Ще один герой Майдану

Була колись така специфічна категорія громадян – діти лейтенанта Шмідта. Серед них -  Шура Балаганов, Остап Бендер,  Паніковській, та інші безіменні герої. Ну, ви пам’ятаєте? Але то було давно, що за часів радянської влади та Ільфа і Петрова. Нині в Україні виникла нова популяція, яка веде родовід від дітей лейтенанта Шмідта. Нова популяція називається “герої Майдану”.  Їх в Україні розвелося до біса. І щодня з’являються нові.
Ось і голова  ГО “Рідне місто” пан Калашник  патетично заявив 20 грудня на громадському віче: “Майдан у наших серцях!!!”   Ну, з  серцем все зрозуміло. Але хотілося би знати, чи був пан Калашник  власне на Майдані? З 22 по 28 листопада 2004 року? Чи це так, просто – вчасна революційна метафора?
Дивне, до речі, було віче 20 грудня у палаці “Нафтохімік”. Зібралося воно, щоби утворити громадську раду при міськвиконкомі. Виключно заради щастя народу. Але фішка в тому, що така рада вже є. При міськвиконкомі. Цілком зрозуміло, що учасники віче хочуть випхати тих, хто там сидить, і посісти їхні місця. Але до чого тут народ? Навіщо так пафосно обставляти звичайні передвиборчі інтереси?