Вшановані на стовпі-2012 - щорічний рейтинг за версією "Телеграфа"

Наприкінці року "ТелеграфЪ" традиційно друкує рейтинг посадовців, політиків та інших публічних осіб, чия діяльність видається нам сумнівною, а іноді і некорисною для кременчужан.

«Топ-модель року»

 У цій гламурній номінації перемагає чинний міський голова пан Бабаєв. Восени, під час виборів, його портрети з’являлись на міських білбордах частіше, ніж Наталя Водянова на обкладинці ELLE. Куди не кинь оком, усюди був мер.  Ось він енергійно крокує разом з кандидатом Шаповаловим. А ось енергійно тисне руку кандидату Надоші.  А на сусідньому   перехресті мер вже замріяно дивиться в небо разом з кандидатом Жеваго. Кажуть,  харизматичний профіль пана Бабаєва та елегантний крій його піджака допоміг сформувати у кременчужан позитивне ставлення до кандидата Шаповалова, і вони за нього проголосували. Щоправда, той самий профіль і той самий піджак так і не допомогли сформувати позитивне ставлення кременчужан до кандидата Надоші, і вони за нього не проголосували. Можливо, мер обрав для того фото якусь невдалу краватку?

«За розбудову ландшафтного парку «Поле чудес» (він же – «Міський сад»)

Це ексклюзивна екологічна номінація. І в ній теж перемагає мер Кременчука пан Бабаєв. Перемога йому присуджена за фантастичні успіхи у розбудові сумнівної місцини, яка за офіційними документами проходить як «Міський сад», а в народі більше відома як «Поле чудес». Якщо ви колись були дитиною, то пам’ятаєте, що на «Поле чудес» два старих аферисти – Кіт Базіліо та Лисиця Аліса – заривали золоті монети. І в них з тих монет нічого не виростало – погано, мабуть, заривали. Не те, що наш міський голова. От він – ще коли був нардепом – ініціював зариття на скромному козячому Полі 12-ти бюджетних мільйонів. І з них виріс гарненький стадіон «Кремінь-арена». А цього року за ініціативою мера, який вимагає дисципліни навіть від очерету, в розбудову непоказної Гарячки на «Поле чудес» запланували зарити 6 мільйонів бюджетних гривень. А наступного року мріють зарити туди ж ще 4 мільйони. А крім того – коли життя покращиться і з’являться кошти – виділити 5 бюджетних мільйонів на будівництво другої трибуни на стадіоні «Кремінь-арена». Оце масштаб заривання бюджетних коштів! Куди там дурному Коту та його обідраній Лисиці.

«Повітряні мости Президента»

У цій державницькій номінації перемагає Президент України пан Янукович. Ми б навіть сказали, що він двічі переможець. Бо пан Президент двічі особисто обіцяв кременчужанам фінансування будівництва нового мосту через Дніпро. Вперше він зробив це у 2010 році, вдруге – взимку 2012-го, обидва рази під час офіційних візитів до Кременчука. І кременчужани повірили! Чекали. Ми навіть збиралися спеціально для довірливих кременчужан започаткувати номінацію «А ви і вуха розвісили!». Та подумали – якось це брутально, не дипломатично. Нехай буде елегантно і політкоректно – «Повітряні мости Президента».

«Червона Шаповалочка в лапах Блакитних вовків», або приз «За наивность и политическую неискушенность»

Ви не зважайте на легковажне ім’я – Червона Шаповалочка. Насправді це дуже серйозна політична номінація. І перемагає тут свіжообраний кременчуцький нардеп пан Шаповалов. Ви пам’ятаєте, що балотувався він у нардепи як незалежний самовисуванець. А минулого тижня стало відомо, що пан Шаповалов долучився до парламентської фракції всесильних Регіонів. Сам він розповсюдив через ЗМІ драматичну заяву, де пояснив, що «всему виной и моя наивность в этом вопросе, и политическая неискушенность в интригах и закулисных договоренностях, которыми грешит наш парламент». Ми як прочитали, так прямо затремтіли – такий жах! Це ж наш наївний, «политически неискушенный» кременчуцький нардеп прямо як беззахисна Червона Шапочка заблукав у страшному дикому лісі під назвою Верховна Рада. І не дивно, що одразу потрапив у пазури господарів лісу – Блакитних вовків.

