(Не)жіноча справа: як жінки досягають успіху у сфері ЖКГ

       Напередодні 8 Березня представниця прекрасної статі, яка пов'язала своє життя з професією управителя житловим фондом, ділиться своїм досвідом та думками.

       Пані Віра знає все про стан та проблематику багатоповерхових будинків, що знаходяться в управлінні компанії. У її підпорядкуванні знаходяться чотири хауз менеджери, закріплені за певними адресами. Вона здійснює нагляд за своєчасним виконанням робіт, пов'язаних з утриманням, обслуговуванням та використанням житлового фонду відповідно до стандартів та норм.

       Я народилася у селі Бреусівка Козельщинського району Полтавської області. Закінчила Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка за спеціальністю «Водопостачання та водовідведення» і «Бухгалтерський облік та аудит». Навчатися на технічній спеціальності мені подобалося, тому і хотіла, щоб все життя проходило у цій сфері.

       Перша робота в Полтавському філіалі «НДІпроектреконструкція» на посаді інженер-проектувальник. У зв'язку з переїздом до міста Кременчук влаштувалася на ПАТ "КВБЗ" інженером. У 2017 році прийшла до керуючої компанії «Місто для людей Кременчук» хауз менеджером. Потім переведена на посаду інженера. А з 2020 року – начальник відділу з управління житловим фондом.

       Працювати тут мені подобається, адже багато важить хороший колектив. Але робота з населенням забирає чимало сил та терпіння. Кожну людину необхідно почути, проникнутися проблемою. Особливо для жінки вид діяльності вельми складний, бо обстеження покрівель, підвальних та житлових приміщень вимагає як фізичної, так і моральної стійкості. Постійна робота із співвласниками, опрацювання звернень, обстеження прибудинкових територій та житлового фонду – обсяг обов’язків, як бачите, великий та різноманітний. Але справляємося!

       У нашому колективі хауз менеджери – усі жінки. Тому часто стикаємося із стереотипами про «нежіночу професію». Неодноразово були випадки, коли приходиш на звернення, де протікає покрівля, а мешканці розгублено дивляться і дивуються : «Як же ви ляду виходу на покрівлю відкриєте? Як же у підвал підете, там все залито? Як же драбину підставите?» тощо. Тому розвінчуємо стереотипи мало не щодня.

       Завжди допомагали у праці мені наполегливість, бажання розібратися в тій чи іншій ситуації, бажання допомогти людям і, звичайно, прагнення до розвитку.

       Моя професія різнобічна, я саме це мені в ній подобається. Монотонність не для мене. Буває часом дуже важко, коли проблеми мешканців пропускаю через себе і приймаю близько до серця. Але віра в те, що я особисто можу комусь допомогти і покращити умови проживання, додає сил і натхнення.

       Напередодні 8 Березня вітаю всіх кременчужанок зі святом! Бажаю віри в себе, адже саме це – шлях до успіху!