"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

12.10.2014, 08:30 Переглядів: 11 602

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

Що дозволяє будинкам впливових людей стояти на берегах Дніпра

Ріка обростає котеджами. На берегах Дніпра ми знайшли низку сучасних споруд. Як правило, вони помітні лише з ріки, бо знаходяться за високими парканами. Ми намагалися дізнатись у різних служб, що це за будівлі, і чи законне будівництво на березі. Та жодна з них не зацікавилась наданим матеріалом, а у відповідь ми отримали лише звичайні відписки.

 

Ця стаття – довга історія про те, як ми намагалися звернути увагу чиновників, що сидять у високих кабінетах, на проблеми берегів Дніпра, які потроху обростають котеджами. Ми обмінювались із ними палкими листами та слали купи папірців. Проте і до, і після Майдану отримували у відповідь лише звичайні відписки.

 

Розпочалось усе зі скарги читача. На Раківці, поряд із пляжем на так званій Демурівці, «виріс» котедж із загорожею. Таке будівництво викликало подив і обурення місцевих мешканців. Адже від котеджу до Дніпра – подати рукою. А за законодавством, захисна смуга великої ріки, у межах якої не можна зводити ані капітальних споруд, ані мостити паркани – сто метрів.

 

– Побудували котедж досить нахабно! Загородили ділянку, тепер ні пройти, ні проїхати, – поскаржився нам Андрій із Раківки. – Хто ж дав добро на таке будівництво? Чи воно самовільне?

 

Ми послухали Андрія та задались питанням – а чи поодинокий такий випадок? Які споруди зведені на березі Дніпра, хто і з якого дива забудовує природно-захисну смугу? Аби отримати відповіді, вирушаємо у мандрівку річкою. Адже будови, зведені тишком-нишком, люблять спокійні, нелюдні й важкодоступні місця. Свій рейд ми робили восени минулого року. Одразу ж нам трапився особняк на Першому Занасипу, в районі човнової станції (№2 на мапі). Схований поміж дерев, він мало помітний для «простих смертних». Подивитись на нього можна, хіба що обійшовши «Афіни» збоку. Проте, звісно ж, найкраща панорама відкривається з річки. Далі, аж за «Нібулоном», ми натрапили ще на дві «бідні хатинки» (№3, 4 на мапі). Сучасні котеджі, розташовані неподалік один від одного, контрастно виглядають на тлі сірих та занедбаних радянських будов…

 

На Лівобережжі трапився той самий котедж із Раківки (№9), на який скаржився читач. Неподалік, за пляжем «Поплавок», маячить ще якась симпатична новобудова (№8). Далі уздовж річки – лазня, кафе, покинута недобудована загорожа (за нею ж щось збиралися зводити на березі?, №7), рештки велетенської споруди у вигляді корабля. Прогулянка за Крюківським мостом виявилась ще цікавішою – натрапили на цілу групу споруд (№5). Тут і напівготова новобудова, і гарненький «зруб», і паркан…

 

Під’їжджаючи до Ревівки, бачимо відомий кременчужанам яхт-клуб «Посейдон» на косі (№1).

 

«Будемо відпрацьовувати кожен клаптик землі!»

 

Після мандрівки річкою ми згадали чудову новину, що публікувалась на сайті telegraf.in.ua: «Екологічна прокуратура шукає у Кременчуці та районі незаконні будови на берегах рік». Ми прочитали, що доблесні прокурори вже знайшли «численні факти будівництва» десь під Світловодськом та Келебердою. Тож тепер ладні взятися й за Кременчук. Тим паче, що офіс цієї прокуратури саме у нашому місті. Тож, прихопивши відзнятий матеріал, ми з радістю поспішаємо до Кременчуцького міжрайонного екопрокурора В’ячеслава Лісового. З паном Лісовим у нас вийшла дуже приязна та багатообіцяюча розмова. Він із задоволенням ділився з нами інформацією про здобутки прокуратури та давав коментарі:


