Що приховує кандидат Жеваго

У чинного нардепа і мільярдера Костянтина Жеваго в історії з Біланівським ГЗК особлива роль. Він – точніше, створене ним підприємство FERREXPO – власне і планує будівництво Біланівського ГЗК. Попри те, що кременчуцька преса з 2010 року пише про проблеми та ризики будівництва ГЗК, пан Жеваго особисто жодного разу коментарів з цього приводу не давав.

Та боротьба громадських активістів все-таки дала наслідки – справа набула розголосу, суспільна думка почала змінюватися. Тож у вересні 2014-го, у розпал виборчої кампанії кандидат у народні депутати Костянтин Жеваго (він знову балотується до ВРУ) провів тривалу прес-конференцію. Вона відбулася 27 вересня у залі засідань Кременчуцької міської ради, в присутності першого віце-мера пана Калашника.

Про «необразованных» и «незнающих»

Нардеп Жеваго багато розповідав про те, як схвально реагують на будівництво Біланівського ГЗК солідні міжнародні корпорації та як радо американські банки дають кредити на це будівництво. Перевірити достовірність цих заяв нам складно. Тож «ТелеграфЪ» пропонує проаналізувати дві конкретні заяви пана Жеваго , які стосуються місцевої тематики.

Почнемо з першої заяви, про людей. Нардеп Жеваго сказав:

– Мне так больно, так по-настоящему больно, что люди необразованные, непонимающие, незнающие, люди, которые хотят заниматься популизмом, рассказывают о том, что развитие Белановского ГОКа приведет к тому, что здесь будет радиация, будет летать радиационная пыль!

Так оцінив нардеп Жеваго громадян, яких непокоїть будівництво ГЗК. «ТелеграфЪ» вважає доречним навести перелік тих, хто давав публічні коментарі щодо якісних показників руди Біланівського родовища – на нашу думку, їхній статус аж ніяк не відповідає заяві пана Жеваго щодо «необразованных, непонимающих, незнающих»:

Геннадій Демьохін, кандидат географічних наук, гідролог:

– Проблема інфільтрації ропи – не єдина і, я би сказав, не головна проблема Біланівського родовища. Серйознішою проблемою може стати сама руда. Не забувайте, це не гранітний кар’єр, а залізорудний. Залізні руди, зазвичай, містять радіоактивні елементи. І чим більше вглиб, тим рівень радіоактивності зростатиме.

(«ТелеграфЪ», 10 червня 2010 р.);

Тетяна Козловська, кандидат хімічних наук, хімік-токсиколог, КрНУ:

– Ви цікавились вмістом радіоактивних елементів у залізній руді цього родовища? Бажано знайти відповідь на питання, бо коли піднімуть вскришу та почнуть заглиблюватися у рудоносні горизонти, буде запізно. Взагалі-то, всі залізні руди містять радіоактивні елементи – найчастіше, уран. Одні більше, інші менше. Біланівське родовище з цього приводу викликає серйозні питання, адже воно належить до північної гілки Криворізького родовища, яке відзначається високим вмістом радіоактивних елементів у руді. Родовище не накриєш потім саркофагом, як Чорнобиль, тут проблема масштабніша. Уявіть собі, що по Кременчуцькому району нестиме не просто дрібнодисперсний пил, а радіоактивний дрібнодисперсний пил!

(«ТелеграфЪ», 10 червня 2010 р.)

Віталій Комір, професор, доктор технічних наук, спеціаліст з вибухової справи, КрНУ:

– Найбільшу небезпеку може приховувати сировина, яку видобуватимуть на Біланівському родовищі. Є ризик, що руда міститиме зависоку кількість радіоактивних елементів – урану, талію. Це моє припущення, але я вважаю його обгрунтованим. Родовища Кременчука та Комсомольська – це продовження північного Криворізького родовища. Ця рудоносна гілка тягнеться від Жовтих Вод, Кіровограда. У Жовтих Водах, як ви знаєте, уранові копальні. Взагалі, все північне крило Криворізького родовища відзначається високим вмістом радіоактивних елементів у руді. Сюди, до нас, до Кременчука, показники зменшуються, але наскільки?

