Від сільського клубу до великої сцени - про творчий шлях Івана Ганзери

Іван Ганзера, маючи проблеми із зором, у 2011 році з легкістю пройшов «прослуховування всліпу» на шоу «Голос країни». Ставши переможцем, він уклав контракт зі світовою компанією звукозапису Universal Music та створив власний альбом у студії Євгена Ступки Troy Zvukozapys. Колишній художній керівник сільського клубу, а тепер улюбленець мільйонів, каже, що вперше працював у студії такого рівня. І хоча траплялося всяке, нині всі 12 пісень записані. Зараз Ваня разом із друзями-артистами презентує їх країні. Минулого тижня він виступав перед кременчужанами.

– Ваню, як продається ваш альбом?

– Це запитання, я думаю, краще поставити комерційним директорам. Бо моє завдання – співати. Я артист. Головне – щоб було на хліб з маслом, а як воно продається – то нехай рахують бухгалтери. Я думаю, що за наших реалій великий продаж виглядає красиво, але насправді все досить складно.

– Чи важко зараз молодому артистові пробитися в українському шоу-бізнесі?

– Для початку – в нас, на пострадянському просторі, шоу-бізнесу взагалі не існує – це жалюгідна подоба. Я так вважаю. Справжній шоу-бізнес – там, де, наприклад, Мадонна. Тому що саме там люди створюють дійсно унікальні шоу, цілий рік до них готуються. Якщо говорити, що таке «музичний бізнес» взагалі – за кордоном артист, який написав хіт, уже може спокійно займатися творчістю, ні про що не думати. Він стає забезпеченою людиною. А у нас – хоч пиши, хоч не пиши. 10 хітів, 100 хітів – це нічого не дасть. Тому ні «шоу», ні «бізнесу» в Україні немає, пробиватися нікуди.

– І все ж ви співаєте. Що дало вам шоу «Голос країни»?

– Будь-який проект будь-якому артисту дає найперше і найголовніше – впізнаваність. Просто безкоштовний піар на всю країну. Розумієте, коли артист приходить на проект і в нього щось виходить – він починає рухатися вперед кар’єрними сходами, вже потенційно знаходить свого глядача. Якщо люди голосують за нього, то вони можуть прийти і на його концерт. Тому мені шоу, безумовно, дало більше плюсів, ніж мінусів. З іншого боку, мінус – це психологічне навантаження. Там дуже важко. Ми хоч і намагаємось сприймати критику нормально, але всі ми живі люди, і не завжди це виходить. Зізнаюся чесно, іноді я читаю інтернет-сайти чи форуми про себе, а потім дуже довго «відходжу». Дякувати Богу, в мене якось так складається, що відгуків десь 50 на 50 – і хороші, і погані. Тому все добре.

– Ви збиралися брати участь у конкурсі «Нова хвиля». Плани не змінилися?

– На жаль, я вважаю, що не готовий до «Нової хвилі», бо мені ще треба рости. Я от спостерігаю за нашими артистами, які намагаються пробитися на «Євробачення», «Нову хвилю», і розумію, що їдуть вони туди, аби просто взяти участь. Це не мій принцип. Моя ціль – найвищий результат. Я реаліст, і вважаю, що наразі не «тягну» на призові місця в таких престижних конкурсах, це по-перше. А по-друге, зараз я почав займатися собою, на інше немає часу. Доводиться багато працювати, писати пісні, заробляти на життя концертами, а конкурси – це все ж таки велика праця. І, звичайно, потрібна фінансова підтримка, якої в мене, на жаль, немає.

– У вас дуже багато пісень про кохання. Скажіть, ви вже знайшли своє щастя?

– Так, зараз я щасливий. Знаєте, у мене є пісня «Я буду з тобою». Вона мені наснилася. Ніхто не вірить, але це дійсно так. У мене була температура під 40, я прокинувся. Може, в якомусь маренні, але у мене просто лунала в голові ця музика. Я не міг співати, пам'ятаю, просто сів, зіграв, записав мелодію. І відразу ж до мене «прийшов» текст. У тому сні, що я бачив, мені наснилася дівчина – дуже красива, на розмитому фоні. Сон виявився пророчим, тому що зараз я зустрічаюся з дівчиною, яка до біса схожа на ту, що була уві сні.

– Ви продовжуєте спілкуватись з Діаною Арбеніною? Які взагалі маєте враження від цієї людини? Яка вона там, поза лаштунками?

– Вона практично не відрізняється від тієї, що на екрані. Така ж правдива, справедлива. Бачимося ми рідко, бо у Діани дуже напружений графік. Реально зустрічалися востаннє в Києві, коли вона приїжджала у вересні презентувати свій альбом. Я вийшов до неї на сцену. А за лаштунками Діана мені подарувала якраз той самий альбом. Спілкуємося часто, вітаємо один одного, але бачимося, на жаль, досить рідко.

На шоу «Голос країни» Іван Ганзера в дуеті з Діаною Арбеніною виконував пісню гурту «Ночные снайперы» «Ты дарила мне розы». Виступаючи в Кременчуці, Ваня розповів, що одного разу зробив авторський гумористичний переклад цієї пісні, прочитав його Діані. Вона з усмішкою сприйняла сюрприз, але трохи образилася. Проте переклад настільки «прижився» в народі, що тепер Ганзера декламує його зі сцени під час своїх виступів.

Із пісні Арбеніної:

Ты дарила мне розы, розы пахли полынью,
Знала все мои песни, шевелила губами,
Исчезала мгновенно, не сидела в засаде,
Никогда не дышала тихонько в трубу.
Переклад Ганзери:
Мені носила троянди, вони пахли погано,
Усі пісні мої знала, теліпала губами,
І зникала миттєво, не сиділа в засаді,
І ніколи не дула тихенько в трубу.

Іван ГАНЗЕРА
Вік: 25 років.
Освіта: музична школа, клас – акордеон. Грає ще й на фортепіано.
Улюблена музика: меломан, слухає багато чого – від рок-балад до репу.
До проекту працював: художній керівник клубу села Калинове на Харківщині.

Іван Ганзера вважає, що шоу-бізнесу в Україні немає. Наразі він не готовий брати участь у «Новій хвилі» чи «Євробаченні», проте збирається важко працювати, аби досягти успіху. А ще він щасливий з дівчиною, яка йому наснилася, і жалкує, що рідко бачить Діану Арбеніну

Кременчугский ТелеграфЪ от 21 февраля, 2013 года (№8)