– Прибережно-захисна смуга – це зона рекреаційного значення. Вона призначена для того, аби місцеве населення відпочивало, купалось, мало доступ до води. Це землі загального користування. І якщо комусь хочеться взяти землю в оренду – то лише за межею 100 метрів. Однак у межах населених пунктів прибережна смуга може бути зменшена – хоч і до 20-ти метрів. Це може бути обумовлено інфраструктурою міста (будови радянських часів – ред.) чи визначено на сесії міськради, де депутати ухвалюють відповідні проекти рішень. Проекти розробляються відповідними інститутами, проходять експертизи, тож це не так вже й просто. Потрібно дуже постаратися, аби зменшити захисну смугу. Ми за кожним таким фактом проводимо перевірки.


– А чи були у нашому місті випадки, коли цю захисну смугу незаконно зменшували?


– У 2013 році ми виграли позов до Кременчуцької міської ради, що неправомірно встановила межі захисної смуги – не були дотримані сто метрів. Те рішення скасували, тож визначаються нові межі, будемо відслідковувати кожен клаптик землі.


– Якщо так, можливо, ви по знімках зможете розповісти, що це за об’єкти, – демонструємо фото.


– Знаю, що відносно цієї будівлі, – пан Лісовий роздивляється особняк, що у районі Першого Занасипу, фото №2 на мапі, – перевірку проводили санстанція, архітектура, полтавська екологічна інспекція, інспекція з архітектурно-будівельного контролю… Звертайтесь до них. Згідно із законом про прокуратуру, я просто так не можу проводити перевірку – має бути звернення або повідомлення у ЗМІ.


На знімках з’являються котеджі (№3-4), збудовані неподалік від радянських будов.


– Люди часто викуповують споруди, зведені у 60-80 роках, і роблять реконструкцію. Наприклад, була насосна станція, а змінили призначення, і це – вже житлова забудова. І все! У них право приватної власності, і спробуй її забрати. Тож потрібно з’ясувати, коли проведена реконструкція, чи були надані дозволи, чи введена будівля в експлуатацію тощо. Кожен клаптик землі ми будемо відпрацьовувати, у тому числі будови, що розташовані за «Нібулоном».


Далі на знімках – Раківка та Крюків.


– Це корабель на понтоні, – вказує на фото №6. – Він згорів, проводять реконструкцію, – на знімках зображені споруди біля Крюківського мосту. – Дати зараз інформацію по кожному котеджу я не можу. Буде письмове звернення – надішлемо туди контролерів, залучимо до перевірки інші служби.


– Якщо будівля незаконна – яка далі процедура? І чи її зносять?


– Судимось, змушуємо, аби власник добровільно зніс споруду – виконання рішення суду це вже компетенція державної виконавчої служби. Якщо він не погоджується, то це невиконання рішення суду, на власника чекає кримінальна відповідальність, цим займається міліція….


– Тож якщо добровільно не зніс, будівля стоятиме й надалі…


– У цьому випадку, аби знести споруду, Кременчуцька міська рада має передбачити кошти у бюджеті для підрядної організації, що виконуватиме ці роботи. Міська рада пише, що грошей не вистачає. Та й такого, аби приїжджали і зносили бульдозером, у нас немає, бо потім власники можуть судитись і вимагати відшкодування збитків.


Ділимось копіями фотографій. Нам пропонують почекати два тижні, до з’ясування певної інформації.


– Однак давайте не все одразу – відпрацюємо хоча б кілька об’єктів. Справа у тому, що ми – міжрайонна прокуратура. У нас уся Полтавська область, Кіровоградська та ще й Черкаська. А це практично понад 1 тисяча кілометрів. А у нас зараз лише шість чоловік…

Порада юриста


Як боротися з чиновниками


– Від громадських організацій або небайдужих громадян, екологів треба писати скарги про порушення режиму водоохоронної території, з вимогою провести перевірку, залучити у разі підтвердження винних до відповідальності і надати відповідь на скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного законом.


Олександр Бурмагін, медіа-юрист

 

ПРЕЦЕДЕНТИ

 

1У листопаді 2013 року ми публікували інформацію про те, що екологічна прокуратура через суд повернула кременчужанам 10 гектарів зеленої зони. Мова йшла про землю між берегом Дніпра та вул. Богдана Хмельницького. Практично вся територія зеленої зони – від яхт-клубу «Посейдон» до Кривушів – була віддана міською владою під будівництво котеджів. Ділянки почали незаконно видавати ще в 2008 році. Прокуратура опротестовувала рішення сесії міськради, але депутати ігнорували протести.

 

А в 2011 році влада прийняла зміни до Генерального плану і перевела зелену зону в зону садибної забудови. Тут мали з'явитися 72 котеджі. У 13-ти власників котеджів уже були державні акти на землю – їх скасовують через суд.


2Цікава історія вийшла з яхт-клубом «Посейдон» (№1 на мапі). Спочатку усе було «у законі». Однак, коли між мерією та родиною Мельників виник конфлікт, різні служби почали заявляти про незаконність споруди. Міська рада намагалась розірвати договір-оренди, хоча раніше без проблем его продовжувала. Дійшло до численних судів. Попри все яхт-клуб з коси нікуди не подівся. Стоїть.

 

«Я спросил у ясеня»

 

За два тижні «туманний альбіон» із будівлями так і не прояснився, інформації у прокуратурі не було. Врешті-решт, нам запропонували разом проїхатись по 2-3 об’єктах. Рушаємо на Перший Занасип. Довго кружляємо у пошуках під’їзду до особняку. Нарешті з’являється величезний паркан. Разом із старанним молодим чоловіком з прокуратури чимчикуємо по багнюці вздовж огорожі. Проте марно – за нею нічого не видно, на ній – жодного натяку на адресу, а назустріч нам вийшла лише подряпана руда кішка. По вулиці Флотській, за «Нібулоном» нас так само зустрів паркан. Щоправда, менший – підстрибнувши можна навіть побачити Дніпро та котеджі. І знову ж таки, адреси ми не знайшли. Заїхали на Раківку. Саме побачили будівельників, що займались симпатичною будівлею за пляжем «Поплавок». Біля споруд у Крюкові, в районі мосту, ми побували вже без представника прокуратури. Спуск до ріки загородив паркан, за яким проглядається якийсь котедж. По кущах, уздовж паркану, змогли пробратися лише до маленького клаптику води. Звідти побачили шматок загородженої території. Там чинно рибалив якийсь молодик.


Відносимо до прокуратури листа, аби вони пояснили, чи «у законі» зведені на березі споруди. Сподіваємось, що отримаємо вичерпну відповідь, адже з нами виїжджав їхній представник, який старанно усе фотографував. Проте, отримавши відповідь, розчаровуємось у багатообіцяючій розмові з керівником міжрайонної екопрокуратури:


«З приводу наявної у Вашому запиті інформації про можливі порушення в діях Кременчуцької міської ради при виділенні земельних ділянок під розміщення вказаних на фото об’єктів повідомляємо, що дану інформацію для перевірки направлено до Державної сільськогосподарської інспекції в Полтавській області», – значиться у листі.


Проте ми й не очікували, що інформацію нам дійсно нададуть. Адже різні функціонери натякали, що власники – доволі впливові люди: «Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки…», – чули ми.


Далі настав буремний лютий-2014. Усі чекали змін. Ми теж. Тож подальші запити розіслали вже після кадрових перестановок. Направили їх до кількох інстанцій. До запитів надавали фото котеджів на березі ріки, адресу, що відображається на супутниковій мапі (зазначивши, що вона орієнтовна), розташування об’єкта на мапі. Отримали наступні відповіді:


У листі, що надійшов зі столичного офісу Дніпровської екопрокуратури, нам пояснили, що вони не є розпорядником запитуваної інформації, і скерували до Державної екоінспекції у Полтавській області, Кременчуцької міськради та Інспекції з державного архітектурно-будівельного контролю.
Держекоінспекція на двох сторінках процитувала закон та наприкінці зазначила: «На підставі наданих до Вашого інформзапиту додатків Держекоінспекція не може надати Вам вичерпні відповіді на поставлені питання».


