«Ракети з Росії до Полтави — за 30 секунд» — життя футболістки в Україні

Жодній із чемпіонок України, жіночої команди «Ворскли», не потрібно нагадувати про те, що сталося 3 вересня 2024 року, у день, коли Полтава — дім клубу у центральній частині України — була уражена двома російськими балістичними ракетами. Тоді загинули щонайменше 59 людей, постраждали понад 300 осіб. Ту атаку називають однією з найсмертоносніших з моменту вторгнення Росії в Україну з лютого 2022 року.

Менш ніж за 24 години гравчині «Ворскли» одягли білі футболки з червоними розбитими серцями та чорними мітками дати, коли все сталося. Вони вийшли на футбольне поле у Будапешті, де зустріли чемпіона Латвії «Ригу», у якої перед грою були такі ж самі футболки з написами. Команди мали зіграти півфінал першого раунду кваліфікації Ліги чемпіонів, попри те, що такий захід у цей час здавався недоречним.

Саме про це йдеться у розмові між футболістками «Ворскли» Танею Левицькою та Анею Давиденко, а також колишньою гравчинею Ією Андрущак, яка нині керує юнацькою командою «Ворскли» та «Ворсклою-2».

»Ворскла» здобула перемогу над «Ригою» з рахунком 5:0, та вийшла до фіналу Першого раунду кваліфікації проти чемпіона Угорщини «Ференцвароша». Перемога з рахунком 2:0 забезпечила вихід команді і в другий раунд кваліфікації, де чекав іменитий шотландський «Селтік». У двох матчах «Селтік» переміг із загальним рахунком 3:0, завершивши кампанію «Ворскли» у Лізі чемпіонів.

Але та вереснева середа та надії, які вона згодом подарувала, залишаються хвилюючим моментом для чинних українських чемпіонок.

Історія «Ворскли» — як і багатьох українських клубів і спортсменів — це історія сили та непокори за найскладніших обставин. Але це також проливає світло на зростаючу стурбованість жіночим футболом у країні: значний розвиток гри, який зупинився після вторгнення Росії.

Навесні 2020 року Українська асоціація футболу прийняла чотирирічну стратегію розвитку жіночого футболу, яка передбачала зобов’язання усіх чоловічих клубів УПЛ ввести жіночу команду до своєї структури, починаючи з сезону 2021-2022. Розпорядження кардинально змінило професійні можливості для жінок-футболісток, збільшивши доступ до спонсорських надходжень. І це призвело до того, що багато найкращих жіночих команд, у тому числі «Ворскла» (до її інтеграції з «Ворсклою» у 2021 році — «Житлобуд-2»), почали працювати у великій структурі.

Раніше жінки-футболістки не мали правового захисту в контрактах і дуже рідко отримували професійні контракти, або повний робочий день, каже Давиденко, яка після роботи офіціанткою та заправницею приєдналася до національної поліції.

Після восьми років роботи в поліції Давиденко вирішила повернутися у футбол. Але спочатку вона боялася повідомляти друзям та родині про своє рішення.

Нове положення також залучило до ліги найкращих талантів із-за меж країни, таким чином підвищивши її конкурентоспроможність. Однак вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року призвело до призупинення всього футболу в країні. Багато футболісток, у тому числі Левицька, поїхали в пошуках безпеки та можливостей деінде. Тоді як чоловічий футбол повернувся того ж року, жіночому футболу довелося чекати до вересня 2023-го.

Слово «повернення» викликає у жінок сміх. Ія Андрущак каже, що воно не повернулося, хоча, приміром, кафешки працюють до 23.00. Вулиці заповнені, аж поки не з’являються безпілотники і сигнали тривоги пронизують повітря.

У такому ж перерваному темпі працює футбол. Передматчева розминка триває до тих пір, поки не завиють сирени повітряної тривоги. Тоді гравці та персонал повинні припинити фізичні вправи, тактичну підготовку, щоб знайти притулок у спеціальному проході стадіону, заваленому мішками з піском, на якому написано «укриття», або шукати укриття в іншому місці. Потім усі чекають, оцінюючи тривалість перерви, читаючи оновлення новин на своїх телефонах із описом марки та моделі потенційно запущеної ракети.

Потім голосіння припиняється. Сигнал для повернення. Це протокол від початку до фінального свистка, 90-хвилинні поєдинки розтягуються часом на п’ять-шість годин по всій країні.

Ліга чемпіонів переносить «Ворсклу» у новий вимір. Дівчата змушені грати «домашні» матчі за кордоном, оскільки УЄФА вважає умови війни небезпечними для проведення зустрічей. У цьому «потойбічному» світі футбольні матчі тривають лише 90 хвилин, ночі тривають без комендантської години, прапори України майорять на вітрі без супроводу сирен, а вболівальники заповнюють трибуни.