ГОЛОС ВИБОРЦЯ: Чому я не піду голосувати?!

– Кажу з впевненістю – я голосувати не піду. Не бажаю бути маріонеткою  у цих щурячих перегонах. Мене від них просто нудить. Я дивлюсь українські новини, дивлюсь кременчуцькі новини, і мене конкретно нудить. Гляньте, як наші депутати бігають, як щури, від однієї партії до іншої – і все заради того, щоб зібрати свою купку грошей. І скажіть мені, що виграє від цієї біганини народ? Ми щось отримали? Наше життя поліпшилось? Суцільні брехливі обіцянки!  Трохи, звісно, сумно. Хотілося б пожити по-людські, але як? Я цікавився історією демократії в інших країнах, в нашій старенькій Європі, у Штатах. Так там демократія формувалася 100-200 років. А скільки років Україні? Дев’ятнадцять! Це ж, як несформоване 19-річне дівчисько, як з нею говорити – це ж, як із дитиною! Звісно, я сподіваюсь, що все погане колись завершується. Зрештою, до влади прийдуть нові політики зі свіжим поглядом та свіжими думками. Але для цього має змінитися кілька поколінь. Нинішнім політикам я не довіряю. От  намагаюсь пригадати, що такого доброго вони зробили за ці роки, і не можу. Пам’ятаю, Матицин дітям допомагав. А, ось смішна історія. Я зараз на вулиці Перемоги живу, так наш депутат раптом усі лавочки перед будинками поміняв.  Завжди були такі старі, страшні, раптом за тиждень встановили новенькі. А на під’їзді з’явилась об’ява: «Шановні мешканці, о 16.00 з вами хоче зустрітися ваш депутат». Я хоч прізвище його прочитав, та вже забув – бо за п’ять років жодного разу його не бачив.

Якщо ви теж не бажаєте голосувати, і готові розповісти, чому так, телефонуйте нам: 2-25-67. Ми розповімо вашу історію. Можливо, кременчуцькі кандидати нею зацікавляться і навіть  зроблять щось корисне.

.