«THE SIMPSONS» проти «SOUTH PARK» – доросла сага не для малечі!

Загальне враження
Хто сказав, що лише діти полюбляють мультфільми та лише вони здатні ідеалізувати анімаційних героїв, ставити їх собі за приклад. Життя доводить протилежне, а саме, слабість, дорослих до мультиків, що реально відображають перипетії буденності та підіймають актуальні «дорослі» проблеми. Мова йде про дорослі забаганки, а саме – серйозно-несерйозні мультсеріали «South Park» та «The Simpsons».
Переглядаючи такого роду мультики, треба усвідомлювати, що їх творці дуже чітко уявляють, чого саме хоче глядач, як заманити його до  своїх прихильникыв та як легко можна «сплавити» даний шедевр споживачу. А, як то кажуть, є попит, буде і пропозиція. Відтак нове і безглузде відео стало панівним на наших екранах. Підлітки з лепетом закохуються у вигаданих героїв, але проблеми ж, підняті у «South Park» та «The Simpsons», далеко не дитячі. Вони цілком реальні і, головне, стосуються безпосередньо нашого суспільства. При перегляді такого анімаційного відео обов’язково стає зрозуміло, що саме хотіли сказати автори, кого «обгадити» і скільки ще припаде «добра» на голівоньку зірок та політиків.

Курйози
«South Park» – це мультфільм, на який образилась вся Америка. Якщо «The Simpsons» можна зрозуміти і по-доброму посміятися з нього, то «South Park» – «обкладена» красномовностями жорстка критика політики та особистого життя американських зірок.
Ці мультфільми стали показувати і відображати те, що зазвичай є делікатним і необговорюваним у масах. І ця їх безпринципність до смаку багатьом, нам тільки дай постьобатися з самих же себе. Так і зараз, увімкнувши чергову серію мультику, угледиш невигадливий сюжет – політика, нецензурщина, гроші, любов, дружба, секс, аморальність, війни – все як, на долоні, реальне, без якихось табу.

Анотації: «The Simpsons»
назва: Сімпсони
рік виходу: 1990-1991
жанр: комедія, мультсеріал
головні герої: Гомер, Марж, Барт, Ліза, Меггі.
сюжетні теми: пияцтво, проблеми сім’ї, криза середнього віку, гомосексуалізм, фінансові труднощі, проблеми батьків, дітей.
про фільм: Сімпсони – це типова, дещо дивакувата сім’я, з якою завжди щось трапляється. Батько (Гомер) і мати (Мардж) кохають одне одного, хоча в їхніх стосунках не все гаразд. Діти в цій сім’ї різні, майже не схожі характерами. Марж, як дуже хороша мати, намагається утримувати дім у порядку, піклується про всіх, уміє економити сімейний бюджет.
типові фрази:
- Оооо, горішки!
- Ах ти маленька …
- Гей, карамба!
- Я нічого не робив.
- Крутняк.
- Мам, ну скажи йому!
- І думати облиш, мужик!

«South Park»
назва: «Южный Парк» - українською мовою цей серіал не озвучували
рік виходу: у 1997 році відбулася прем’єра цього мультику на каналі Comedy Central
жанр: комедійний мультсеріал
головні герої: Картман, Кенні, Стенлі, Кайл
про фільм:  цей сатиричний мультфільм, який став культовим не тільки для підлітків усього світу, був названий найскандальнішим і найнепристойнішим для перегляду анімаційним фільмом на американському телебаченні. Причиною тому стала велика кількість сцен насильства і, звісно, ненормативна лексика. У цьому серіалі розповідається про 4-х восьмирічних хлопчиків, які живуть у Саут Парку, штат Колорадо, ведуть звичний для дітей спосіб життя, а от трапляються з ними не зовсім звичні ситуації.
типові фрази:
- О Боже, они убили Кенни... Сволочи!
- Ну, маааам!!!
- я не толстый, я ширококостный!
- Привет, ребята!
- Инвалиды дерутся!!!
- Да, вы замечательная публика.
- Круто!
- И чё выходит?
- Вот лохи!

