В історії США п’ять разів було так, що кандидат, який отримував меншість голосів американців на виборах, обирався президентом – чи не повториться це вшосте
Завтра, 5-го листопада, у Сполучених Штатах Америки обиратимуть президента, а разом з ним — віце-президента та конгресменів. Результати цих виборів будуть визначальними для майбутнього не лише США, а й усього світу. Зокрема, й України, для якої в умовах війни з Росією США є головним партнером в отриманні допомоги. Про вирішальне значення цих виборів останнього часу багато говорять і в Європі.
У США досі існує незвична для європейців та й більшості країн світу патріархальна виборча система, яка створює ситуацію, коли більшості голосів громадян, отриманих на виборах, не достатньо для того, щоб стати президентом найвпливовішої країни світу.
Наразі кандидатка від демократичної партії, віце-президентка США Камала Гарріс з незначним відривом випереджає кандидата-республіканця Дональда Трампа. Однак це не дає підстав називати її явним фаворитом президентських виборів і хто стане наступним президентом США залишається невідомим до останнього дня передвиборчих перегонів.
Про це повідомляє американське видання The Hill, яке посилається на прогноз авторитетної компанії YouGov. За її моделюванням, Камала Гарріс на загальнонаціональному рівні випереджає Трампа на три відсотка та може отримати 50% голосів, тоді як він — 47%.
За цими даними, Гарріс потенційно може здобути 240 голосів виборників, а Трамп — лише 218. Щодо ще 80 голосів виборників ситуація залишається невизначеною, а саме вони стануть вирішальними у тому, хто очолить США на найближчі чотири роки.
За прогнозами YouGov, результат виборів залежатиме від того, як у підсумку проголосують 7 американських «хитких» штатів: Невада, Аризона, Вісконсин, Пенсильванія, Мічиган, Північна Кароліна та Джорджія.
У Неваді Гарріс випереджає Трампа з 50% проти 48%. В Аризоні, навпаки, лідирує Трамп з перевагою у 3%. У Північній Кароліні та Пенсильванії відрив між кандидатами мінімальний — 49% у Гарріс проти 48% у Трампа. У Джорджії попереду Трамп також з відривом у 1%. Віце-президенка випереджає республіканця у Вісконсині з 49% проти 47%.
Модель ґрунтується на опитуванні 57 784 зареєстрованих виборців у період з 25 по 31 жовтня, можлива похибка складає 4,2%. Тож різниця між кандидатами менші за можливу статистичну похибку, що фактично урівнює їх шанси.
За прогнозами Focaldata Камала Гарріс також має перемогти на виборах президента США. Соцопитування надають їй перемогу у Мічігані с перевагою майже у 5%, а в Неваді — у 2%, та з невеликою перевагою у Пенсильванії та Вісконсині.
Що цікаво, особливості виборчої системи США призводили до того, що в історії цієї країни вже п’ять разів було так, що кандидат, який отримував меншість голосів американців на виборах, обирався президентом країни. Останнього разу таке відбулося нещодавно — на виборах 2016 року, коли Гілларі Клінтон випередила Трампа на понад 2 мільйона голосів виборців, проте президентом США був обраний Дональд Трамп. Чому так сталося та чи не може таке повторитися вшосте?
Наразі, переважно говорять про вибори президента США. Але 5 листопада 2024 року американці окрім президента також вибиратимуть віце-президента, увесь склад Палати представників та третину складу Сенату Конгресу США.
Президента США разом з визначеним ним віце-президентом обирають на чотири роки. З 2021 року США очолює демократ Джо Байден, якому зараз 81 рік. Він не балотується на другий термін, знявши свою кандидатуру у липні цього року.
Чинна віце-президентка, 59-річна Камала Гарріс стала кандидаткою від Демократичної партії лише у серпні. Це вперше в історії США, коли кандидат так пізно долучається до перегонів.
Кандидат на посаду віце-президента США від демократів, відібраний Камалою Гарріс — 60-річний губернатор Міннесоти Тім Волз. У йього біографії є 24 роки служби в добровольчому загоні Національної гвардії.
Кандидату від Республіканської партії Дональду Трампу наразі 78 років. Forbes оцінює його статки у 5,5 млрд $. У 2016 році він став 45-м президентом США, вигравши вибори у демократки Гілларі Клінтон. Дональд Трамп був тричі одружений та має п’ятьох дітей. Під час нинішніх виборчих перегонів він був визнаний винним у фальсифікації документі у справі про негласні виплати порнозірці перед виборами 2016 року. Він також є обвинуваченим ще у трьох кримінальних злочинах, у тому числі й щодо його ймовірної спроби скасувати результати виборів 2020 року. Усі три процеси наразі відкладено.