Інспекція з архітектурно-будівельного контролю вклалась лише у сторінку і пояснила – недостатньо даних для надання інформації.


Питання законності забудови на березі Дніпра ми надіслали і до прокуратури нашого міста. У відповіді ( за підписом новопризначеного прокурора міста Г. Кондратенка) нам провели юридичний лікнеп та переадресували питання до мерії.


У мерії також зазначили, що даних для відповіді по суті не достатньо. Проте надали наступну інформацію:


«По об’єкту №1, за адресою: 50 років СРСР, 12 розташовані меблеві майстерні». До запиту ми додавали фото (№2 на мапі), а також знімок з супутника. На мапі супутника, до речі, ми навіть розгледіли, що біля котеджу облаштований гарнючий ландшафт. Тож, врешті-решт, виникло лише одне запитання – де ж у біса там меблеві майстерні?


«По об’єкту №2 (фото № 3) , за адресою: вул. Флотська, 4-А (такі дані наводять карти Гугл – ред.) розташована водозабірна станція.
Котедж (на фото №4) фахівцям «не вдалось ідентифікувати, оскільки немає точної адреси».


По спорудах на фото № 8 та 9 нам дали відповідь – бар з прибудовою.


Щодо будівель  біля Крюківського мосту (фото № 5) нас повідомили, що «в адресній інформаційній системі міста Кременчука вулиці Івана Приходька не знайдено».


Наостанок ми залишили сільгоспінспекцію. Адже до них ще взимку міжрайонна екопрокуратура направила матеріали для перевірки. Тож вже мають бути якісь результати. Однак отримуємо листа, де значиться, що усі перевірки у серпні-грудні 2014 року, згідно зі змінами до Держбюджету, здійснюється виключно з дозволу Кабінету міністрів України або за заявкою самого власника. «Враховуючи вищевикладене, до врегулювання порядку проведення позапланових заходів на загальнодержавному рівні проведення позапланових перевірок не можливе».


З нашого палкого листування зі службами зробили наступні висновки:


Тут ми не відкриємо вам Америку. Ви маєте бути професійним юристом, аби під час листування з органами отримати затребувану інформацію, а не відписки. Не захочуть надати інформацію – знайдуть лазівку.


Реального бажання до співпраці з громадою у них немає. Його не було до Майдану, його не стало більше і тепер. Кадрові зміни прийшли, гучні патріотичні заяви пролунали, але «нічого не бачу, не чую» так і залишилось. Але ж громада має право знати, чи законно зводяться котеджі та зруби на березі річки. Хто і на підставі яких документів це робить. І чому паркани багатіїв перегороджують мешканцям прохід до ріки. Хоча, можливо, самі власники виявлять бажання піти назустріч громаді та пояснять свою позицію.


Та, може, аби замість відписок дочекатись від служб конкретних реальних дій, спочатку нам потрібно згадати про таке модне нині слово, як «люстрація»? Можливо, після цього посадовцям не захочеться замилювати очі громаді, а реально співпрацювати та йти назустріч?

 

Мовою закону


Водний кодекс України


Стаття 88


«Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів – 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів».


«Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.


У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.


Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.


Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом»


Стаття. 89


«Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.


У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:


1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.


Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню за прибережні захисні смуги.


Стаття 47


«Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів».

 

P.S. Якщо контролюючі служби, аби почати перевірку законності зведення будівель на березі річки, чекають якогось знаку (на кшталт повідомлення в ЗМІ), то у нас добра новина: ось він! Перевірте законність цих споруд.

 

1

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

2

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

3

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

4

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

5

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

6

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

7

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

8

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

 

9

"Ну, ви ж розумієте, чиї ці будинки..."

Автор: mudraya
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 45 від 7 листопада 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх