Хто з кандидатів спекулює на темі Біланівського ГЗК

З 2010 року громадські активісти  борються проти будівництва біля Кременчука Біланівського ГЗК – третього гірничо-збагачувального комбінату в полтавській імперії мільярдера Костянтина Жеваго (перші два – Полтавський та Еристівський ГЗК – вже діють). Боротьба триває чотири роки. За цей час жоден із кандидатів, які наразі беруть участь у виборах народних депутатів, не долучався до громадського спротиву. Та наразі кілька з них активно розігрують «карту» Біланівського ГЗК заради власних цілей. Давайте подивимось, наскільки переконливі кандидати у своїх заявах про готовність боротися за безпечне навколишнє середовище.

На Біланівському родовищі мають видобувати руду – залізисті кварцити, які потім збагачуватимуть і експортуватимуть за кордон. Видобуток руди – сировинний бізнес. В Полтавській області це – царина українського мільярдера, народного депутата Костянтина Жеваго. Галас навколо майбутнього Біланівського ГЗК виник через витік інформації. Кременчуцька райдержадміністрація, перш ніж дати згоду на будівництво нового ГЗК, замовила науковцям проект «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області». Розділ «Перспективи розвитку виробничого комплексу на території Кременчуцького району» виконав Інститут «Харківський ПромбудНДІпроект». Науковці окреслили найгостріші екологічні проблеми, які можуть виникнути через діяльність на території Кременчуцького району потужного комплексу трьох ГЗК та меткомбінату «Ворскла-сталь». Вони такі:

– проблема скиду кар’єрних вод та промислових стоків Біланівського родовища (невідомо, куди їх скидатимуть – у Дніпро, Псел чи ще кудись);
– зневоднення та погіршення якості води підземних та надземних джерел;
– пересихання малих рік, боліт, грунтів;
– значне накопичення відходів та велике техногенне навантаження на оточуюче середовище;
– можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід тощо.

Крім того, науковців непокоїв рівень радіоактивності руди Біланівського родовища.

Тоді – у 2010-му, 2011-му, 2013-му – інформація зацікавила лише газетярів та громадських активістів. Наразі ж кременчуцькі кандидати у нардепи синхронно вчепилися в питання будівництва ГЗК і наввипередки обіцяють боронити народ. Ось їхні обіцянки.

Обіцяв провести – не провів!

Юрій Шаповалов, народний депутат, кандидат у народні депутати, самовисуванець.

 Юрій Шаповалов – чинний нардеп, наразі знову балотується у народні депутати. Вперше народним депутатом став у 2012 році. Після перемоги на виборах кременчуцькі журналісти неодноразово запитували пана Шаповалова про його ставлення до будівництва Біланівського ГЗК. Питав і «ТелеграфЪ». Відповідь нардепа була нейтральною. Він зазначив, що взагалі є прихильником створення нових робочих місць, і якщо комбінат цьому сприятиме, це непогано, а з питанням екологічної небезпеки від будівництва ГЗК треба розбиратися.

У 2013 році, під час візиту нардепа до редакції, «ТелеграфЪ» запропонував пану Шаповалову вчинити як європейському політику – організувати у Верховній Раді парламентські слухання з приводу екологічних ризиків від будівництва Біланівського ГЗК. Нардеп обіцяв подумати над пропозицією. Через певний час його помічник Олена Волкова зв’язалася з «Телеграфом». Пані Олена приїхала до Кременчука. Від «Телеграфа» вона отримала базу контактів з експертами та активістами, а також копію Пояснювальної записки до Схеми планування території Кременчуцького району, яка, власне, і передбачає будівництво згаданого ГЗК.

Олена Волкова ще кілька разів телефонувала до редакції. Минув 2013-й, закінчується 2014-й. Парламентські слухання так і не відбулися.
Наразі ж, під час виборчої кампанії, кандидат заявляє: «У нас надзвичайно важка екологія у Кременчуці, і будувати поруч з ним ще одне виробництво зі шкідливими викидами просто неприпустимо!» («Аvтограф», №39).

