У Раді пропонують знизити граничний вік перебування на військовій службі та у запасі з 60 до 55 років

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 12222 щодо зменшення граничного віку перебування на військовій службі та військовозобов’язаних у запасі, а також збереження доступу до військової служби громадян, які виявили бажання проходити службу після досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Він передбачає зниження граничного віку перебування на військовій службі під час особливого періоду для рядового, сержантського складу та офіцерів з 60 до 55 років, за виключенням тих, які виявили бажання проходити військову службу понад граничний вік та відповідають встановленим критеріям для проходження такої служби.

Ініціаторами законопроєкту стала група народних депутатів, одним із яких є Олексій Гончаренко.

Як він пояснив у Телеграм-каналі необхідність такого рішення, була обумовлена трьома факторами:

• більшість чоловіків віком 55–60 років мають гірший стан здоров’я, часто визнаються «обмежено придатними» та фізично не здатні виконувати всі бойові завдання;
• військові, які служать з 2022 року, особливо ті, хто зазнав поранень чи досяг віку 50+, потребують ротації або демобілізації;
• командири відзначають, що «армія старішає», і старші військовослужбовці не завжди можуть ефективно виконувати певні бойові завдання.

Водночас Гончаренко додав, що ті, хто хоче продовжити службу, зможуть це зробити за власним бажанням.

Він також зазначив, що петицію про зниження граничного віку мобілізації до 55 років вже набрала 25 тисяч голосів — цю ініціативу підтримують українці.

Про те, хто замінить на фронті бійців та в тилу військових віком 55+ у законопроєкті нічого не написано.

Командир «Айдару» пояснив, яка користь від примусово мобілізованих, та що відбувається на війні з ухилянтами

У вівторок, 26 листопада, голова підкомітету комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський заявив в ефірі «Українського Радіо», що цей законопроєкт найближчим часом розглядати не будуть. За його словами, нині «дуже складно» говорити про законодавчі ініціативи, які призведуть до зменшення кількості громадян України, яких можуть мобілізувати. 

Без ТЦК не обійтися: у Міноборони пояснили, чи можлива повністю добровільна мобілізація

Нагадаємо, мобілізаційний резерв України на сьогодні становить 3,7 млн військовозобов’язаних.

Нещодавно стало відомо, що Україна планує мобілізувати 160 тисяч осіб у період з листопада до лютого наступного року. Про це заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко, зазначивши, що під час дії воєнного стану до Сил оборони України було вже призвано 1 млн 50 тисяч громадян. Додаткові 160 тисяч дозволять доукомплектувати військові частини до 85% їх штатної чисельності.

Як ми раніше писали, за останні два місяці 98% повісток отримали громадяни, які не платять податки й ніде не зареєстровані як такі, що працюють. Про це заявив глава уряду Денис Шмигаль, наголосивши, що анонсований раніше принцип «воюй або працюй» вже почав діяти.

Учора начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін розповів, чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо взагалі уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію.

Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію

У своєму інтерв’ю на звинувачення щодо мобілізації немотивованих чоловіків він поставив зустрічне питання, а де взяти мотивованих та хто їх має мотивувати? А також розповів, чому ветерани, що пройшли фронт та були поранені, не хочуть служити в ТЦК.

13 листопада на брифінгу речник Полтавського обласного ТЦК та СП пояснив відмінності між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ.