Страшилки влади про війну, пенсії і Євромайдан

Стабільність та спокій

Українська влада та провладна Партія регіонів закликають українців до стабільності та спокою в державі. Мітингувальників, що стоять на Майдані, презентують народу, як порушників громадського спокою. Найприкольніше звинувачення проти них висунув міністр внутрішніх справ Захарченко. Він заявив, що мітингувальники безжально нищать дерева.

Треба розуміти, 30 листопада «Беркут» бив їх палицями по головах, щоб навчити любити природу. Тож влада закликає до спокою та стабільності. І водночас 14 грудня організує наймасштабніший провладний мітинг на Європейській площі у Києві.

За підрахунками журналістів, на мітинг зібралося більше 50 тисяч осіб. У той самий день за кілометр від Європейської площі у Києві стояв Майдан. Існував реальний ризик сутичок між двома масивами протестувальників – адже 14 грудня атмосфера в столиці була розпечена.

З огляду на ситуацію, перший український президент пан Кравчук напередодні мітингу запитав урядовців, навіщо владі так ризикувати спокоєм і збирати 14 грудня у столиці два величезних масиви людей з протилежними поглядами. Відповіді він не отримав. То навіщо ж владі так ризикувати омріяним «спокоєм та стабільністю» і збирати у столиці таку купу прихильників? На думку «Телеграфа», відповідь на це запитання дав нардеп-регіонал Царьов.

Виступаючи на мітингу 14 грудня, він крикнув у натовп: «Они что, страх потеряли?!». Схоже, влада та провладна партія не можуть змиритися з тим, що чимало українців насправді втратили страх. Тому наразі нас посилено залякують.

Пенсії

Представники уряду, і найперше прем’єр Азаров, під час публічних виступів заявляють, що через діяльність київського Майдану українські пенсіонери не отримають пенсій. І через блокаду урядових будівель (приміщення Кабміну та будинку Київської адміністрації (КМДА)) пенсіонери теж не отримають пенсій. Ця провладна страшилка набула чималої популярності серед кременчужан. Особливо після 9 грудня, коли не всім, хто мав за графіком отримати пенсію 8 грудня, її виплатили. Чи винен у затримці виплат Майдан?

Давайте переглянемо схему накопичення пенсійних коштів. До Пенсійного фонду вони надходять у вигляді податку, який називається «єдиний соціальний внесок». Він обраховується на підприємствах для кожного працівника. Зібрані податки надходять до Міністерства доходів і зборів. І вже звідти потрапляють до Пенсійного фонду України. Де у цьому ланцюгу ми бачимо Майдан? Ніде. Будівлі Міндоходів та Пенсійного фонду України мітингувальники не захоплювали, а у приміщенні КМДА, як ми вже побачили, єдиний соціальний внесок не збирають. Очевидно, що наповнення Пенсійного фонду залежить не від мітингувальників, а від роботи українських підприємств.

На жаль, чимало з них вже півроку працюють за скороченим робочим тижнем, зменшують обсяги виробництва та кількість працю- ючих. Ми бачимо це й у Кременчуці. Звідси і нестача коштів у Пенсійному фонді. Цю нестачу уряд намагається перекласти на Майдан.

Війна

Війна – одна з найнебезпечніших та найпровокаційніших страшилок як уряду, так і опозиції. Українські посадовці найвищого рівня та народні депутати – члени Партії регіонів – останні два тижні активно лякають українців примарою розколу країни та війни. Українські опозиціонери також зловживають терміном «війна» і зі свого боку теж лякають пересічних українців. Власне, чути про війну однаково неприємно як від нардепа Царьова (ПР), так і від нардепа Тягнибока («Свобода»).

Узагальнюючи висловлювання урядовців, можна сказати, що їхня версія «війни» така: війна може виникнути через Майдан та людей, що протестують там проти побиття українських студентів. На думку «Телеграфа», війна не може виникнути за ініціативою Майдану, бо він не має таких повноважень. Давайте розберемося з термінологією. Бо коли урядовці та політики – люди переважно цивільні – бездумно кидаються словом «війна», виникає плутанина. Між тим, це військовий термін: війна – це збройний конфлікт, який реалізується у формі бойових дій між збройними силами сторін. Головним інструментом війни є армія – регулярна армія, а не «армія мітингувальників», «армія провокаторів», «армія прихильників» тощо.

Чи має Майдан регулярну армію? Він її не має. Чи має Майдан повноваження, щоби наказати українській регулярній армії вступити у війну? Він їх не має. Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України – Президент. Віддавати відповідні накази та вводити у дію регулярні війська – це функція гілок української влади. Якщо вони віддадуть наказ розв’язати збройний конфлікт – це буде їхнє рішення, а не Майдану. Втім, за версією «Телеграфа», мова йде не стільки про загрозу збройного конфлікту, скільки про використання урядовцями та політиками пропагандистської страшилки «про війну». Власне, посадовці безсоромно експлуатують глибинний страх багатьох поколінь українців – страх війни.

