Візит дами

27 січня Кременчук відвідала лідер БЮТ  Юлія Тимошенко. Приємно, коли до міста заїжджають добре одягнуті пані. Того морозного ранку очі  відпочивали на перлах та хутрах пані Тимошенко. На відміну від робітниць, які прийшли на зустріч  у чоботах, на пані були гарненькі легкі черевички. Лише сумочки не вистачало. Але після того, як доскіпливий кореспондент “Української правди” причепився до пані Тимошенко з запитанням, на які гроші вона купує дорогущі сумки від ???, пані приходить на зустрічі без сумочки.
Організатори візиту дуже грамотно його обставили. Приїзд пані Тимошенко підгадали як раз під випуск 800-тисячного автомобіля на КрАЗі. Пані навіть доручили розрізати святкову стрічку. Це не дивно – адже генеральний директор КрАЗу пан Сазонов балотується від БЮТ до обласної ради (місце № 5). А пан Живаго - співвласник групи “Фінанси і кредит”, яка нині керує на КрАЗі – йде від  БЮТ  до Верховної Ради.
Пані Тимошенко прогулялася кразівським конвеєром, провела мітинг, і зустрілася з журналістами. Мітинг Юлія Володимирівна відкрила дещо загадковою фразою. Вона заявила: ми в 1996-му році принесли вам замовлення на тисячу  автомобілів! Ми так і не зрозуміли, що це за замовлення, і в якості кого пані принесла його КрАЗу (адже у 1996-му вона не працювала в уряді)? Можливо, це була якась складна гіпербола?
Надалі лідер БЮТ розповіла народу про Президента, уряд Єханурова, ворога Порошенка та інших своїх гонителів. Президент виявився слабким, уряд - поганим, Порошенко – дуже поганим, всі інші – соціалісти, нашоукраїнці, регіонали – теж погані, до того ж лицемірні і підступні! Як ми зрозуміли, єдина їхня мета у цьому житті – підсидіти пані Тимошенко. І випхати її з прем’єрського крісла. Бо лише вона – біла і пухнаста!  Слухайте, на що тільки люди сили тратять!
Потім Юлія Володимирівна швиденько довела електорату, що військове міністерство займається корупцією, а уряд Єханурова нічогісінько не розуміє у газовому питанні!  І газову угоду треба розірвати, і все зробити так, як каже Юлія Володимирівна. І, взагалі, Юлія Володимирівна – єдина надія України на спасіння. Ось коли вона стане ще раз прем’єром, тоді ми заживемо!!!  Ця теза стала головним меседжем мітингу.
Під час прес-конференції пані Тимошенко висловлювалась набагато обачніше, ніж на мітингу. На запитання журналістів  відповідала  дипломатично і розлого.  Дуже майстерно переводила стрілки – вправно перекладала провину за провали свого уряду  на колишніх соратників.
Потім вона поїхала. А ми ще довго здивовано дивились їй услід. І гадали: можливо, чоловіки мають сенс – і жінкам з їхніми жіночими фантазіями нема чого робити у політиці? Чи навпаки? Саме в політиці – серед клінічних фантазерів – суто жіноче місце?