Президент-2014

Що можуть президенти

Перш ніж почати обирати свого президента, пропонуємо пригадати повноваження першої особи держави. Останні роки Україна жила за Конституцією 1996 року. З 22 лютого 2014 року, після подій на Майдані та втечі чинного на той момент президента, Україна почала жити за Конституцією 2004 року. Вона суттєво звужує повноваження президента, втім перелік його головних функцій майже не змінився.

Президент – гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, гарант додержання норм Конституції, прав та свобод людини і громадянина;
Президент – координує діяльність органів державної влади у сфері національної безпеки і оборони через РНБО (Раду національної безпеки і оборони);
Президент – здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України та реалізує загальнодержавне представництво України на міжнародному рівні;
Президент – має право звертатися до парламенту, підписувати закони та накладати на них вето.

 Ми свідомо не вказуємо перелік повноважень президента щодо призначення прем’єр-міністра та Кабінету міністрів, а також правовідносини президента з парламентом. Бо ці президентські функції можуть відчутно змінитися після прийняття змін до чинної нині Конституції 2004 року.  За попередньою інформацією, на 15 квітня заплановано представити у Верховній Раді законопроект про внесення змін до Конституції України. Підготувати документ має тимчасова спеціальна парламентська комісія, утворена 4 березня поточного року. На жаль, відтоді вона жодного разу не подала голос та не вийшла на люди. Тобто, новий законопроект готується кулуарно, та навіть в режимі «совсекретности».

Чи відбудуться вибори президента?

Позачергові президентські вибори 2014 року – перші вибори в Україні, про які ніхто не може з впевненістю сказати: так, вони відбудуться, причому 25 травня. Бо це перші вибори, які наша країна проводитиме в умовах збройного конфлікту з Росією – деякі експерти називають ситуацію коротким словом «війна». Росія порушила міжнародні угоди,  здійснила військову інтервенцію і анексувала Крим. Наразі майже 100 російське військо стоїть на східних та південно-східних кордонах України, і ніхто точно не знає, що буде далі.

 У разі збройного конфлікту з росіянами на материковій частині України може бути запроваджений режим «надзвичайного стану». У такому випадку президентські вибори точно не відбудуться 25 травня. Бо режим «надзвичайного стану» передбачає заборону на проведення виборів до будь-яких органів влади, а також заборону на внесення змін до Конституції та виборчих законів.

 Заборона проведення виборів під час «надзвичайного стану» цілком обгрунтована. Адже, на думку правників, «неможливо організувати і провести повноцінну виборчу кампанії в умовах обмеження свободи слова, пересування, зборів та мітингів. Між тим, саме ці свободи є передумовами вільних демократичних виборів».

Росія зацікавлена зірвати вибори

Російські окупанти прямо зацікавлені у скасуванні виборчої кампанії в Україні. Адже відсутність легітимного президента вони використовують як аргумент, щоб не сідати за стіл переговорів з Україною.
– Ясно, что легитимной исполнительной власти на Украине до сих пор нет, разговаривать там не с кем. Многие исполнительные органы захвачены самозванцами, они ничего в стране не контро­лируют! – заявив президент РФ Путін, спілкуючись із журналістами в резиденції в Ново-Огарьово.

 Путін навіть український парламент називає «частково легітимним», хоча Верховна Рада України є легітимною, обраною на законних підставах у 2012 році. Тим більше, орган влади за нормами права не може бути «частково» легітимним – він або легітимний, або ні.
 Відсутність законно обраного президента влаштовує росіян ще й тим, що така ситуація посилить дестабілізацію в країні.

Партія регіонів і Росія «співають хором»

Вимоги Росії:
прийняття федеральної конституції в Україні;
надання російській мові статусу другої державної;

Вимоги Партії регіонів;
конституційна реформа і федералізація;
надання російській мові статусу другої державної;

Росія не лише здійснила військову інтервенцію в Україну. Вона намагається втрутитися у наші внутрішньополітичні справи. Так, 17 березня голова російського МЗС Лавров озвучив вимоги до України. Інтервенти вимагають прийняття в Україні нової федеративної конституції. У ній має бути передбачений  позаблоковий статус країни (це унеможливить подальший вступ до НАТО), а також надання російській мові статусу другої державної. А федеральні землі мають отримати право самостійно обирати органи законодавчої та виконавчої влади. 

Експерти оцінюють російський сценарій федералізації України як схему відторгнення південно-східних регіонів країни за кримським сценарієм – «референдум, прохання про допомогу, приєднання до РФ».

Українська Партія регіонів (ПР) висуває ті ж вимоги, що й російські окупанти. 24 березня лідер ПР Єфремов запропонував якнайшвидше почати виконання вимог Росії до України. Регіонали теж вимагають проведення конституційної реформи, надання російській мові статусу другої державної та федералізації країни.
Крім того, регіонали пропонують відкласти президентські вибори в Україні до проведення конституційної реформи. Прийняття нової Конституції заплановане на вересень, тож коли відбудуться вибори президента в такому випадку, не знатиме ніхто. Отже, фактично, Партія регіонів хоче того ж, що й Росія.

До речі, українська Партія регіонів свого часу підписала угоду про співпрацю з російської партією «Единая Россия». Угода не скасована, незважаючи на військову інтервенцію Росії в Україну.

Поки що єдиний кандидат

Станом на 26 березня у Центральній виборчій комісії зареєструвався лише один кандидат у президенти – Ренат Кузьмін. Він балотуватиметься як самовисуванець.

Кузьмін – колишній перший заступник Генпрокурора Пшонки, державний радник юстиції І класу. В Україні став відомим через резонансні справи, якими керував. Під керівництвом Рената Кузьміна до суду були спрямовані справи щодо колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Саме Кузьмін порушив кримінальну справу проти колишнього президента України Леоніда Кучми за фактом перевищення влади і службових повноважень (у справі Гонгадзе).