Йолопи і дотепники
«Сімейка Сімпсонів»:
Гомер (батько) – голова сім’ї, полюбляє пиво, солодощі, працює на атомній електростанції, фізично не в формі, любить набивати свій живіт пончиками, найбільше його засмучує те, що він товстий та лисий.

Мардж – жінка Гомера, домогосподарка, піклується про дітей, відмінна ознака – яскраво-синє волосся.

Барт – старший син Сімпсонів, навчається у 4-му класі, страшенно не слухняний, завжди потрапляє у неприємні ситуації, полюбляє жуйку і скейтборд.

Ліза – середня дочка, розумниця, «ходяча енциклопедія», навчається у 2-му класі, грає на саксофоні, полюбляє передачі на політичну тематику.

Меггі – наймолодша дочка у сім’ї, завжди тримає соску в роті і через те не розмовляє. 

«South Park» – головні герої:
Ерик Теодор Картман – «жиртряс», як його називають друзі за надмірну вагу, призвідник усіх конфліктів, найжорсткіший герой серед усіх, висміює все, що тільки можна, йому притаманні в основному негативні риси, і його поведінка в серіалі, задає проблематику всіх серій.

Кенні (Кеннет) Маккормик – герой має помаранчевий костюмчик зі надягнутим капюшоном, лише в деяких серіях можна побачити Кенні без нього. Мова невиразна, хоча його «мугикання» все ж зрозуміле глядачеві. Кенні в кожній серії убивають, і завжди якимсь дивом він оживає у наступних.

Кайл Брофловски – єврей, із-за цього над ним частенько знущаються, він скептик, дуже легко піддається впливу оточення, типова ознака – залена шапка-вушанка.
Стенлі (Стен) Марш – персонаж не менш цікавий, часто простуватий. На відміну від інших героїв - найрозсудливіший. Найчастіше саме він однією фразою озвучує мораль всієї серії.

Плюси, мінуси
The Simpsons
- цей мультфільм наче є відображенням злободенності;
- Гомер (головний герой) став типовим татком з набитим пузом та кружкою пива перед екраном телевізора;
- герої серіалу вселяють довіру, і зовнішність тут ніякої ролі не грає;
- теми, підняті у «The Simpsons», викликають різну реакціію, негативну – у випадку обговорення того, про що здебільшого не люблять говорити; позитивну – іронія сказаного змушує ставитися до всього з насмішкою і несерйозно.
- україномовні словечка іноді самі по собі змушують посміхатися;
- деякі історичні події у мультфільмі є перекрученими, місцями вигадані.

«South Park»
- багато народу такого серіалу не розуміє, більше того, деякі просто ненавидить його;
- цей мультфільм є вподобанням неформальної спільноти, адже політика в ньому –найулюбленіша тема стьобу;
- хто не любить, м’яко кажучи, Америку з її політикою і керівниками, ласкаво просимо до так званих негласних фанатів «South Park’у».
- тупим цей серіал здається тому, що у мізках багатьох просто не вкладається як таке можна показувати, або ж говорити про це на весь світ;
- що стосується сленгу, то «South Park» навряд чи можна десь почути українською – втрачається ефект російського «красномовства», тому ніхто й не береться псувати продукт.

Позиція фаната
 - Як можна не любити мультяшних героїв, особливо Кенні із «South Park» чи то по-доброму тупуватого Гомера. В житті багато що може зачепити за живе і от «ржачні» моменти із «South Park’у» чи то із Сімпсонів стають культовими. Ти починаєш переймати фразочки, цитувати героїв, просто стрибати від щастя, коли очима знаходиш десь на вулиці зображення знайомої «рожиці» героя. Твоє захоплення стає манією: ти прагнеш придбати щонайбільше атрибутики, а потім все це діло почепити собі на рюкзак. Від загубленого значка чи символа – у тебе істерика. І врешті-решт мультфільми стають просто темою для розмови, коло зацікавлених завжди знайдеться, і ти завше будеш радий поділитися своїми враженнями з «братами по розуму». Ось так – все геніальне – просто!

