Люди, які нас здивували в 2013 році

ПОРАДУВАЛИ

Анна Мельниченко

Анна Мельниченко – все життя прожила у Кременчуці, нині переїхала до чоловіка у Запоріжжя. У 2013-му Анна стала Чемпіоном світу з легкої атлетики. Чемпіонат проходив у Москві, в серпні. А через місяць фантастична Анна отримала нове «золото» – стала володаркою Кубку світу з семиборства (Франція, Таленсі). До речі, королева Анна (так її часто називають спортивні коментатори) багато років прожила разом з мамою у малесенькій кременчуцькій малосімейці.

Андрій Голівець

Андрій Голівець – кременчужанин, інвалід по зору. У 2013-му виборов титул Чемпіона світу зі штовхання ядра. Спортсмен переміг на Чемпіонаті світу в Ліоні (липень 2013-го). Нагадаємо, Андрій стає чемпіоном світу не вперше. У 2012-му він також привіз «золото» з Паралімпійських ігор, які проходили у Лондоні.

Сергій Михайленко

Сергій Михайленко – світловодчанин, інвалід І групи (відсутні праві кінцівки). Влітку 2013-го він переплив Кременчуцьке водосховище – це 3000 метрів (3 кілометри). Плив годину, сам. Його супроводжував рятувальний катер, та допомога рятувальників не знадобилася. Кременчужани висловили захоплення мужністю Сергія.

Володимир Шапран

Володимир Шапран – депутат міськради, керманич кременчуцьких комуністів. У 2013-му році він єдиний з депутатів Кременчуцької міськради послідовно виступав проти закриття двох міських шкіл – 14-ї та 13-ї. На їхньому закритті наполягав міський голова та перший віце-мер, депутати підтримали їхню вимогу і дали згоду на знищення шкіл. Крім того, Володимир Шапран послідовно виступає проти переслідування телекомпанії «Візит» та проти надмірного розтринькування бюджетних коштів на незрозумілі проекти. На останній сесії він висловився проти того, щоб 2 млн 793 тис грн, заплановані на утеплення житлових будинків, перекинути на купівлю машин для підприємства «Міськсвітло», яким керує син чинного віце-мера Медведовського. Депутати комуніста не підтримали.

Олег Тягнибок та Руслан Кошулинський

Лідер «Свободи» Олег Тягнибок та його перший заступник Руслан Кошулинський на День Незалежності перепливли у Кременчуці Дніпро. У воду вони зайшли на Центральному пляжі, на берег вибрались у Крюкові. Непотопаючі політики подолали навіть сильну течію та вири під кременчуцьким мостом – там, під опорами, течія тягне на дно зі страшенною силою. Після запливу Тягнибок зізнався, що було важко, а Кошулинський зазначив, що готовий пливти ще стільки ж. У 2012-му Олег Тягнибок також на День Незалежності перепливав Дніпро – тільки у Києві.

Роман Фурко та Роман Рубаненко

Роман Фурко та Роман Рубаненко – кременчужани, випускники ліцею при Кременчуцькому педагогічному училищі ім. Макаренка. Хлопці – аси-програмісти. У 2013-му на міжнародній олімпіаді з інформатики вони вибороли для Кременчука призові місця. Роман Фурко отримав «срібло», Роман Рубаненко – «бронзу». Олімпіада проходила в липні в Австралії.

Олег Тертичний

Олег Тертичний – кременчужанин, громадський активіст і прихильник здорового образу життя. У 2013-му, на день свого народження (4 листопада) пробіг марафон по Кременчуку – 15 кілометрів. Забіг тривав 2,5 години. Пан Олег оббіг купу церков, пам’ятників та визначних місць. Рух почав зі стадіону «Політехнік». На своєму шляху у кожній церкві ставив по свічці.

Марія Українець

Марія Петрівна Українець – кременчужанка, все життя працювала на КрАЗі. «ТелеграфЪ» вона вразила тим, що на своє золоте весілля одягла ту ж саму сукню, в якій виходила заміж 50 років тому. Її навіть не довелося перешивати – 73-річна наречена зовсім не набрала ваги відтоді, як дівчам вискочила заміж. Звісно, «ТелеграфЪ» поцікавився, яким видом спорту займається пані Марія. «Та 27 соток городу в селі – оце наш спорт!» – відповів її чоловік, Анатолій Антонович. Вдягнути на золоте весілля ту, дівчачу, сукню Марії Петрівні запропонували діти. Сукня цікава – блідо-жовта, а не традиційно біла.

Валерій Дубров

Валерій Дубров – лікар, кременчужанин, народився та жив у нашому місті тривалий час. У 2013-му пан Валерій отримав престижну премію Миру Гузі. Він перший українець, який її отримав. Премія Гузі заснована у 2002 році на Філіппінах як аналог Нобелівської, нею нагороджують за досягнення у гуманітарній сфері, медицині та дипломатії. Валерія Дуброва нагородили премією Гузі за результати у лікуванні туберкульозу. Наразі він працює головним ліка- рем обласного тубдиспансеру Чернігова.

Дмитро Бурдейний

Дмитро Бурдейний – кременчужанин, захисник київського Майдану. Дмитро був на Майдані в ніч на 30 листопада, коли «Беркут» напав там на студентів. Дмитру теж дісталося – і кийками по голові, і ногами у живіт. Та він не лише захищався, а ще й намагався врятувати від побиття якогось невідомого дідуся. Дід виявився безстрашний – замість того, щоб тікати, опирався та переконував «беркутів», що вони чинять неправильно. А Дмитро після тієї ночі повернувся на Майдан.

