Пропаганда – страшенна сила. Урядовці недарма витрачають на неї купу державних коштів. Бо завдяки пропаганді можна на певний (іноді дуже тривалий) час переконати населення у правильності дій влади. Та сформувати у нього (у населення) комплекс провини перед посадовцями, які самовіддано і цілодобово піклуються про народ. Завдяки пропаганді вмотивовуються найсумнівніші урядові рішення
За версією «Телеграфа», кременчуцькій владі вдалося грамотно організувати пропаганду на місцевому рівні. І посадовці дружно співають хором, аби переконати кременчужан у своїй правоті та виваженості прийнятих рішень. Недарма ж мер міста – колишній замполіт.
Пропагандистська машина в Кременчуці працює за перевіреною схемою: спершу створюється інформаційний привід – спливає якась проблема, наприклад, місту треба терміново створити центр адміністративних послуг, або кронувати дерева, або купити пересувну лабораторію чи пилососи для опалого листя, тощо. Потім посадовці піднімають публічний галас і переконують народ: якщо не вирішити прямо зараз цю проблему, станеться колапс, життя в місті просто зупиниться. Провладні ЗМІ посилюють сигнал. Далі пропонується схема вирішення питання і народ переконують, що «ціна питання» не зависока, вона помірна, така, як треба, щоб врятувати місто від колапсу. І купують лабораторію вартістю у мільйон гривень, чи дорогущі пилососи, чи знищують школу, щоб у її будівлі розмістити центр адмінпослуг.
Якщо ж народ трохи сумнівається та ризикує протестувати, у нього вправно формують комплекс провини – хіба ж можна бути такими егоїстами, хіба ж ви розумієте суть питання, хіба ж влада може помилятися? І народ, заклопотаний щоденними справами і проблемами, махає рукою і замовкає, втішаючи себе: та може, я й справді дурний, не розумію, про що мова, лізу не в свою справу.
Як ефективно діє пропаганда, «ТелеграфЪ» спостерігав на прикладі знищення 14-ї кременчуцької школи – посадовці вирішили в її приміщенні створити центр адмінпослуг. Восени народ ще обурювався та протестував. В грудні всі замовкли – бо народ переконали, що не можна бути такими егоїстами, не можна вимагати збереження 14-ї школи для своїх дітей, бо у міському бюджеті катастрофічно не вистачає коштів на утримання всіх інших дітей. Дивіться, як це робиться.
Як діють пропагандисти
Посадовці діють злагоджено – хором повторюють одне: школи треба закривати, бо вони нерентабельні. І починати необхідно саме з 14-ї. Провладні ЗМІ підсилюють цей сигнал. Якщо ви закриєте вуха і трохи поміркуєте, то зрозумієте, що закриття однієї 14-ї школи не вирішить проблему обмеженого фінансування міських шкіл. Просто владі знадобилось приміщення саме цієї школи, бо воно зручне. І закриття кількох шкіл теж не вирішить проблем наповнення міського бюджету – просто з бюджету менше фінансуватимуть школи, а перекинуть кошти на галузь, яка цікавить владу. Якщо міркувати, багато чого можна зрозуміти. Та сила пропаганди у тому, що вона заважає міркувати. І змушує вірити у мантри, які повторює влада.
Для кого і в кризу кошти є?
Кременчуцька влада пояснює, що в міському бюджеті немає коштів, щоб утримувати вчительку 14-ої школи на зарплаті 2200 грн, якщо вона викладає у класі де сидить лише 20-21 учень.
Українська влада діє за тим самим принципом пропаганди – масовано переконує громадян, що в державному бюджеті немає коштів на утримання такої розгалуженої шкільної мережі – адже в Україні перманентна фінансова криза. А, значить, кошти необхідно економити. Держава не може собі дозволити розкіш утримувати збиткові школи! Пропонуємо подивитися, на чому український уряд економить, а на чому – ні.
Післямова
Всі перераховані посадовці – від кременчуцького мера до нардепа та прем’єр-міністра – живуть на наші кошти, на кошти платників податків. І водночас переконують нас – платників цих самих податків – що ми маємо економити і терпіти, бо надворі криза. Ми показали, як посадовці це роблять, бо очікуємо в Кременчуці нової хвилі пропаганди. Перший сигнал вже пролунав – мер Кременчука зазначив, що доведеться підвищувати тарифи на обслуговування житлових будинків (так звані «ексвитрати») – бо управляючим компаніям не вистачає коштів на зарплату двірникам. А раніше мер неодноразово запевняв кременчужан, що не дозволить підвищувати будь-які тарифи.
Тож, щоб не втратити популярності, він тепер має переконати народ, що гроші з нас братимуть з благородною метою – заради бідолашних двірників. А не на «спецмалину». Ви справді вважаєте, що кошти підуть на зарплати двірникам? Тоді ще раз прочитайте перше речення матеріалу – «пропаганда – страшенна сила». Будьте пильними.
До речі, тарифи на водопостачання та водовідведення, а також на тепло теж збираються підвищувати.
№6 газети "Кременчуцький ТелеграфЪ" від 7 лютого
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.