Кандидат на віце-президента США від республіканської партії, визначений Трампом — 40-річний сенатор від Огайо Джеймс Девід Венс — юрист за освітою. В юності він відслужив кілька років на посаді прес-офіцера у Корпусі морської піхоти США.
Разом з президентом американці обиратимуть і конгресменів. Конгрес США складається із двох палат — Палати представників та сенату США.
435 членів Палати представників США обирають кожні два роки: під час президентських виборів та на проміжних виборах. Наразі більшість у Палаті представників у республіканської партії. У Палаті представників представництво штату залежить від кількості його населення. Кожен з конгресменів представляє частину свого штату — округ Конгресу, по аналогії з нашим виборчим округом, який налічує в середньому 700 тисяс осіб. Через це невеликі штати, такі як Вермонт та Делавер, мають лише одного представника у конгресі, тоді як великі штати, такі як Каліфорнія — понад 50 представників.
Кількість місць у Сенаті — 100. На відміну від Палати представників, кожен штат США представлений у Сенаті двома сенаторами незалежно від кількості населення. Сенаторів обирають терміном на 6 років, й тому цьогоріч відбувається переобрання не усіх, а третини — 34 з них.
Усі виборці в США мають можливість проголосувати особисто у день виборів за стандартною процедурою — прийти на виборчу дільницю, отримати бюлетень та проголосувати. Але в країні досить поширена процедура дострокового голосування, зокрема поштою. Таку можливість надають 46 штатів (усього в США 50 штатів — ред.) та округ Колумбія. З них у 39 штатах є як особисте дострокове голосування, так і голосування поштою. А у 9 штатах усі зареєстровані виборці автоматично отримують бюлетень поштою, тож можуть проголосувати не відвідуючі виборчі ділянки. У 10 штатах США є можливість особистого дострокового голосування, але для цього має бути належна причина.
Тож єдиної системи голосування у США немає. За даними Інституту Ґеллапа, цього року 40% виборців мали намір проголосувати на виборах достроково або вже це зробили — особисто або поштою.
Незвичною для українців «фішкою» виборів в США є те, що у багатьох штатах виборець може вписати в бюлетень будь-кого, хто йому подобається. Зазвичай багато американців з почуттям гумору вписують у свої бюлетені Міккі Мауса та Ісуса Христа.
Буває, що реальний «вписаний» кандидат може показати досить пристойний результат. Наприклад, соціаліст Берні Сандерс на президентських виборах 2016 року таким чином зібрав понад 100 тисяч голосів.
Ми звикли вважати, що на виборах президента США є лише два кандидати — від демократичної та республіканської партії. Проте, це не зовсім так. Два — це реальні кандидати, які мають шанс на перемогу. А в дійсності їх більше.
Наприклад, на виборах 2020 року у президенти США балотувалося 10 кандидатів. При цьому кожен із штатів США визначав склад кандидатів у бюлетені самостійно, висуваючи до претендентів умови на кшталт збору певної кількості підписів або внесення застави. Зазвичай, кандидати від третіх партій набирають на виборах лічені відсотки чи частки відсотка голосів. Проте, в умовах висококонкурентних виборів, подібних до нинішніх, навіть частки відсотка «третіх кандидатів» можуть впливати на загальний підсумок виборів. Так, у 2020 році долю виборів в США вирішила Флорида, де Джордж Буш-молодший випередив Альберта Гора трохи більше, ніж на 500 голосів, й отримав голоси усіх виборників.
На президентських виборах 2024 року у США також зареєструвалися кілька «третіх кандидатів», яких в українських реаліях зазвичай прийнято називати «технічними».
Висуванка від «Партії зелених» Джилл Стайн. Для неї це будуть вже треті президентські вибори — у 2016-му році вона набрала більше 1% голосів. Вважається, що вона відбирає голоси у кандидатки від демократів.
Філософ та політичний активіст Корнел Вест йде на вибори як незалежний висуванець. Він також переважно забиратиме голоси у демократів.