Лише студенти та школярі народилися у незалежній Україні. Всі інші – вихідці з СРСР. Наші батьки та бабусі пам’ятають жах Вітчизняної війни, свій страх вони передали дітям. Ми дійсно боїмося війни. Тож варто крикнути українцям зі сцени, що буде війна, як багато хто принишкне і перелякається. І вимагатиме, щоб «ці кляті мітингувальники» кинули дратувати владу і розійшлися. На це, за версією «Телеграфа», влада і розраховує – що ми своїм страхом розженемо Майдан.

Руйнівна революція

Кривава руйнівна революція, яка доведе Україну до хаосу та економічного колапсу – дуже популярна нині страшилка від влади. Найчастіше транслюють її в народ народні депутати від Партії регіонів Царьов та Левченко. Під час публічних виступів на політичних ток-шоу (у тому числі, мітинг 14 грудня на Європейській площі (Київ), «Свобода слова», 16 грудня) вони кожен по-своєму лякають українців кривавою революцією та нагадують, до якого кровопролиття призвели народні протести у Туреччині та Єгипті.

У відповідь на заяви нардепа Левченка, відомий український політолог пан Фесенко зазначив, що нардеп мав би говорити не лише про криваві революції у Туреччині та Єгипті, а й про оксамитові революції у Чехії та Польщі, де революції сприяли економічному розвитку країн («Свобода слова», 16 грудня). Чому ж провладні нардепи воліють не згадувати про оксамитові революції в Європі, натомість лякають нас кровопролиттям по-турецьки? Які вони мають підстави проводити аналогії між українським національним характером та турецьким чи єгипетським?

Україна – європейська країна, УРСР, на базі якої утворилася наша держава, входила до складу СРСР та східноєвропейського блоку соціалістичних країн. До цього ж блоку входили Польща та Чехословаччина (на той час). Чому ж регіонали воліють передрікати українцям не оксамитову чеську революцію, а кривавий єгипетський сценарій? Тому, що так нас простіше залякати. А водночас і замовчати позитивні результати оксамитових європейських революцій. Адже наразі українці їздять до Польщі на заробітки, а не поляки до нас.

Студенти і провокатори

Після безпрецедентного побиття студентів на Майдані 30 листопада, прем’єр-міністр України Азаров заявив: «На площі не було студентів, там були добре підготовлені провокатори». Прем’єр сказав це під час зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом (ВВС Україна). Між тим, «ТелеграфЪ» 30-го листопада, а також 1 та 2 грудня спілкувався на Майдані зі студентами (університети ім. Шевченка та Драгоманова) та з комендантом студентського Майдану українським журналістом Єгором Соболевим.

А от міфічних провокаторів нам побачити не пощастило. Тож «ТелеграфЪ» зберігає за собою право вірити власним очам та вухам, а не сумнівним заявам прем’єра Азарова. Втім, залишається без відповіді запитання: навіщо прем’єру робити такі заяви? Навіщо принижувати мітингувальників, заявляючи, що серед них не було студентів, а лише провокатори?

За версією «Телеграфа», це суто пропагандистський трюк, аби дискредитувати студентів, що вийшли на мітинг, і якимось чином виправдати напад на них «Беркута». Хто ж із пересічних громадян перевірятиме слова прем’єра? Хто розшукуватиме студентів та доводитиме обман? На те й розрахунок.

Студенти і "Беркут"

Нова «деза» від уряду – напад «Беркута» на студентів організували таємничі провокатори. Таку версію на засіданні Кабміну озвучив прем’єр Азаров. Він повідомив, що побиття студентів невигідне владі, тож треба ще розібратися, хто її (владу) так підставив (саме це дієслово застосував прем’єр). Генеральний прокурор Пшонка наразі також зазначив, що на Майдані була зафіксована група провокаторів. Дивно, що про неї повідомили лише через два тижні після події – адже, якщо це оперативна зйомка, то вона була в руках правоохоронців з першого дня події. Чи одразу після побиття відеоматеріалів не було? І вони виникли потім?

Втім, були чи не були на Майдані загадкові провокатори, вони не мали повноважень віддати наказ «Беркуту» вийти в район Майдану і почати зачистку. «Беркут» – спецпідрозділ, те, що він робив на Майдані, має ознаки спецоперації. Віддавати накази на проведення таких заходів – повноваження міністра внутрішніх справ. Тож навіщо владі розмови про таємничих провокаторів?

За версією «Телеграфа», посадовці можуть поширювати таку інформацію, аби виправдати дії влади та спецпідрозділу «Беркут». Побиття студентів набуло величезного суспільного резонансу, тож владі вигідно заплутати громадян, хто там кого бив та хто кого спровокував і «підставив». У людей багато власних справ, вони швидко забудуть хронологію подій та потроху почнуть вірити, що якісь невидимі та невідомі провокатори змусили «Беркут» вийти на Майдан та лупцювати студентів. А потім вдруге зайти на Майдан вночі 11 грудня, щоб знову вичавлювати звідти мітингувальників.

Пропаганда – штука серйозна і ефективна. Вона діє. Будьте уважними.