Депутати збираються відібрати гроші у дітей-інвалідів

У Кременчуці працює Центр ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Він розташований одразу за мостом, на крюківській землі – невеличка охайна будівля колишнього дитсадка. Сюди щодня мами приводять тяжкохворих дітей. Завдання Центру – рання соціальна реабілітація дітей-інвалідів. Сьогодні за малюків усе роблять мами. Але колись діти залишаться самі і мають до того часу вміти доглядати за собою, спілкуватися з людьми та якось влаштовуватися у не надто гостинному до них світі. Цьому їх у Центрі і вчать. Але є друга велика мета Центру, яку він поки не може виконати – рання фізична реабілітація дітей-інвалідів. Директор Центру Надія Колесник розпочала будівництво другого корпусу Центру, де розміститься реабілітаційний блок, два роки тому. Левова частка роботи зроблена, залишилось завершити довгобуд. На це потрібно близько 390 000 гривень.

Два тижні тому міський голова пан Глухов запевнив журналістів, що будівництво реабілітаційного блоку завершать до Дня міста. На це використають гроші, які має перерахувати місту супермаркет «Білла» за дозвіл на будівництво. «ТелеграфЪ» про це радо написав (№28).

А через кілька днів ми дізналися, що супермаркет «Білла» вже перерахував гроші, які мав заплатити місту, футбольному клубу «Кремінь» – на будівництво стадіону у Міському саду. Сума внеску – 395 689 гривень. Це точнісінько та сума, яку офіційно мала перерахувати «Білла» на розвиток інфраструктури Кременчука. Тобто,формально супермаркет місту більше нічого не винен. А не винен, то й не дасть. То як розуміти публічні заяви міського голови?

Це мама Влада і трирічна Свєта. Їм обом реабілітаційний центр конче необхіден для життя.

Це – недобудований зал ЛФК. Тут мають стояти тренажери для хворих дітей, але вони припадають пилом, бо зал усе ніяк не здадуть. Так само не доведені до ладу кімната очікування, кабінет психіатра, масажний кабінет, кухня та кімната гігієни для хворих малюків. Довгобуд – це гроші на вітер. Бо те, що вже зроблене, псується, а далі нічого не робиться. Директор Центру пані Надія розповіла, що досі ані «Білла», ані «Житлоінвест» обіцяне будівництво не почали.

Дешево і сердито!

Кошторисна вартість будівництва супермаркету «Білла» у Кременчуці – 9 496 525 гривень (з урахуванням ПДВ).

За рішенням міської влади, «Білла» мала сплатити 5 % від кошторисної вартості будівництва на розвиток інфраструктури Кременчука.
5% – це 395 689 гривень (без ПДВ). Рівно цю суму «Білла» перерахувала ФК «Кремінь».

Отже, за неповних 400 тисяч компанія отримала розкішну ділянку у центрі міста та право знищити на ній зелені насадження і звести супермаркет. Дешево і сердито. Яка користь від цього будівництва нардепу Бабаєву, зрозуміло. Незрозуміло, яка від цього користь місту та його мешканцям?

Двовладдя у Кременчуці. Театр маріонеток.

Загалом, міський голова не так часто робить гучні публічні заяви, які ставлять його у двозначне становище. Тож ми ще раз переглянули документи. І вийшло, що міський голова публічно пообіцяв, що вже з 6 липня «Білла» почне ремонт Центру (будівельні роботи за домовленістю мала виконувати фірма «Житлоінвест»). А вже 7 липня на ім’я міського голови надійшов лист директора ФК «Кремінь» пана Недяка. Пан директор просили мера зарахувати кошти, надані «Біллою» на будівництво стадіону, як офіційний внесок у розвиток інфраструктури Кременчука. А 8 липня на ім’я міського голови надійшов лист № 1702 від директора «Білла-Україна» пана Лавріненка. Пан директор також просили зарахувати їм кошти, сплачені «Біллою» на будівництво стадіону, як офіційний внесок у розвиток інфраструктури Кременчука.