Племінник колишнього президента США Джона Кеннеді Роберт Френсіс Кеннеді-молодший також балотується на цих виборах без надії на перемогу. Він підтримує різні конспірологічні теорії: від впливу 5G-технологій на виникнення раку до звинувачень на адресу Білла Гейтса про його наміри «чіпувати людство». Крім того, він покладав відповідальність за російську війну на США та засуджував допомогу Україні. У разі участі у виборах він також відніматиме голоси у демократів.
Вирішальними для кандидатів у президенти стають не кількість голосів виборців, а кількість голосів у колегії виборників. Виборники — це люди, яких виборці штатів наділяють правом віддати голос за того чи іншого кандидата. Кожен штат представляє певну кількість голосів у колегії виборників залежно від кількості його населення.
Загалом у колегії виборників 538 місць, тож переможцем стає кандидат, який набирає 270 або більше голосів виборників.
Більшість штатів при визначенні виборників використовують принцип «переможець отримує усе» — тобто кандидат, отримавший більше голосів, отримує усіх виборників від штату.
Історично склалося так, що виборці частини штатів США у своїй більшості завжди підтримують демократів, а частина — республіканців. Але є невелика кількість «хитких» штатів, де симпатії виборців поділені майже порівну й тому перемогу отримує то одна, то інша партія. Через це голоси 93 виборників у «хитких» штатах є дуже важливими, адже саме вони й визначають переможця виборчих перегонів у США.
Перелік штатів, що «хитаються», змінюється з часом. На виборах 2024 року таких є сім. Агітація у цих штатах набуває особливого сенсу й вони отримують головну увагу від кандидатів. На виборах 2024 року це:
Саме від того, як мобілізують свій електорат Гарріс та Трамп у цих штатах, залежить їх перемога у них та кількість голосів виборників, яку представляють ці штати. А, відповідно, й загальна перемогах на виборах президента США 2024 року.
На питання, чи можна виграти вибори, отримавши більшість голосів, але не стати президентом, у США відповідали вже 5 разів — можна!
У таких випадках кандидат набирав більшість голосів, але програвав вибори, бо не мав достатньої кількості голосів виборників.
У 1824 році Ендрю Джексон набрав на 7,8% голосів виборців більше, ніж обраний прзидентом США Джон Квінсі Адамс. Джексон не добрав 32 потрібні для перемоги голоси виборників.
У 1876 році демократ Семюел Тілден набрав на 3% більше голосів виборців, але після довгої юридичної тяганини та політичних домовленостей президентом США став його суперник республіканець Резерфорд Хейс.
У 1888 році Гровер Клівленд отримав на 0,8% голосів виборців більше, ніж Бенджамін Гаррісон, проте останній зібрав на 68 голосів виборників більше.
У 2000 році демократ Альберт Гор отримав на 0,5% голосів виборців більше, ніж республіканець Джордж Буш-молодший. Колегія виборників обрала Буша президентом 271 голосом проти 266.
І нарешті у 2016 році Гілларі Клінтон отримала на 2,1% голосів виборців більше, ніж Дональд Трамп. Проте Трамп отримав 304 голоси виборників проти 227 у Клінтон.
Як правило, переможець виборів оголошується у ніч голосування, однак у 2020 році на підрахунок усіх бюлетенів пішло кілька днів.
Хто стане переможцем виборів у США ми зможемо дізнаємося після 18.00 5-го листопада за Північноамериканським східним часом (північ за центральноєвропейським). Починаючи з опівночі за центральноєвропейським часом інформаційні агентства почнуть передавати результати виборів у режимі реального часу, зокрема, підрахунок голосів за Камалу Харріс та Дональда Трампа, а також про результати виборів до Конгресу США.
Зазначимо, що за даними сервісу дострокового голосування, наразі вже понад 65 мільйонів американців проголосували особисто або поштою.
Проте, через відмінності у правилах обробки голосів у різних штатах може знадобитися кілька днів, щоб визначити, кого невдовзі офіційно оголосять новим президентом США — Дональда Трампа чи Камалу Гарріс.
Нагадаємо, журналістка «Кременчуцького Телеграфу» навесні цього року поспілкувалася з українцями, що переїхали до США, а також з тими, хто вже давно мешкає у штатах та цьогоріч піде до американських виборчих дільниць. Чи змінилась підтримка України у американському суспільстві та чому до влади знов може прийти Дональд Трамп можна прочитати у її аналітичному матеріалі «Друге пришестя Трампа: чому це може стати реальністю».
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.