Про політику
– Інколи ви супроводжуєте виступи політичних діячів. Ви дійсно підтримуєте їх ідеї?
– Ми не сприймаємо це як політичну агітацію. Ми виступаємо зі своїми піснями, а все, що я кажу у перервах між музичною частиною нашого виступу, я висловлюю як громадянин, а не як політик, не як прихильник якоїсь конкретної політичної партії. Досить часто мені доводиться говорити не зовсім те, що говорять політики, які виходять після мене, чи переді мною на сцену. Але ніхто мені рота не затикає, ніхто мені не каже: «Ти мусиш казати саме це».
– Чи є пісня «Я не хочу бути Героєм України» своєрідним політичним протестом?
– Знову ж таки не політичний, а громадянський протест. На жаль, політики вже тривалий час займаються своїми політичними іграми, своїми якимись приватними інтересами і зовсім ніхто не дбає про Україну і український народ. І я думаю, що люди повинні змінитися, що народ має примусити політиків відчувати відповідальність за свої слова, за свої дії, за свої вчинки.
– Чи можна назвати цю пісню гімном незалежного громадянина України?
– Знову ж таки, я б не назвав її гімном. Скоріше – це крик болю патріота України. Акцент цієї пісні на тому, що люди, які боролися за незалежну Україну, не ті, що живі, але й ті, що вмерли, в історії зосталися лише як істричні постаті. Вони ще й досі не набули ні визнання в Україні, ні інтересу з боку української громади. Не знаю, як зараз, а от раніше був такий період, коли це звання Героя України можна було просто купити. А це відбиває будь-яке почуття патріотизму у справжніх патріотів.
Про виступи
– Чи бувають такі ситуациї, коли на виступі Ви виходите на сцену, але не відчуваєте якогось драйву, запалу, немає настрою?
– Частіше такі випадки бувають, коли є певні технічні проблеми. Бо нам подобається наша музика, ми любимо те, що граємо. Любимо виступати перед людьми, які приходять на наші концерти послухати наші пісні, але буває таке, що важко виступати.
Нещодавно ми виступали у Львові і на першій пісні просто вирубився звук. Ми граємо, а звуку немає. І народ не розуміє, що відбувається, і ми не розуміємо. Звичайно, у таких випадках важкувато. Але коли нормальна сцена, звук, усе працює, тоді ми працюємо у власне задоволення.
Про райдер*
– Як у більшості популярних артистів, у вас є райдер. Чи можна його назвати вимогливим?
– Наші вимоги є не більшими, ніж нам потрібно для виступу. По-перше, це технічний райдер. Нам необхідна сцена відповідного рівня , щоб вона не провалювалась, як іноді буває. Щоб рівень обладнання відповідав рівню нашого музичного виконання, потужніть звуку була адекватна тій кількості людей, які прийшли нас послухати.
А що ж стосується побутового райдеру, там нема якихось особливих вимог, типу лімузину, номер суперлюкс президентський і так далі. Звичайні людські умови: щоб нас зустріли, возили на мікроавтобусі, номер в готелі (звичайно, з умовами). Щоб нас нагодували. Нічого особливого немає.
Про дівчат
– Питання від ваших шанувальниць. Які дівчата подобаються Сашку Положинському?
–Я люблю дуже різних дівчат. Не можна сказати, що є якийсь певний стандарт. У кожної дівчини є якісь свої певні плюси чи мінуси, як і в кожної людини. І від того, наскільки всі ці якості в ній гармонійно поєднуються, залежить привабливість дівчини.
– А які риси характеру вам подобаються?
– Я люблю дівчат відкритих до спілкування, які не вдають із себе інших, штучних людей. Я люблю природність і дуже не люблю подвійності. Не люблю, коли людина непостійна. Коли вона змінює свої пріорітети. Мені це не подобається.
Про різне
– Як ви ставитеся до різних титулів? Наприклад, титул «Найкрасивіша людина України», який присвоює один із відомих журналів України?
– Це все досить умовно. Ну як можна визначити найгарнішу жінку України? У нас мільйони жінок, і приблизно половина з них є гарними. Як можна вибрати одну найгарнішу? Це дуже суб’єктивно. Одному чоловікові подобається одна жінка, іншому – інша. Це просто елемент шоу, елемент піару.
– Чи любите ходити по магазинах?
– Ви знаєте, не дуже люблю. Я б хотів мати можливість приходити в одне місце і знати, що там є все, що мені потрібно. А ходити вишукувати просто ненавиджу.
– Якщо у вас є вільна хвилинка, чим займаєтесь?
– Ну, все залежить від того, де я в цю вільну хвилинку знаходжусь. Якщо є можливість вирушити у якусь мандрівку, чи виїхати на природу, я це роблю із задоволенням. Якщо такої можливості немає – сиджу вдома, читаю книжки, бавлюся на комп’ютері. Люблю пограти з хлопцями у футбол, взимку покататися на сноуборді.
– Чи маєте намір відвідати фінал чемпіонату Європи з футболу, що відбудеться в Україні?
– По-перше, потрібно дожити. Бажання, звичайно, є. Я хочу відвідати «Євро-2008», якщо наша команда туди потрапить. З одного боку, все залежить від Збірної України, а з іншого – від майбутнього України. Не кожна країна потенційно готова прийняти чемпіонат Європи. Не відомо ще, якою буде Україна до 2012 року.
– Які ваші плани на майбутнє?
- Ми постійно займаємося своїми традиційними справами: підготовка, запис пісень, репетиції, зйомки і так далі. Тому просто продовжимо працювати у такому ж ритмі.
*Райдер – список вимог артиста до організаторів концерту.
Інна СПИРИДОНОВА, Анастасія ЗАХАРЕНКО
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.