Найцікавіше те, що «Білла» перерахувала гроші ФК «Кремінь» ще 3 липня (платіжне доручення №149024). А міський голова, виходить, про це і не знав. У зв’язку з чим у нас виникає дещо некоректне запитання – а він у місті хто? Голова чи так, функціональна одиниця? Адже футбольний клуб «Кремінь» – підприємство комунальне, воно не може, в принципі, чхати на міського голову та просто ставити його перед фактом – ми отримали, а ви зарахуйте. Хоча, виходить, може. У зв’язку з чим маємо друге запитання – а хто такий директор ФК «Кремінь» пан Недяк? Могутній, виходить, він мужчина. Про гроші з «Біллою» сам на сам домовився, отримав їх, з міським головою не порадився та навіть не поставив його до відома, що кошти підуть за другою адресою, повз дитячий Центр. І нічого йому за це не сталося. Навпаки. Клерки швиденько підготували відповідне рішення, і його тихо, «без шуму та пилу», винесли на розгляд сесії, яка відбудеться 28 липня.

Незрозуміло, звідки такі необмежені можливості у регіонального футболіста? Відповідь ви знайдете, коли пригадаєте, хто почесний президент ФК «Кремінь», хто ініціатор будівництва стадіону у Міському саду та хто, попри спротив громадськості, уперто «пробивав» будівництво супермаркету «Білла» у Кременчуці. І «пробив». Ім’я цього пана – Олег Бабаєв, народний депутат. 24 лютого, на сесії міськради, він обіцяв привезти 5,5 мільйонів гривень від Тимошенко на будівництво стадіону. Не привіз. Але все одно присягнувся, що здасть стадіон до Дня міста. І здає. За рахунок Центру для дітей-інвалідів.

На які гроші тепер завершать ремонт дитячого Центру? Щоб почути це, «ТелеграфЪ» відвідав у вівторок, 21 липня, засідання відповідних комісій міської ради. Туди прийшли також віце-мер з питань будівництва пан Крикливець та віце-мер з питань УЖКГ пан Порицький. Жоден із віце-мерів не зміг чітко відповісти, на які конкретно гроші завершать тепер будівництво реабілітаційного блоку для дітей-інвалідів? Зате чітко пролунало (з вуст пана Крикливця), що офіційного документа про процедуру перерахування коштів та імені їхнього платника немає. Одні пусті, туманні обіцянки.

Ніхто на комісіях не заперечував проти зарахування грошей, сплачених «Біллою», у рахунок її внеску на розвиток інфраструктури Кременчука. Тож питання винесуть на сесію. Депутати шепочуться, що воно пройде. Фракції БЮТ та Регіонів домовляться між собою і організують потрібну більшість голосів.

«ТелеграфЪ» друкує цей матеріал перед сесією, аби і БЮТ, і Регіони, і будь-хто інший із депутатів міськради побачили, у кого вони відбирають гроші. І не прикидалися потім сліпоглухонімими янголятками, які ні про що не знали.

Ці жінки щодня зустрічаються у Центрі реабілітації. Вони – мами. Ірина (крайня зліва) має трирічну дочку Настю. Для підтримки сил та лікування Насті конче потрібен басейн. Олена (посередині) опікується п’ятирічною дочкою Софійкою. Через сильну спастику ручок та ніжок дитині потрібен для лікування басейн із гідромасажем. Уже кілька років Олена змушена возити Софійку на процедури аж до Трускавця. У Наді – маленький чотирирічний Рустам із ДЦП. Йому теж необхідний басейн, якого немає у Кременчуці.

Це басейн, якого так не вистачає хворим дітям та їхнім мамам. Насправді він є. Тільки стоїть відбудований і порожній вже два роки. Бо реабілітаційний блок ніяк не можуть здати в експлуатацію. Бо кременчуцька влада ніяк не знайде нещасних 390 тисяч, щоб завершити цей ганебний довгобуд.