«Мій дідусь пройшов пекло війни, мій тато ніколи не боявся труднощів, тому я з гідністю захищатиму Батьківщину, а інакше — як я дивитимуся в очі своєму синові», — такі слова з уст Олександра пригадують його рідні
Пам’ять про кожного загиблого героя завжди житиме у серцях їхніх рідних і близьких, а також усієї Кременчуцької громади. Адже саме завдяки їхньому подвигу та самопожертві місто нині живе під українським прапором та мирним небом