Обіцяв зупинити – не зупинив!

Сергій Перепел, кандидат у народні депутати від «Блоку Петра Порошенка»

Сергій Перепел почав свою виборчу кампанію з ефектної заяви: «Біланівську катастрофу буде зупинено!». На початку вересня у Кременчуці з’явилися білборди з таким слоганом, а 8 вересня газета «Електорат» вийшла з великим фото пана Перепела, на якому він мужньо крокував по бездоріжжю перед бульдозером CATERPILLAR – очевидно, таким чином зупиняв Біланівську катастрофу. В газеті також містилося повідомлення, що «1 вересня громадські активісти, які виступають проти будівництва Біланівського ГЗК, офіційно заручилися підтримкою головного «ударівця» міста Сергія Перепела».
Після цього «ТелеграфЪ» більше не побачив у пресі звітів про те, як кандидат Перепел зупиняє Біланівську катастрофу.

Водночас боротьба кременчуцьких громадських активістів проти будівництва Біланівського ГЗК триває. 30 вересня у Києві відбулося засіданні Вищого адміністративного суду у справі Біланівського ГЗК. З Кременчука на нього прибув адвокат Олег Савченко. Він представляє інтереси позивача Володимира Риженка – кременчужанина, який першим звернувся до суду з вимогою скасувати дозвіл на будівництво Біланівського ГЗК. «ТелеграфЪ» запитав адвоката Савченка, чи приїхав на судове засідання Сергій Перепел, який обіцяв зупинити Біланівську катастрофу? Адвокат відповів, що пана Перепела в суді не було.

У четвер, 9 жовтня, у Комсомольську відбулося ще одне судове засідання щодо Біланівського ГЗК. У ньому брала участь голова ГО «Право на захист» Ніна Дашко. Сергія Перепела в судовому засіданні не було.

Таким чином, ми не знайшли фактичного підтвердження того, що кандидат Перепел хоча би у період виборчої кампанії якимось чином реально зупиняє Біланівську катастрофу. Можливо, його робота глибоко законспірована та втаємничена, втім у відкритих джерелах інформація щодо цього відсутня.
Залишається зазначити, що кременчуцькі активісти почали боротьбу проти ГЗК у 2010 році, і чотири роки – аж до початку виборчої кампанії 2014-го – ми не бачили Сергія Перепела у їхніх рядах. Можливо, ми щось прогледіли.

Обіцяє, що все буде добре

Микола Несен, кандидат у народні депутати, самовисуванець

Микола Григорович Несен з 2010 по вересень 2014  публічних коментарів з приводу будівництва Біланівського ГЗК не давав. Участі в боротьбі проти будівництва чи за нього не брав.  Втім, свою виборчу кампанію почав саме з питання Біланівського ГЗК. Здавалося б, пан Несен – відомий та шанований у місті освітянин, багато років керує вищим професійним училищем, знає, скільки проблем існує в освітянській галузі, і має що сказати з цього приводу. Втім, заговорив про інше. Перша його політична реклама у «Телеграфі»  («ТЪ» №41) була присвячена саме питанню «відбілювання» будівництва Біланівського ГЗК. Він сказав:

– Мене часто на зустрічах питають про Біланівський ГЗК, роблячи акцент на радіації, проблемах екології... Щоб розвіяти усі страхи, що роздуті навколо Біланівського ГЗК, я й запросив на цю зустріч Костянтина Жеваго. Він, як фахівець, зможе обгрунтовано довести абсурдність звинувачень недоброзичливців.

 Нагадаємо, саме компанія FERREXPO, створена Костянтином Жеваго, планує будівництво Біланівського ГЗК. Тож навряд чи її власника можна вважати неупередженим експертом у питанні цього будівництва.

 Також варто нагадати, що кандидат Несен зробив заяву щодо абсурдності звинувачень Біланівського ГЗК 9 жовтня – після того, як 1 жовтня вступив до Полтавського патріотичного блоку, створеного паном Жеваго.

Юридична експертиза  – ІРРП