Піар під час війни

В Україні почалися вибори до Верховної Ради. Вперше вони відбуваються в екстремальних умовах – в Україні триває війна з російськими окупантами. Попри те, що ситуація в країні кардинально змінилася, політики діють за старим сценарієм – ще до початку офіційної виборчої кампанії вони кинулись тринькати гроші на піар себе коханих та паплюження конкурентів. На вулицях міст з’явилися величезні пафосні біл-борди, під’їзди житлових будинків засипали тоннами агітаційних газет – все як завжди.

Одного разу в Україні все-таки пролунала пропозиція політика не витрачати гроші на передвиборчу рекламу, а віддати їх українській армії. На початку президентської виборчої кампанії, 28 березня 2014 року, лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко публічно зробила таку заяву:

– Я звернулася до кандидатів провести цю кампанію без будь-яких роликів, рекламних плакатів. Де серце і душа політика? Якщо є зайві гроші, віддайте їх на виготовлення зброї, нехай буде новий БТР! – сказала вона, і оголосила, що не витрачатиме кошти на власну передвиборчу рекламу.

Та дуже швидко Тимошенко порушила свою обіцянку. Вже 16 травня портал ЛІГА.net надрукував таблицю витрат кандидатів у президенти на рекламу. І повідомив, що кандидат Тимошенко лише за один місяць виборчої кампанії – за квітень – витратила на рекламу 15,26 мільйона гривень.

Тож під час президентських виборів українські політики так і не змогли відмовити собі у дорогущому піарі. Наразі стартували наступні вибори, парламентські. І, судячи з картинки, що вимальовується, політики знову кидають шалені гроші на власну рекламу. А якщо й допомагають чимось армії, то не соромляться і цей факт використовувати для власного піару.

Кременчук теж засипали новими газетами, причому більшість із них роздають безкоштовно. Давайте подивимось, що це за видання.

«За Кременчук Юрій Шаповалов», газета

Замовник та відповідальний за друк – Шаповалов Ю. А. Наклад – 20 тисяч. Роздається безкоштовно. Газета містить 8 кольорових сторінок, на яких ми нарахували 15 фотографій нардепа Юрія Шаповалова. Тут є фотографії чинного нардепа у різній формі: «Шаповалов у вишиванці», «Шаповалов у костюмі», «Шаповалов у камуфляжі». Крім того, видання наповнене матеріалами на кшталт «Юрій Шаповалов: кременчужанин і тілом, і душею» тощо.

«Електорат», газета

Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Електорат». Наклад: був 50 тисяч, наразі (11 вересня 2014) – 100 тисяч примірників. Роздається безкоштовно. Містить 16 кольорових сторінок і великі портрети Сергія Перепела – кандидата від Блоку Петра Порошенка. Крім того видання містить матеріали на кшталт: «Сергій Перепел: Біланівську катастрофу буде зупинено», «Сергій Перепел: тушка-регіонал Шаповалов не повинен знову стати депутатом ВР», «Як Юрій Шаповалов шило на мило проміняв», «Кому вигідно обливати брудом Сергія Перепела».

«Кременчуцька фортеця», газета

Видання позиціонується як «суспільно-політичний часопис». Роздається безкоштовно. Наклад – 21 тисяча примірників. Видавець не вказаний. Газета містить матеріали: «Задача Каплина – убивать»; «Ненадежная корзина для ПЕРЕПЕЛиных яиц»; «На что рассчитывает Юрий Шаповалов». Топ-матеріал випуску – «Зачем убили Бабаева. Завхоз Януковича возвращается в Кременчуг!». Тут автори розповідають страшилки про повернення до Кременчука Андрія Кравця (керівника ДУС (Державне управління справами) у період президентства Януковича) та Олександра Попова (колишнього мера Києва, а ще раніше – Комсомольську). Йшлося про те, що Кравець балотуватиметься у нардепи від Кременчука, а Попов претендуватиме на посаду міського голови. За версією «Телеграфа», замовників друку видання найбільше лякала саме перспектива повернення до Кременчука Кравця та Попова, а не нардепи Каплін та Шаповалов.