Юрій Жоган

Юрій Жоган – кременчужанин, єдиний громадський активіст, який до цього часу продовжує займатися проблемою будівництва Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) під Кременчуком. На власному авто та власним коштом він возить кременчуцьких журналістів в район, щоб вони побачили, як живуть люди, чиї будинки мають знести заради будівництва ГЗК, який тиск вони відчувають. Пан Юрій доклав зусиль, аби підготувати судові позови до Кременчуцької райради, яка дала дозвіл на будівництво небезпечного об’єкту попри спротив громади.

ЗАСМУТИЛИ

Нардепи Каплін, Бублик, Сиротюк

Народні депутати Каплін («УДАР»), Бублик («Свобода»), Сиротюк («Свобода») на початку 2013-го активно взялися за боротьбу проти будівництва Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). У лютому та у березні вони штурмували Кременчуцьку райраду, щоб завадити затвердженню Схеми планування Кременчуцького району, яка передбачає будівництво згаданого ГЗК. Потім обіцяли створити спеціальну слідчу комісію у Верховній Раді (ВРУ), щоб розібралася з цим ГЗК. На осінь обіцяли організувати потужні демонстрації протесту. Обіцянки не виконали. Спеціальну слідчу комісію у ВРУ не створили, потужних демонстрацій протесту не організували. Приїздять вони тепер до Кременчука рідко.

Олігархи Григоришин та Коломойський

У жовтні, коли стало дуже холодно, кременчужани на тривалий час залишились без опалення – ремонтники не встигли завершити заміну величезної труби в районі електростанції. Люди мерзли, дратувалися і часто телефонували до міськвиконкому – питали, коли ж, нарешті, у квартирах стане тепло. І тоді мер Кременчука пан Бабаєв у прямому ефірі на «Лтаві» сказав, що у тому, що кременчужани мерзнуть, винна не міська влада, а два олігархи, які володіють «Полтаваобенерго» (компанія- теплопостачальник). Компанію «Полтаваобленерго» пов’язують з Костянтином Григоришиним та Ігорем Коломойським. Тож ми і досі сердимось на них – адже виходить, що це вони «рулять» у місті, а не мер.

Нардеп Шаповалов

Нардеп Шаповалов засмучував нас весь рік. На початку року він обіцяв добитися, щоб уряд зменшив суму відрахувань з кременчуцького бюджету до державного зі 103 мільйонів до 50! Не домігся. Потім обіцяв провести парламентські слухання з питання будівництва Біланівського ГЗК біля Кременчука. Не провів. Напередодні Нового року нардеп Шаповалов засмутив нас остаточно. Мав приїхати і провести прес- конференцію – прозвітувати про роботу за рік. Не приїхав. Замість нардепа у поштових скриньках з’явилась газета про нього. Та газету ж не запитаєш, чому так неефективно спрацював народний обранець.

Володимир Коваленко

Володимир Коваленко – голова Автозаводської райради. У 2013-му році нас засмутила його надмірна любов до мармуру – вона надто дорого коштує бюджету району. Цього року райрада за ініціативою пана Коваленка прийняла рішення робити нові мармурові сходи у парку Миру. Їхня вартість – 300 тисяч гривень. Два депутати райради – Піддубна та Сербін – виступили проти такого тринькання бюджетних коштів. Вони пропонували витратити гроші на ремонт розбитого дитячого майданчику у тому ж парку Миру. Та пан Коваленко пояснив, що все йде за планом – у плані прописано робити сходи, значить робитимемо сходи. Ми засмучені. Мало того, що на сходи стільки бюджетних коштів бухнуть, так на них взимку ще й гепнутись можна дуже боляче – вони ж слизькі, хоч і дорогі.

Охоронець супермаркету «Білла»

У червні «ТелеграфЪ» проводив рейд по міських супермаркетах – журналісти шукали і фотографували прострочені продукти та овочі і фрукти неналежної якості. Фото та відеозйомку у відкритих торговельних залах ми проводили законно (ч.2 ст. 34 Конституції України: «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір»). А от охоронець, який того дня чергував у супермаркеті «Білла», Конституцію ігнорував і не дозволяв нам фотографувати малосимпатичні грушки. Негостинний який! Та ще й перешкоджав збирати інформацію, яка становить безумовний суспільний інтерес – чим же торгують у наших супермаркетах.

Депутатський корпус

Кременчуцької міської ради У 2013-му році нас засмучувала більшість рішень депутатів щодо розподілу бюджетних коштів. Цього року у міському бюджеті не знайшлося грошей на ремонт дитячих майданчиків, і депутати їх не відшукали. Зате проголосували за купівлю супермашинки для миття тротуарної плитки у Жовтневому сквері – вартість чудо-машини 580 тисяч гривень. Один із депутатів пропонував купити дешевшу – за 300 тисяч – а 280 тисяч витратити на ремонт дитячих майданчиків. Колеги його не підтримали. Водночас депутати голосували за виділення величезних сум на малозрозумілий індустріальний парк, на Міський сад, на парк Кагалмицький (31 мільйон грн). І саме депутати міськради проголосували на вимогу мера за те, щоб прийняти на баланс партію скандальних львівських тролейбусів. Тих самих, які місто купувало як нові (і має виплачувати величезний кредит), а вони виявились старими та неукомплектованими.