В українському суспільстві наразі переважають настрої підтримки ухилянства, які не дозволяють створити умови для проведення демобілізації тих військових, які стали на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення
Демобілізація військових з фронту можлива лише за умови «накопичення на військовому обліку в Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на службу до ЗСУ в задовільних обсягах».
Про це зазначили у заяві пресслужби Полтавського обласного ТЦК та СП, згадуючи матеріал «Української Правди» з посиланням на лист міністра оборони Рустема Умєрова до комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки.
У цьому листі йдеться про те, що Міноборони напрацювало законопроєкт про удосконалення механізмів ротації, визначення порядку та умов звільнення зі служби для деяких категорій військових під час воєнного стану.
Законопроєкт був направлений на погодження до Генерального штабу ЗСУ, проте там його не підтримали, аргументуючи тим, що внесення цього законопроєкту на розгляд Верховної Ради можливе лише за умови накопичення на військовому обліку в ТЦК та СП достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на службу до ЗСУ в задовільних обсягах.
У Полтавському ОТЦК зазначають, що «на превеликий жаль, сьогодні ми маємо наступні реалії»:
У матеріалі «Української правди» йдеться про те, що Міністерство оборони просить комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки відтермінувати строки підготовки законопроєкту про умови демобілізації військовослужбовців під час воєнного стану до 18 березня 2025 року. Видання посилається на своє джерело у парламентському комітеті та копію листа міністра оборони Рустема Умєрова до комітету, який воно отримало.
У листі зазначається, що Міноборони напрацювало законопроєкт про удосконалення механізмів ротації, визначення порядку та умов звільнення зі служби для деяких категорій військових під час воєнного стану. Він був направлений на погодження до Генштабу ЗСУ, який його не підтримав, аргументуючи тим, що його розгляд у парламенті можливий лише за умови накопичення на військовому обліку в ТЦК достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на військову службу в задовільних обсягах.
У цьому ж листі йдеться, що Міноборони у цьому законопроєкті опрацювало два варіанти ротації. Пропонується забезпечити військовим, які під час воєнного стану безперервно служили впродовж 36 місяців та протягом цього періоду брали участь у бойових діях, перебуваючи в районах їх виконання, не менше 18 місяців:
Також пропонується зобов’язати командирів проводити обов’язкові ротації військових, які впродовж 90 діб брали безпосередню участь у бойових діях.
У виданні нагадують, що Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення мобілізації, з якого виключили положення про звільнення військовослужбовців зі служби під час воєнного стану. Проте, Верховна Рада зобовʼязала Міноборони напрацювати законопроєкт із відповідними нормами впродовж 8 місяців. Цей термін нещодавно минув.
Міноборони планує реформувати ТЦК: хто буде займатися мобілізацією
Нагадаємо, «Кременчуцький Телеграф» писав, що перевести систему комплектування ЗСУ та інших складових сектору безпеки і оборони України на суто рекрутингову планують після війни.
Ми також нещодавно писали, що наразі Міністерство оборони України розробляє варіант кардинального реформування ТЦК та СП. Про це у п’ятницю, 20 грудня, заявив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк під час Години запитань до уряду у Верховній Раді. Він також називав перший крок цього реформування — підпорядкування ТЦК Міноборони. Зараз ТЦК та СП підпорядковуються Командуванню Сухопутних військ ЗСУ.
Про плани щодо реформи ТЦК у вересні цього року говорив міністр оборони Рустем Умєров. Тоді він заявив, що Україна майже утричі збільшила показники з мобілізації та у п’ять разів розширила можливості для підготовки українських військових у навчальних центрах ЗСУ. А наступним кроком, як тоді заявляв міністр, має стане реформа ТЦК. Втім, невдовзі почали говорити про спад призову та шукати нові шляхи поповнення ЗСУ.
Без ТЦК не обійтися: у Міноборони пояснили, чи можлива повністю добровільна мобілізація
Водночас уповноважений Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець у жовтні заявляв, що навіть у разі реформування системи поповнення ЗСУ за ТЦК та СП чи інших органів, які їх замінять, залишиться функція примусової мобілізації. Тоді він зауважив, що пряма мобілізація громадян до конкретних військових частин, яка відбувається в обхід ТЦК, передбачає добровільне бажання людини вступити на службу, тобто вона стосується лише добровольців. Для примусової мобілізації військовозобов’язаних все одно потрібна структура на кшталт теперішньої ТЦК.
Представник Міноборони наголосив, що класичний процес мобілізації під час повномасштабної війни не може відбуватися на виключно добровільних засадах і все одно передбачає певний примус.
В Україні дійсно обмежили мобілізацію чоловіків 50+, але не заборонили
Зазначимо, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) були створені на території всієї України у листопаді 2020 року на базі реформованої системи військових комісаріатів. У березні 2021 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, який у квітні того ж року підписав президентом України й він набрав чинності.
Наприкінці листопада речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП.
Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.
У листопаді Роман Істомін провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади, про що багато говорили у медійному просторі та соцмережах. Роман Істомін відповів, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо, адже в ТЦК є працівники та військовослужбовців. Працівники ТЦК — це цивільні особи, зазвичай жінки, з яких «жодної бригади створити неможливо»
Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади
Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, які не дозволяють їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Рішенням ВЛК вони були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та інших тилових установах. Саме після цього їх перевели до ТЦК. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо.
Цей коментар Романа Істоміна багатьма Телеграм-каналами був представлений частково, окремі його слова та речення були вирвані з контексту, або перекручені, що спотворило сутність поданої інформації.
В Міноборони назвали кількість людей, які працюють в ТЦК по всій країні
Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ. У цьому роз’ясненні наголошувалося, що перекручування фактів та створення фейків у період воєнного стану може вводити в оману населення, підривати обороноздатність держави та грати на руку ворогу.
Понад 20 тисяч українців звернулися до центрів рекрутингу: чи може це замінити мобілізацію
Нещодавно «Кременчуцький Телеграф» писав про новий шлях для рекрутингу, без Центрів рекрутингу та ТЦК — відтепер командири військових частин отримали право самим займатися мобілізацією військовозобов’язаних, які добровільно виявили бажання служити.
У вересні народний депутат Сергій Рахманін, який є членом комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, розповів, що рекрутинг дуже погано поповнює українську армію. За словами депутата, рекрутинг «ніколи в житті» не зможе забезпечити комплектування збройних сил будь-якої держави, яка веде повномасштабну війну.
Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом
У Полтавському ОТЦК також розповідали, чому військові ТЦК для вручення повісток виходять на вулиці та які є способи поповнення Збройних Сил України. А також розповіли, коли припиниться вручення повісток на вулицях міст та як відбувається затримання військовозобов’язаних.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.