Втім, тут би й вовкам начуватися. Бо зазвичай, за кожною наївною регіональною Червоною Шапочкою стоїть крутий Мисливець. Це класика жанру. А якщо у Мисливця ще й прізвище, наприклад, Льовочкин, то Шапочка швидко міняє статус «жертви наївності» на статус «агента впливу».

«ФігВам!»

У номінації з цією енергійною назвою перемагає перший віце-мер Кременчука пан Погрібний. Як голова робочої групи з питань приватизації кімнат у малосімейних гуртожитках, він доклав максимум зусиль, щоб створити кременчужанам максимум проблем у процесі приватизації житла.  Завдяки робочій групі, громадяни змушені були збирати купу додаткових папірців. А терміни приватизації розтягнулися на... ой, та з такими термінами і до кінця світу не встигнеш кімнату приватизувати. Деякі незламні кременчужани все-таки спромоглися приватизувати свої «малосімейки». Та більшості бажаючих залишається сподіватися скоріше на «ФігВам» (індіанська екологічно чиста хата), ніж на приватизовану кімнату з центральним опаленням.

«Золотий саджанець»

Дуже позитивна, дуже екологічна номінація. Щоправда, занадто коштовна, як на нашу думку. Перемагає у номінації перший віце-мер пан Погрібний. Перемога заслужена. Адже саме підприємство «Гарді», яке пов’язують із сімейним бізнесом родини Погрібних, так активно засаджує простори Кременчука. Вперше за роки незалежності на озеленення міста влада виділяє такі значні суми – у 2012-му мільйон гривень. А у 2013-му буде аж півтора мільйони. І саджанці все завозять не прості, а коштовні. Наприклад, цього року найдорожчий саджанець-екзот обійшовся бюджету у 747 гривень (одиниця товару). За тендерними документами суперсаджанці постачала київська фірма. Та забезпечувала її товаром славна фірма «Гарді». Тож на наступний рік ми вже запланували номінацію «Платиновий саджанець».

«Митрофанушка та послідовники»

Це літературно-освітня номінація. Для її розуміння потрібна, як мінімум, середня шкільна освіта. І знання російської класичної літератури. Бо Митрофанушка – герой п’єси Фонвізіна «Недоросль». Фішка Митрофанушки у тому, що він не хотів вчити географію – вважав, що  «барину» такою дурнею голову забивати не треба – адже є візники, які знають, як доїхати до Парижу.  Так думав Митрофанушка.  А перший віце-мер пан Погрібний переконаний, що Кременчуку не потрібна 14 середня школа, а потрібен Центр адміністративних послуг саме в шкільному приміщенні. Вам не здається, що між цими двома фігурантами є щось спільне? Якоюсь мірою пана Погрібного можна назвати послідовником пана Митрофанушки. Втім, послідовниками Митрофана з таким же успіхом можна назвати і міського голову, і віце-мера пана Калашника (куратор освіти), і кременчуцьких депутатів, бо всі ці пани 14-ту школу «приговорили» – 25 грудня на сесії прийняли рішення про реконструкцію будівлі школи під Центр адміністративних послуг. Чи міг Митрофанушка  сподіватися на таку кількість послідовників у Кременчуці?

Котофан року, він же Любитель котиків

Номінації отримує віце-мер пан Калашник за свою ніжну любов до комп’ютерних котиків, якими він із захопленням грався на сесії міської ради. Пан Калашник в Кременчуці курирує галузь освіти та медицини. Як тут не заграєшся у котиків...