Кременчужанин вивів формулу для силовиків

Ярослав каже, що статура для силовика – не головне

20-річний Ярослав Ратушний, студент КУЕІТУ, два роки займається пауерліфтингом. Майбутній менеджер захопився цим видом спорту, коли вступив до університету. Саме слово «пауерліфтинг» в українців асоціюється з богатирем «у тілі» Василем Вірастюком, який хвацько тягне вантажівку. Проте в основі всіх показових «штук» – тренування зі штангою у спортзалі: присідання з нею, жим лежачи та станова тяга (тобто підйом з підлоги). Саме ці види вправ і включає в себе силове троєборство – пауерліфтинг.
Дивлячись на Ярослава, одразу й не скажеж, що цей стрункий хлопець – силовик. Зараз він важить 67 кг при зрості 1,75 м. А прийшов у спортзал з вагою 62 кілограми – 5 кг наростив за рахунок м‘язів та систематичних тренувань: 3 рази на тиждень по 2 години; і зараз виконує нормативи 2-го розряду. Так, з підлоги він піднімає 150 кг – удвічі більше за свою вагу; лежачи віджимає 120 кг. А починав з «голої» штанги – тобто з грифа вагою 20 кг.

– Насправді в цьому виді спорту об’єми тіла нічого не значать. Такий худий, як я, може підняти та віджати більше, ніж важча людина, – розповідає Ярослав.
Під керівництвом тренера Сергія Литвиненка, якому завдячує своїми успіхами в пауерліфтингу, Ярослав написав наукову роботу щодо можливостей організму людини, яка займається силовими видами спорту.

– Як з‘явилася ідея писати наукову роботу, пов’язану зі спортом, ти ж майбутній менеджер-економіст?

– В мене були роботи і з менеджменту, щодо математичних моделей. Але хотілося чогось іншого. Досліджували здатність організму витримувати тренування, спостерігаючи за студентами, які приходять на заняття. Тобто виявляли: скільки днів потрібно, щоб тіло відпочило, і щоб добитися кращого результату.
Ярослав вивів формулу, яка характеризує можливості організму: здатність витримувати навантаження.
Кв = Lo /H80
Кв – коефіцієнт відновлення організму після тренування;
Lo – період відновлення організму (кількість днів);
H80 – тренування із навантаженням 80%, тобто доволі серйозне, але таке, що не підриває організм. Визначити навантаження для кожного спортсмена-новачка допоможе тренер: зазвичай основним методом контролю слугує пульс.
– Коефіцієнт відновлення організму дозволяє визначити: чи варто людині вибрати оздоровчий спосіб тренування або спортивно-оздоровчий чи спортивний (вже на результат), – пояснює Ярослав Ратушний. – Тобто суть така: навантажити свій організм на 80% і подивитися, як він відреагує. Буває, людина займається не «до впаду», а на повне відновлення, їй потрібно 8 днів (тобто коефіцієнт складає 0,1 – це була найбільша величина у наших спостереженнях). Таким хлопцям слід вибирати заняття оздоровчого характеру. Мені, наприклад, для повного відновлення достатньо буквально 2 дні. Тим більше – після двох років тренувань. Це свідчить про те, що можна вибрати для себе повний спортивний режим.

«За здоровий спосіб життя – це до мене»

Ярослав підкреслює, що кожна людина у спорті повин­на орієнтуватися на свій особистий результат. Він поставив собі мету – взяти участь у відкритих змаганнях з пауерліфтингу і скласти нормативи на розряд кандидата у майстри спорту. До того, як стати силовиком, хлопець займався кікбоксингом та легкою атлетикою. Любить і велопоходи – їздить з друзями за місто.
Він каже, що спорт допомагає йому стати більш організованим: Ярослав встигає й добре навчатися, а зараз влаштувався на роботу – кредитним експертом у банк.

– Не палю і ні грама не п‘ю, – розповідає хлопець про свій спосіб життя. – Мої друзі дивувалися, а потім звикли. Максимально, що можу випити – безалкогольне пиво, і то рідко. Їжу вживаю тільки здорову (ні в якому разі не біодобавки, якими інколи користуються спортсмени, щоб наростити м‘язову масу). Каші: гречка, рис, перловка. Натуральне м’ясо, салатики. Більше білку, менше смаженого, жирного. Все шкідливе намагаюся виключити. Тож за здоровий спосіб життя – це до мене. Друзі ставляться до мене з повагою – за мою позицію. Заняття спортом надають мені упевненості в собі, свободи, енергії та чудового самопочуття.
– Чому люди, на твою думку, не витримують здорового способу життя і тренувань?

– Не вистачає сили волі. Поставити пляшку пива і сказати собі: «Не пий». Але можна себе заохотити: витратити ті самі гроші не на пиво, а на щось смачне і більш корисне, наприклад, на морозиво. Маючи силу волі, у будь-якій сфері можна добитися набагато більшого, ніж сидячи у підворітті та лузаючи насіння.

Як визначають рівень навантаження організму

Визначити оптимальний рівень навантаження – це особливо важливо для фізкультурників-новачків. У спортзалі допоможе тренер: відправною точкою слугує пульс людини. Якщо ви займаєтеся фізкультурою вдома або почали бігати, контролюйте пульс у процесі тренування. Нетренованим бажано не переступати межу – 120 ударів на хвилину, підкреслює Сергій Соколов, головний лікар фізкультурно-оздоровчого диспансеру.

Працездатність організму професійних спортсменів (першорозрядників, КМС, майстрів спорту) перевіряють більш ретельно – на максимальні навантаження. Пан Соколов каже: ні в якому разі не намагайтеся випробовувати себе самі. Бо при замірах, які розраховані на тренованих спортсменів, обов‘язкова умова для лікаря – мати під рукою набір для реанімації: а раптом організм не витримає. Проте таких випадків у кременчуцькому фіздиспансері ще не було. Сама ж процедура виглядає так:

заміри пульсу, тиску і кардіограма до навантаження;
потім на велоергометрі (пристосований для замірів велотренажер) спортсмен намагається «вижати все, що можна» – навантаження поступово збільшується до максимального;
заміри пульсу, тиску і кардіограма після навантаження (також заміри дихання проводяться на спірометрі).

Після цього лікар функціональної діагностики складає протокол – він є висновком щодо придатності до подальшої спортивної кар‘єри.

Кременчуцький ТелеграфЪ, №29 від 25 липня