Проблема
Мультфільми ці є відблиском хворобливої фантазії дорослих, і діти тут аж ніяк ні при чому. Вікове обмеження  цих мультиків – до 18 років, та насправді цього обмеження не існує. Ось так просто підлітки можуть переглянути серіал один раз і стати жертвою «маніпульозу» – фанатіти, вживати не нормативну лексику, наспівувати дурнуваті пісні із тих же мультиків, натягати на себе атрибутику улюблених героїв.
Прихильники і шалено обурені критики мають свою позицію щодо показуваного, та поки це буде подобатися, навряд чи скоро прийде кінець мультяшному дійству такого плану. Люди люблять сміятися над собою, політики і доросла спільнота до цього ставиться по-різному, в основному ж з негативом.

Реакція
Ну що ще може сказати суспільство на протест йому ж. Звісно таке неподобство змушує більшість негативно ставитися до показуваного в цих мультиках. У свій час деякі батьки забороняли дивитися Сімпсонів, вони тоді ще не підозрювали, до чого додумаються творці «South Park’у», бо на таке точно є що сказати. Безперечно, без Сімпсонів не було б і «South Park», та якість останнього все ж вражає  своєю похабністю. Недарма  ж влада містечка Мересвіль (штат Огайо) вирішили перейменувати свій центральний парк (South Park), щоб не привертати увагу до серіалу, який не дуже вже так і «хороше» сприймається тутешніми мешканцями. 
Фанатизм же призводить і до радикальніших заходів таких, як запровадження вірусів у мережі Інтернет під назвою улюблених «The Simpsons».
Музичні гурти вигадують всілякі пародії на героїв, наприклад, російський гурт [AMATORY] у 2005 році випустив альбом  із зображенням себе ж у вигляді героїв популярного «South Park’у» на обкладинці платівки.

Думка психолога: Дивитись чи не дивитись
- Як подібні мультфільми, типу «South Park» або ж «The Simpsons» впливають на молодь?- з цим питанням ми звернулись до психолога Кристини Петриченко.
- На молодь, особливо підлітків, взагалі все впливає. А те, що має негативний характер тим паче. Як кажуть «запретный плод сладок», так і з мультфільмами. Вони подобаються лише тому, що в них є щось вульгарне, незрозуміле масам, непристойне, з чорним гумором і на мові самих же підлітків.
- Що можна сказати про людей, яким подобаються головні герої «South Park’у» чи то із сімейки Сімпсонів?
- Подобається кожному своє! Та, на жаль, мораль і поняття прекрасного на сьогодні дуже змінилися, набули «збоченої» форми. Якщо брати героїв «South Park’у», то вони взагалі на людей не схожі: у них немає шиї, ніг, носа. А подобаються вони скоріш за все тому, що мають маленький зріст і в більшості випадків їх хочеться захищати, оберігати. Найжалісливіший герой в основному подобається найбільше!
- Чи є сенс у тому, що батьки забороняють дивитися такі мультфільми?
- Сенсу, звісно, немає! Адже якщо підліток не побачить цього вдома, то йому розкажуть друзі, або ж дізнається при бажанні із Інтернету. Треба не забороняти, а роз’яснювати, що є добро, а що зло. У дитини повинно перш за все сформуватися стійке власне «я». І тоді він сам зможе розмежовувати для себе негативне, робити свої висновки з побаченого, а не підпадати під вплив телебачення.
- Чому «South Park», наприклад, обожнюють у колах неформальної спільноти?
- Цей мультик, перш за все, мабуть, підходить їм за духом і стилем життя. У неформальній сфері просто виникає необхідність знати і цікавитися саме такою інформацією. «South Park» – це протест суспільству, а те, що не сприймається в масах, автоматично стає своїм у колах «неформату».
- Чи потрібні взагалі такі мультфільми і чи варто їх дивитися?
- Я скажу так: це можна дивитися по приколу. А взагалі-то такі мультфільми розраховані спеціально на молоду аудиторію глядачів. Головне для них – не заглиблюватися і не фанатіти такими мультиками, бо ж вони не несуть позитив в життя і не вчать моралі!

Аня ДОРОШЕНКО