Ветерани російсько-української війни — люди, котрим українці будуть вдячні довіку. Вони без вагань стали до зброї, щойно країна опинилася в смертельній небезпеці через повномасштабне вторгнення Росії.
Серед них — машиніст електровоза Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Микола Кохан, батько п’ятьох дітей. Він воював у лавах ЗСУ два роки, а зараз повернувся до улюбленої роботи.
Кожна ветеранська історія — це неймовірний приклад стійкості та мужності. Водночас важливим залишається питання реінтеграції ветеранів у суспільство. Із ним намагаються впоратися лише справді відповідальні бізнеси.
23 лютого 2022 року сім’я Коханів зібралася на пікнік. Попри приємний привід і рідних за спільним вогнищем, у повітрі вже висіло відчуття невідворотного. По радіо казали, що війна неминуча — ворожа техніка на кордоні майже не лишала шансів на мирне розв’язання.
Микола Кохан тоді теж чітко усвідомив, що буде війна. Про те, що він буде серед тих, хто зі зброєю в руках захищатиме рідну Україну — не сумнівався ані на мить. У нього тоді саме закінчилася відпустка.
А чоловік уже збирався поповнити лави Збройних сил України.
На відео, яке записав із села Веселе, Микола Кохан у розпачі. Розповідає, як російські окупанти йдуть і просто знищують усе на своєму шляху. Тож він точно недаремно на полі бою, й даватиме відсіч ворогу.
Насправді рішення взяти до рук зброю було дуже складним і водночас важливим. Пізніше Микола Кохан оповідатиме, як напередодні розмовляв із дружиною, а потім дуже довго переконував і навіть умовляв працівників військкомату, аби його зарахували до лав ЗСУ.
Сімейного бюджету не вистачало, аби зібрати усю необхідну амуніцію для новоспеченого воїна. Тож нагодилася допомога рідного підприємства — компанії Ferrexpo. З її боку постійно надходили посилки з необхідними для воїна речами.
Під час війни небезпека постійно була поряд.
Військові перебували у сільському будинку. По рації повідомили, що є загроза авіаційної атаки.
За час служби багато разів бувало, що ворожа ракета або снаряд знищував обладнання й речі. Тож необхідно було все поновлювати.
Увесь цей час на чоловіка вдома чекала дружина Наталія.
Одного разу зв’язок увірвався остаточно. Виявилося, що під час танкового обстрілу боєць, упавши на землю, розбив телефон.
Подружжя вирішило зустрітися якнайближче до лінії фронту під час триденної відпустки, аби вирішити питання зі зв’язком. Так Наталія Кохан приїхала у Слов’янськ.
А за деякий час вона надіслала чоловікові на новий телефон фотографію з двома синенькими смужками тесту на вагітність.
Удома Микола Кохан пройшов повне медичне обстеження, півмісяця провів із сім’єю у санаторії.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.