STREET RACING* по нашому

Уявіть собі: ніч, дорога, дві машини на старті, один чувачок із прапорцем теж там, багато глядачів, а в сумі - таке явище як street racing. На перший погляд – сюжет чергового бойовика, насправді ж – житейське явище.
Як стверджує історія, наука точна, street racing або outlaw races (дослівно адаптовано – вуличні гонки) це явище суто американське, але не можна сказати, що до нас відношення воно не має. На початкових стадіях свого існування цей екстремальний вид спорту, не побоюсь цього слова, був явищем не для багатьох, пізніше цю «заразу» підхопила вся Європа. Як відомо, перші рейсенг-перегони в Україні, а саме в Києві, були проведені у 1999 р. Ставки тоді налічували не більше 150 грн., і здебільшого масовості як такої, не мали. Зараз же центром street racing’у в Україні є Дніпропетровськ. Також такі витівки проводять у Києві, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах, у тому числі Кременчуці. Проблема ж у тому, і сказати чесно, вона не одна, що всі ті дійства є незаконними. Та ще, мабуть, ніщо так не зваблювало молодь, як те, що має категорію вето. Зазначивши  «екстремальний», маємо на увазі пряме значення цього слова, тобто те явище, яке несе в собі загрозу життю. І не найоптимістичніший факт – це смерть, фатальний кінець після таких «шалених перегонів». Та, як не дивно, чомусь-то це і не лякає стріт-рейсерів. Мабуть, усе тому, що екстрим – це наркотик, потреба в якому є завжди.

Дороги
У росіян начебто дві проблеми: дурні і дороги. Ці два слова найбільше точно відображають логіку street racing’у. Щодо дурнів, то проблема не така вже й суттєва, жити можна, а от дороги – проблемка. Для того, щоб провести бажаний «захід» потрібно безлюдне шосе, дорога у півмилі (це десь приблизно 402м), не багато ж, правда, тим паче, коли колеса допомагають тобі добратися до фінішу. Скажу ще, що такі драйги тривають не більше 10-30 секунд кожен, залежно від кількості учасників. Середня швидкість польоту (чи то сковзання  шин по асфальту) складає 150-170 км/год, іноді і ще фантастичніші цифри – 200-230 км/год.

Правила
Багато розуму тут не потрібно, щоб завчити декілька пунктиків для досягнення бажаного результату. Все дуже просто: ти повинен фінішувати раніше за суперника, і час тут не має ніякого значення. Стріт-заїзд починається після сигналу, і фальстартів не повинно бути більше 2-х, а то ж тебе дискваліфікують з драга без права повернення на одну ніч. Ще, що дуже важливо,- у машині має бути не більше 2-х чоловік.
Зазвичай авто обирає учасник, те, яке не підведе, або те, що не шкода віддати на металобрухт. Цікаво, що хоча це і вуличні гонки, все ж допінг-контроль тут є. Борються, як не крути, організатори за справедливість та ще й за здоров’я учасників переживають. Краще ж, коли все пройде цивільненько, всі отримають жадане і по доброму-злому роз’їдуться по домівках. Для остаточної чесності існує так зване сортування учасників на різні категорії. Зазвичай їх 5-ть (остання-одна з наворочених). Суть розмежування полягає в об’ємах двигуна твого авто, ну тобто все залежить від потенціальної швидкості, на яку ти спроможний. От знайшов собі рівного суперника, будь ласка, можеш змагатися, а як повезе, ще й гроші заробиш!

Машини
Називати ті залізні конструкції машинами, чомусь не хочеться. Та ж не дивно, адже тільки глянувши на них, зрозумієш: руку було докладено добрячу. Машина із специфічними розмальовками стає не просто транспортним засобом, вона перетворюється на символ, улюблену іграшку, атрибут «творчості» свого хазяїна. З розвитком рейсенгу знаходяться різні способи покращення швидкісного результату. Хтось викидає задні сидіння, щоб хоч якось зменшити вагу авто, хтось замінює шини. Дехто ставить собі в машину балони з окисом азоту, що є дуже небезпечно!
Рідко на рейсенгах можна побачити машини іноземного виробництва. Все тому, що псувати їх шкода та й ремонт такої «лялечки» коштує не дешево. Звичайно, наворочені тачки тут теж присутні, але змагатися з ними немає сенсу, взують по повній на перших ще секундах. Частіше зустрічаються дещо видозмінені «вітчизняні друзі», старі, та все ж надійні в експлуатації.

Люди
Ви подумаєте, що за «піпли» зважаться на подібне? Відразу здається, люди ці ненормальні, за параметрами «что такое хорошо». Та насправді не все так погано. На рейсенгах можна зустріти доволі пристойних людей, хороших сім’янинів, які у вільний час знайшли себе. Ну і шалені «водили» теж зустрічаються – рід заняття зобов’язує. Те, що вони без «даху», - доволі суперечливо. Це просто люди, життя яких зводиться до мінімального пострілу адреналіну.
Весь той народ з різних причин сходиться в одному місці: дехто з одними намірами, дехто з різними бажаннями. Одне з яких – реальні гроші. Та попри все, головним для стріт-рейсерів залишається адреналін, як явище не матеріальне, але конче необхідне. І от відчайдушні панянки тут теж не виняток, бо ж у драйва немає орієнтації, і ловлять його всі, як тільки мо…
А панночки – це лише так, для публіки, «слабий пол.», насправді ж на драйві вони можуть «порвати» всіх і вся. І хай якій там логіці воно не піддається, пояснення тому одне: «Я ж то наче відчуваю те, що відчуваю, змінити це не в моїх силах, тому ж у черговий раз, прагнучи відчути себе вільною, сідаю в те самовіддане явище і натискаю те, що скеровує рух… помчалися!».

STREET RACING*-вуличні перегони

Аня ДОРОШЕНКО (AniME)