Найбагатший чоловік-кандидат у президенти – Сергій Тігіпко. Найбідніша жінка-кандидат – Юлія Тимошенко

Пересічному громадянину цікаво подивитися, скільки заробив кандидат у 2013 році. Пересічному журналісту теж цікаво подивитися, скільки заробив кандидат та подумати, хто заплатив за його президентську кампанію. Адже лише за участь у ній треба сплатити 2,5 мільйона гривень. Отже, той, хто заплатив за кандидата, той і «замовляє музику». Давайте порахуємо, скільки у нас «замовлених» кандидатів з огляду на їхні статки.

Посадовці та статки

Чи варто вірити обіцянкам учорашніх посадовців боротися з корупцією.

У президенти України балотуються 5 осіб, які були державними посадовцями у 2013 році, та особа, яка була держпосадовцем у 2010-му. Це: Юрій Бойко (віце-прем’єр міністр у 2013), Михайло Добкін (губернатор Харківщини у 2013), Рінат Кузьмін (перший заступник Генпрокурора у 2013), Наталія Королевська (міністр соціальної політики у 2013) та Василь Цушко (голова Антимонопольного комітету України у 2013). Кандидат Юлія Тимошенко у 2010 йшла на президентські вибори, перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України.

Останні соцопитування, проведені групою «Рейтинг», показують, що українці найбільше чекають від майбутнього президента ефективної боротьби з корупцією. Політики добре розуміються на кон’юнктурі, тож не дивно, що усі вищезгадані кандидати у президенти обіцяють ефективно боротися з корупцією.

Чого варті їхні обіцянки?

Найперше запитання виникає до кандидата Добкіна (Партія регіонів). За 2013 рік, працюючи на державній посаді губернатора, він заробив 21 мільйон гривень (дивись стор.10). Водночас офіційна зарплата кандидата становила 82 075 гривень. Яким чином губернатор Добкін заробив 20 мільйонів? Адже посадовцям заборонено вести бізнесову діяльність. Це запитання йому поставили журналісти в ефірі ток-шоу Шустер live 4 квітня. Добкін відповів «красиво»: «Вы что думаете, было бы лучше, если бы я честно не задекларировал эти доходы?». Тобто суспільство не отримало чіткої відповіді, звідки у посадовця такі гроші.

Справляє враження і доход кандидата Кузьміна, який у 2013 служив першим заступником Генпрокурора України. Доход становить 1 млн. 312 079 грн. (дивись стор.10). Зарплата у сумі доходу складає лише 527 893 грн. Де перший заступник Генпрокурора заробив ще майже мільйон? Його декларація відповіді не дає. Там просто міститься запис: «інші види доходів – 784 177 грн.). «Інші» – це не дарунки, не дивіденди, не спадщина, не гроші від відчуження майна чи цінних паперів. Просто «інші» доходи. Природа яких не з’ясована.

У трьох інших кандидатів – Бойка, Цушка та Королевської – спостерігається інша спільна складова у деклараціях. Кожен з цих колишніх посадовців у 2013 році заробив на державній службі лише відносно скромну зарплату (стор.10). Водночас доходи членів їхніх сімей на кілька порядків вищі. Наприклад, віце-прем’єр Бойко заробив скромні 438 678 грн., а його родина за той же час набула 17 мільйонів гривень.

Міністр Королевська заробила 191 тисячу гривень, а її родина – 1 мільйон 375 354 грн. Голова Антимонопольного комітету Цушко напрацював лише 176 706 грн. А його родина за той же час – 2 мільйони 662 960 грн.

Звісно, такі цифри можуть свідчити про те, що у вищих державних службовців дуже роботящі родини. Водночас, мають право на існування й інші версії – про використання службового становища для сприяння бізнесу третіх осіб або про легалізацію сумнівних доходів через родинні бізнеси.

ДОВІДКА: на президентських перегонах 2014 року кандидат Тимошенко задекларувала доход у сумі 180 000 грн. Відповідаючи журналістам, вона зазначила, що це її партійна зарплата. Члени її сім’ї не внесені до декларації про доходи. Кандидат пояснила це тим, що у 2013 році вона перебувала в ув’язненні та не вела спільне господарство з родиною.

На президентських виборах 2010 року декларація пані Тимошенко виглядала дещо інакше. Кандидат (на той час – чинний прем’єр-міністр України) задекларувала власний доход у сумі 386 170, 42 грн. Доход членів її сім’ї (чоловік) становив 2 800 393,32 грн.

За «лівих» теж хтось має заплатити

За участь у президентських перегонах кожен кандидат має сплатити внесок у сумі 2,5 мільйона гривень. Подивіться цифри на сторінці 10. У багатьох «лівих» та у героїв Майдану таких коштів немає. Зорян Шкіряк – активіст Євромайдану – взагалі не мав доходу у 2013 році. Ольга Богомолець, яка стала символом милосердя на Майдані, у 2013 році мала непоганий заробіток. Втім, кошти на виборчий внесок їй збирали люди. І ми не знаємо, хто вони.

Брутальний та рішучий Ярош взагалі зізнався, що рік жив на стипендію доньки та допомогу «небайдужих людей». Знову-таки, хто ці люди?

Хто заплатить по 2,5 мільйона за скромних кандидатів Симоненка, Тимошенко, Тягнибока, Гриценка, Цушка, Клименка тощо? Дізнатися це важливіше, ніж дослідити усі виборчі програми та виступи кандидата. Бо у разі перемоги він – хоч «лівий», хоч «правий» – матиме повернути борги тим, хто фінансував процес. Або відпрацювати для них у владі. І саме ці боргові зобов’язання, а не політична програма, визначатимуть вектор його дій на посаді президента.