«Аvтограф», газета, наразі наклад не вказаний

Видання діє в Кременчуці тривалий час. Раніше продавалося, як інші міські газети. Та на час виборчої кампанії стало безкоштовним, його просто роздають. В газеті надруковане оголошення: «Протягом наступних 10 тижнів редакція нашого видання за підтримки наших кращих друзів випускатиме безкоштовні номери». Хто ці «кращі друзі», невідомо. Та у №37 видання ми побачили величезний матеріал про те, як нардеп Шаповалов відкривав дитячий майданчик і нарахували в газеті 5 його фотографій. Щоправда, там також були розміщені фотографії прокурора Полтавщини та безстрашного єнота Бориса, який вступає в бій з собаками. Хто з фігурантів «кращий друг» «Аvтографа», вирішуйте самі. До речі, у №35 ми бачили позитивні фото Остапа Бендера і Юрія Шаповалова. Цікаво, хто з них «кращий друг» «Аvтографа» – Ося чи Юра?

«Бандитський Кременчук», газета

Видання позиціонується як «Аналитическое непериодическое издание». Наклад – 37 тисяч примірників. Роздавалося безкоштовно. Видавець не вказаний. Газета вийшла одного разу. Містить такі матеріали: «Бандитские замашки хозяев «Визита»; «Свободовцы покрывают Мельника»; «2 500 000 в месяц Мельники имеют с кременчужан». Замовник випуску невідомий, та є підстави стверджувати, що видання містить виключно матеріали негативного характеру про родину кременчуцьких підприємців Мельників (Олександр Мельник – директор телекомпанії «Візит»).

Ми показали вам основні видання, які активізувалися в Кременчуці напередодні виборчої парламентської кампанії. Як бачите, їх чимало. Власне, таке відбувається на будь-яких виборах – політики засипають місто папером, де вихваляють себе та лають конкурентів. Це їхнє право – витрачати значні гроші на такі заходи агітації. Та сьогодні виборча кампанія відбувається в екстремальних умовах. Україна перебуває у стані війни з російськими інтервентами. Українським бійцям не вистачає найнеобхіднішого – води, їжі, бронетехніки, засобів захисту. І політики багатослівно та зі сльозою просторікують про це у прямих ефірах ток-шоу. Водночас ми бачимо купи газет, які носять відверто агітаційний характер та за які хтось чимало заплатив. «ТелеграфЪ» порахував вартість паперу та друку деяких видань (без транспортних витрат та зарплат журналістів). Ціни приблизні, бо кожна друкарня має власну вартість послуг друку. Втім, навіть приблизні підрахунки дають уявлення про обсяги коштів, витрачених на агітацію за себе, коханих.

Так, один випуск газети, яка складається з 8 кольорових сторінок при накладі 20 тисяч (наприклад, «За Кременчук Юрій Шаповалов») коштує в межах 6,5-9 тисяч грн. (лише папір та друк). Один випуск газети, яка складається з 16 кольорових сторінок при накладі 50 тисяч примірників (наприклад, «Електорат») коштує в межах 28 тис. грн. Те саме видання при накладі 100 тисяч примірників вже тягне на суму 56 тис. грн. Видання, яке містить 24 сторінки, серед яких і кольорові, і чорно-білі, при умовному накладі 10 тисяч примірників потягне на 13 тис. грн. (це якщо хтось із політиків вирішить на час виборів оплачувати видання повноцінної газети, набитої агітацією за нього, щедрого).

Як бачите, суми на паперову агітацію витрачаються чималі – десятки тисяч гривень. Водночас кременчуцькі волонтери, які допомагають бійцям АТО, поскаржились «Телеграфу», що не можуть зібрати 15 тисяч гривень, щоб замовити 150 комплектів теплої білизни для українських вояків – адже попри перемир’я хлопці налаштовані стояти до весни, додому їх поки ніхто не відпускав. Тож їм ще доведеться померзнути на позиціях.

Волонтери вже знайшли підприємця, який пошиє білизну бійцям і візьме кошти лише за тканину. Та назбирати поки вдалося лише 4,5 тисячі замість 15-ти.
Може, саме через цю історію з реального життя українських захисників нас так приголомшило марнотратство українських політиків. Можливо, їм час протверезіти і зрозуміти, що – поки вони викидають кошти на величезні фото себе коханих у камуфляжі, – українські захисники Вітчизни не мають ані нормальної форми, ані якісної зброї. Та навіть води.