Під час надання першої допомоги своєму бойовому побратиму чоловік отримав мінно-вибухове поранення й внаслідок цього втратив кінцівки, але мав давню мрію — керувати авто
Родина усі ці роки вважала свого рідного безвісти зниклим й вважали, що він загинув перших боях війни, проте Петро Петренко дослужився до лейтенанта й був похований у братській могилі