Вибори-2014: БАБЛО проти ДОБРА

26 жовтня Кременчук обиратиме народних депутатів – тих, хто 5 років писатиме для нас закони, за якими ми житимемо. Верховна Рада – єдиний вищий законодавчий державний орган країни, якому делеговане право ухвалювати закони. Тож від того, хто потрапить до нової Ради, залежить, за якими правилами ми житимемо.

Втім, в останній передвиборчий тиждень у «Телеграфа» склалося враження, що важливість парламентських виборів розуміють хіба що політологи та кандидати, яким конче треба прорватися до Ради і отримати депутатську недоторканість. Пересічний же кременчужанин, на нашу думку, демонструє млявість, зневіру та тотальну необізнаність. До редакції все частіше телефонують люди, які питають: за кого голосувати? Дзвонила жінка, просила надрукувати прізвища кандидатів по Кременчуку. Часто просять надрукувати назви політичних партій, які йдуть на вибори. Перелік партій ми надрукуємо нижче. Про кандидатів у народні депутати «ТелеграфЪ» писав у №№ 42, 41, 40.

Українці в апатії

Цього ж разу воліємо розповісти про інше – про свідомий вибір та про свідомий продаж свого голосу в день виборів. Продаж голосів на виборах – давня проблема України. З роками вона лише загострилась. Результати досліджень дають невеселі цифри. За даними соціологічних досліджень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,

10% (3 млн. 600 тис.) громадян України готові продати право вільного вибору за суму від 50 до 500 гривень, а 17,6% вважають, що підкуп – це дозволений законодавством спосіб агітації. Тобто українські політики так часто купували голоси українських виборців, що ті вже почали вважати підкуп узаконеним способом виборчої агітації.

Комітет виборців України (КВУ) називає причини масового продажу та купівлі голосів: відсутність політичної культури в країні, незрілі політичні еліти, низький рівень життя більшої частини населення України, відсутність середнього класу (який задешево не продається), апатія і розчарування громадян діями влади, невиправдані очікування громадян щодо нових політичних еліт і розчарування результатами  Революції Гідності.

Політологи вважають, що українці не усвідомлюють своєї ролі та впливу на реальну політику. Звідси апатія і конформізм. Між тим, вибори – єдиний законний демократичний шлях, яким ми можемо змінити владу.

У Кременчуці готуються купувати голоси

Ситуація з продажем голосів у Кременчуці така: певна категорія виборців готова продавати свої голоси, а певні кандидати у народні депутати готові їх купувати. За останні два дні (20-21 жовтня) у соціальних мережах, та навіть на одному з міських сайтів, з’явилася інформація, що кандидат N купує голоси виборців за 250 гривень. Потім сайт дав спростування даної інформації та повідомив, що насправді це інший кандидат – суперник кандидата N – купує голоси за 250 гривень.

Неофіційно джерела у правоохоронних органах повідомляють, що до них надходять повідомлення про пропозиції купівлі голосів у день виборів – зараз інформацію перевіряють.

З’явилася ще одна схема – у день виборів конкуренти планують полювати один на одного. Схема така: засланий «козачок» погоджується продати певному кандидату свій голос за 100 гривень і домовляється про місце передачі грошей. А там на покупців його голосу вже чекають хлопці від іншого кандидата-конкурента, задача яких – затримати покупців і вчинити скандал або ж передати їх до міліції. Ходять чутки, що громадянам, які погодяться попрацювати живим «гачком», окремі кандидати пропонують не 100, а 300-500 гривень.

Ходять розмови, що в Кременчуці запустили ще одну схему: вам пропонують за 1000 грн. попрацювати агітатором певного кандидата. Дають аванс – 100 гривень. Далі ви маєте загітувати чотирьох осіб голосувати за вашого кандидата і подати контролерам телефони та паспортні дані цих осіб. Їм телефонують, перевіряють, чи справді вони згодні голосувати за певну особу. Через кілька днів перевіряють знову – чи все ще громадяни згодні голосувати за кого треба. Якщо все нормально, обіцяють у переддень виборів виплатити вам 900 гривень залишку.

Самим же громадянам, готовим продати один свій голос, різні фігуранти пропонують різні суми – від 50 до 250 гривень. Вище планку ще не піднімали. Втім, у збіднілого населення і такі суми викликають неабиякий апетит. Традиційні групи ризику – бабусі-пенсіонерки та безробітні хлопці працездатного віку. Для всіх, бажаючих продати чи купити голоси на виборах, повідомляємо, що українське законодавство буквально днями стало жорсткішим.

За продаж голосів саджатимуть!

21 жовтня відбулася селекторна нарада у міністра внутрішніх справ Авакова. Речник міністра Антон Геращенко повідомив, що вже розпочато 178 кримінальних проваджень, пов’язаних з порушеннями на виборах. 71 з них – стосується підкупу виборців.

А міністр внутрішніх справ дав доручення довести до всіх підрозділів, що вже набув чинності і має застосовуватися Закон України № 1703-VII «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян».

Усім, бажаючим підзаробити на виборах, пропонуємо уважно прочитати ст. 160 «Підкуп виборця» у новій редакції (дивись врізку «закон суров»). Новою редакцієї (п.1) передбачено, що виборець, який отримав неправомірну вигоду (продав свій голос за конкретного кандидата, голосував на виборчій дільниці більше одного разу, виніс з дільниці виборчий бюлетень) карається штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий термін.

А покупець голосів та виборчих бюлетенів карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий термін (п.2. ст. 160).

Тож, шановні односельчани, «ТелеграфЪ» пропонує усім, хто вміє рахувати, подумати: чи варто за 50-250 і навіть 1000 грн. платити штраф у 1700-5100 гривень та ще й втратити волю, якщо вас захочуть зробити «цапом-відбувайлом». 50 гривень – це лише пляшка горілки і хлібина. На два чи три роки обмеження волі їх не вистачить. А вибори в Кременчуці обіцяють бути жорстокими – надто значні фінансові інте­ре­си тут зійшлися, два кандидати вкинули у виборчий котел значні кошти і не налаштовані поступатися один одному у виборчих війнах. Не варто забувати правило таких війн: пани чубляться, а у хлопів чуби тріщать. Сумний досвід вчить нас, що «цапом-відбувайлом» стає той, у кого менше грошей.

3 млн. 600 тис. українців готові продати свій голос на виборах за 50-500 гривень. 17,6 % українців впевнені, що підкуп виборців – це дозволений законом спосіб агітації. (Дані мережі ОПОРА, Фонд «Демократичні ініціативи», ЗУ №1703-VII).

«закон суров»

«Стаття 160. Підкуп виборця, учасника референдуму (п.1, п.2)

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці (дільниці референдуму) більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування на референдумі) іншій особі), незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування - караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Пропозиція, обіцянка або надання виборцю чи учаснику референдуму неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці (дільниці референдуму) більше одного разу, голосування за окремого кандидата на виборах, кандидатів від політичної партії, місцевої організації політичної партії або відмова від такого голосування, передача виборчого бюлетеня іншій особі), - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Примітка. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки від розміру мінімальної заробітної плати, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав».