факт виконаних робіт (послуг) можуть підтвердити та підписати (або не підтвердити) мешканці будинку у кількості не менше трьох осіб.
Обирайте відповідальних осіб, громадяни. І пильнуйте за ними.
Ось, власне, і все, чи майже все, що ми хотіли розповісти вам про кременчуцькі керуючі компанії. Ми довго думали, якою б ефектною фразою завершити цей довжелезний матеріал. І обрали таку: панове, мафія безсмертна. Але це – не привід ризикувати власним житлом! Тож будьте пильними і мисліть конструктивно. Відтепер ви попереджені.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.