Чому повістка до ТЦК не може бути оскаржена у судовому порядку — пояснення Верховного Суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду нагадав, що повістка не може бути оскаржена до суду, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону. Про це повідомляє Судово-юридична газета. 

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року по справі №380/2838/24 визначено, що обов’язок військовозобов’язаного з’явитися за викликом до відповідного ТЦК встановлений не повісткою, а законом №2232-XII.

Оскарження повістки у суді

Підставою для винесення Верховним Судом постанови став позов з вимогою визнати незаконними дії ТЦК щодо виготовлення та вручення повістки. Однак окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження. Таке ж рішення ухвалив і апеляційний суд.

Тоді позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій вказав, що підпис на повістці виконувача обов’язки начальника ТЦК та сам документ є підробленими. Він додав, що розпорядження на оповіщення та вручення йому повістки відсутнє, а повістка не містить дати та мети виклику. 

За думкою позивача, повістку може підписувати виключно чинний керівник ТЦК, а вручати її мають особисто або через уповноважених осіб. 

Позивач також зауважив, що у його випадку, коли була відмові від отримання повістки, працівник ТЦК мав скласти відповідний акт, чого не було зроблено. 

А спроба вручити йому «незаконну», на його погляд, повістку призвела до порушення кримінальної справи проти нього за статтею 336 ККУ.

Позиція Верховного Суду

Як вказав Верховний Суд, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вказане означає, що такий позов взагалі не підлягає судовому розгляду у суді будь-якої інстанції.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, зазначив, що предмет позову не можуть розглядати ні в адміністративному, ні в будь-якому іншому судовому порядку. Він пояснив, що саме по собі оповіщення громадян про виклик до ТЦК оформлюється у вигляді повісток. А дії відповідача щодо вручення повістки не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

Тобто, ТЦК не порушив прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов`язковою умовою надання правового захисту судом, а лише проінформував про необхідність виконати ним законну дію. 

Верховний Суд в цій справі зазначив, що виготовлення ТЦК повістки, яку позивач вважає фальшивою, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАСУ. А повістка не може бути оскаржена в будь-якому суді, тому що цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов`язок відповідно до закону. А обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до відповідного ТЦК установлений не повісткою, а законом №2232-XII.

Відповідної правової позиції дотримувався Верховний Суд і у постанові від 8 вересня 2022 року в справі №300/1263/22.

Щодо аргументів позивача про необґрунтоване відкриття кримінальної справи у рішенні Верховного Суду зазначається, що вони можуть бути перевірені судом у межах відповідного кримінального провадження.

Отже, Верховний Суд України залишив касаційну скаргу позивача без задоволення.

Кременчуцького адвоката підозрюють у перешкоджанні діяльності ЗСУ — прокуратура

Нагадаємо, нещодавно у Кременчуці викрили адвоката за підозрою у перешкоджанні діяльності Збройним силам України. Як стало відомо «Кременчуцькому Телеграфу» з власних джерел у правоохоронних органах, мова йде про адвоката Б., який раніше очолював один із відділів у міськвиконкомі.

25 жовтня СБУ та Нацполіція затримали 19 адміністраторів та дописувачів телеграм-каналів, які намагалися зірвати мобілізацію та публікували локації Збройних сил України. Пресслужба СБУ повідомляє, що затримані знімали провокаційні стріми та розповсюджували фейкові повідомлення про українських військових, зокрема представників ТЦК.