Рок-обломчик

Концерт розпочався із запізненням більш як на 45 хвилин. Біля воріт Льотного коледжу вешталася молодь, яка не бажала віддівати десять гривень за квиток. Поки ми очікували, вдалося запримітити таку незвичну особливість: на концерт чекав досить різноманітний контингент публіки. З-поміж численних неформалів „відпадної” рок-музики, біля стін актового залу „тусувалися” і звичайні „рядові” громадяни, і пенсіонери, і інтелігентні матері з діточками. Виникло питання: що об’єднує таких різних людей? Можливо, то були родичі музикантів, які виступали того вечора, а, можливо, вони також є прихильниками важкої музики.
Першими на сцені виступили музиканти кременчуцького гурту „Нью – Ленд” (у складі: Артем Мокрий – лідер-гітара, Ілля Мамикін – бас-гітара, Павло Петерс – клавіші, Єлизавета Пилипчук – скрипка, Олена Мусієнко – вокал). Слухаючи їхню роково-історичну музику та споглядаючи зовнішній вигляд виконавців, здалося, повіяло чимось середньовічним. Вокалістка „Нью – Ленду” вразила потужним, прямо таки оперним голосом.
Хлопці з іншого кременчуцького гурту „Артанія” виглядали типовими важкими рокерами: шкіряні штани, довге волосся. Єдина дівчина у колективі грала на клавішних. Публіка на виступи реагувала досить спокійно. Щоправда двійко молодиків із зали таки вийшли до самої сцени і якось дивно рухалися з півгодини, поки музиканти виступали. Можливо, то були якісь загадкові танці...
Ближче до середини концерту у залі з’явилися безбілетні прихильники рок-музики, котрі очікували біля воріт коледжу. Врешті-решт, зала все одно була неповна.
Впродовж концерту якийсь п’яний глядач матюкався, а ведучий постійно забував назви гуртів, які виступали, що довелося йому підказувати. Загалом все нагадувало маленький рок-обломчик великого музичного потенціалу. Їй-богу, хлопці, з такою організацією далеко не просунешся! Певне так би сказав Поплавський. Та ви ж його, певне, не шануєте...

Власна інформація