Гімн, мер, та Стасюк

19 січня пройшла партійна конференція кременчуцького осередку “Нашої України” (НСНУ). Вона мала всі головні ознаки класичних нашоукраїнських конференцій – гімн (його виконували двічі), руки лідерів, притулені до піджака  в ділянці серця, і довгі, патетичні промови – їх було без ліку.
Мета конференції – висунення кандидатів до рад різних рівнів. Паралельно з цим партійці висунули кандидата у мери, затвердили партійну  програму та оновили склад політради. Як виявилося, політрада кременчуцьких нашоукраїнців потерпає  від перебіжчиків. Її залишили два відомих кременчуцьких лікарі – пан Федорченко (колишній головний лікар міського пологового будинку) та пан Попенко (головний лікар міської дитячої лікарні). Пан Федорченко подався до осередку  БЮТ – там він має нині прохідне місце у списках. Пан Попенко повернувся до Партії Регіонів – і  теж отримав там прохідне місце. Замість лікарів, до оновленої політради ввели панів Супруненка та Стасюка. Введення до політради пана Супруненка ніхто якось і не відчув. А ось прихід  пана Стасюка відчули всі – він так  вдарив по однопартійцях  розлогими схвильованими промовами, що ті відчайдушно закричали про регламент.
Партійну програму кременчуцького осередку ухвалили швидко. Програма, як програма – 3000 знаків і обіцянки дати народу все, все, все. Не обійшлося без приколів. У програмі був такий симпатичний пункт – сприяти відродженню кременчуцького театру. Гарний пункт - не все ж у неділю по ринку гуляти!  Вже його й затвердили. Аж раптом  з дальніх рядів піднявся громадянин і почав наполягати, аби слово “відродження” з тексту викреслили! Бо існує партія з аналогічною назвою!
„Мама, не горюй!” Це ж скільки слів треба повикреслювати з програм? У нас же партій до біса. І назва кожної з кількох українських слів складається. Втім, обійшлося. Програмний пункт залишили – тільки у виразах, які не нервуватимуть партійця з дальнього ряду.

Висування кандидата у мери пана Глухова пройшло майже спокійно. Більшість була “за”! А Леонід Харченко – проти! Він вважав, що “Наша Україна” не повинна висувати пана Глухова. Не тому, що він поганий мер, а тому, що на минулорічних президентських виборах займав нейтральну позицію.
Ось вона – демократія. Протестанту Харченку дали виступити двічі. А скільки виступав Валентин Стасюк!!!   Втім, найбільше промов  випало на долю головного ідеолога кременчуцьких нашоукраїнців пана Уріна. Взагалі, голова осередку пан Дряпіка та заступник голови пан Урін – ідеальна пара. Неговіркий пан Дряпіка зачитує рішення. А пан Урін їх аргументує, аргументує, аргументує. Його колеги – пан Сень,  пані Добрик та пан Мельник цього разу відмовчувалися. Так мовчки  родина Мельників отримала два престижних прохідних місця до міської ради та до Крюківської  райради.
Фуршету після конференції не було. Зате був гімн. Дивна штука гімн – слухаєш, і раптом відчуваєш себе українцем.