(«ТелеграфЪ», 10 червня 2010 р.).

P.S. У 2013 році у програмі «Наголос» на міському телебаченні «Візит» виступала інша група науковців, серед них була і доктор економічних наук пані Алікова, яка дотримується іншої думки – вона стверджує, що будівництво ГЗК не погіршить стан навколишнього середовища.

Про «развитых» и «недоразвитых»

Друга заява нардепа Жеваго стосувалася статистичних показників захворюваності на Полтавщині та конкретно у Кременчуцькому районі. Журналіст «Телеграфа» запитав нардепа: «Якщо про радіацію мова не йде, як же тоді дані облздороввідділу, що онкозахворювань у Комсомольську та Кременчуці більше, ніж, наприклад, у Полтаві? Ми бачили дані». Пан Жеваго відповів:

– А где вы видели эти данные?! Вот у меня есть данные, 13-го года, совсем свежие, по всем заболеваниям Полтавской области... Просто проанализируйте эти данные, посмотрите на анализ 13-го года. 12-го года, на Полтавский облздравотдел! Вы увидите, что в промышленно развитых частях Полтавщины, к счастью, заболеваемость ниже, чем в сельскохозяйственных частях Полтавщины! И этому есть разумное объяснение! Во всем есть разум и логика! В развитых нациях заболеваемость меньше, чем в недоразвитых, потому что присутствует профилактика! Мне очень важно, чтобы вы, как СМИ, распространяли правду! Я прошу вас смотреть только на правду, смотреть правде в глаза, а не слушать популистов!

«ТелеграфЪ» виконав доручення пана Жеваго і подивився «прямо на правду», «правде в глаза». Пропонуємо і вам на це подивитися. На прохання «Телеграфа» керівник ГО «Право на захист» пані Дашко отримала з обласного відділу охорони здоров’я статистичні дані щодо захворюваності на Полтавщині. Наводимо порівняльну таблицю захворюваності у м. Комсомольську та в селах Дмитрівської сільради. Дивимось 2013-й, як і закликав пан Жеваго (табл. 1).

Як бачите, у Комсомольську у 2013-му на 10 тисяч мешканців 271,7 онкохворих, а в селах Дмитрівської сільради – 21,9. Тобто, заява нардепа про те, що у промислово розвинутих частинах Полтавщини захворюваність нижча, ніж у сільських, суперечить офіційній статистиці.

До речі, і хвороб органів дихання у Комсомольську набагато більше – 4082,7 на 10 тис. нас. А в селах Дмитрівської сільради – 2421,4.

А ось – для порівняння – таблиця показників захворюваності у Полтаві (табл. 2). Як бачите, у 2013 році в Полтаві зафіксовано 85,6 онкохворих на 10 тисяч населення – це проти 271,7 онкохворих у Комсомольську. Нагадаємо, в Полтаві та поблизу неї немає гірничо-збагачувальних комбінатів та інших потужних промислових підприємств. Водночас, головне бюджетоутворююче підприємство Комсомольська – Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Власне, Комсомольськ будувався для його обслуговування. Стверджувати, що саме ГЗК впливає на показники захворюваності в місті, мабуть, некоректно – бо на них впливає багато факторів. Втім, і ігнорувати високий рівень онкозахворювань та захворювань дихальних шляхів у місті, де працює ГЗК, теж не варто.

До речі, по Кременчуку, де розташована купа потужних промислових підприємств – таких як сталеливарний та нафтопереробний заводи – показники теж неблискучі. За даними облздороввідділу, 309,5 онкохворих на 10 тис. нас. (2013р.). Хоча захворювань дихальних шляхів у нас менше, ніж у Комсомольську – 3027,9 на 10 тис. нас. (2013р.) проти 4082,7 у Комсомольську.
Таким чином ми з вами переконалися, що заява пана Жеваго про те, що у промислових районах Полтавщини захворюваність нижча, ніж у сільських, суперечить офіційній статистиці. Залишилося з’ясувати, кого нардеп мав на увазі, коли говорив про «развитые нации» і «недоразвитые». Втім, про це ви вже самі думайте. Гадаємо, що впораєтесь.

Юридична експертиза  – ІРРП