НА ФОТО: Максим Середа, начальник Кременчугского городского управления охраны здоровья
Міністерство охорони здоров’я планує провести в Україні масштабну медичну реформу. Власне, пан міністр вже оголосив про її початок. Відповідно, в народі ширяться найстрашніші чутки на тему «реформа – це геноцид українців, а найперше пенсіонерів». «ТелеграфЪ» вирішив розпитати про реформу та її загрози і перспективи начальника Кременчуцького міського управління охорони здоров’я Максима Середу.
Першу частину розмови з керівником міської медичної галузі ми присвятили найважливішій, на нашу думку, темі – платною чи безоплатною буде українська медицина після реформи. І що чекає після реформи різні верстви населення. Тим більше, що заяви українських посадовців суперечать одна одній.
Так, Президент на останньому засіданні Національної ради реформ чітко вказав, що при підготовці медичної реформи треба враховувати, що медицина має бути платною. Водночас міністр охорони здоров’я Квіташвілі в коментарях пресі переконує, що наразі мова про скасування безоплатної медицини не йде, медичне страхування пропонуватиметься лише як один із варіантів оплати медичних послуг. Ось тому «ТелеграфЪ» і запитав кременчуцького керівника медичної галузі, якою ж стане медицина внаслідок реформи.
Якою буде медицина – платною чи безоплатною
– Максиме Володимировичу, давайте почнемо з головного питання – після медичної реформи медицина буде офіційно платною чи офіційно безоплатною?
– Безплатну медицину собі не може дозволити жодна країна в світі, навіть Сполучені Штати, хоча там держава виділяє дуже великі кошти на медичну галузь.
Безоплатною медицина не була навіть у Радянському Союзі, вона завжди була платною, питання лише в тому, хто платив – держава чи пацієнт. Звісно, пацієнту хотілося б, щоб і далі платила держава, та, виходячи з того, яку малу суму з ВВП відраховує Україна на медицину, це нереально.
– То, все-таки, медицина буде платною чи безоплатною? 49 статтю Конституції, де вказано, що «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно», перепишуть?
– Скоріше за все, 49-та стаття Конституції надалі виглядатиме так: «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно в межах бюджетних асигнувань».
– Тобто, безоплатно пацієнт отримає ліків на 1,70 грн., – адже саме стільки в Кременчуці сьогодні виділяють на безоплатні ліки для пацієнта в межах бюджетних асигнувать.
– Виходить, так.
– Тобто уряд отримає можливість знову недофінансовувати медицину, залишаючи при цьому лицемірний текст 49-ї статті?
– Ви ж розумієте, що це питання не до мене. Я можу повторити лише одне – на диво розраховувати не доводиться, держава не має грошей на утримання медичної галузі.
– То якою буде медицина після реформи?
– З 2019-го року в Україні мають запровадити обов’язкове медичне страхування для населення.
Обов’язкове медичне страхування
– Як виглядатиме українське обов’язкове медичне страхування?
– Схему взяли з Польщі, там медична реформа тривала чотири роки, у 1997-1998 роках там запровадили добровільне медичне страхування, а з 1999-го, якщо не помиляюся, ввели обов’язкове медичне страхування. Це був дуже непростий процес, населення бунтувало, навіть виходили на пікети, бо медичне страхування – це реальне зменшення зарплати, з неї відраховують, крім інших податків, ще й окремий медичний податок – у Польщі це 9% від зарплати, це значна сума. В Україні планують запровадити 7% від зарплати. Звісно, це чимала сума. Наприклад, для людей, які отримують 2000 гривень зарплати, це становитиме 140 гривень щомісяця, це відчутно.
– Тобто, кожен працюючий громадянин має укласти угоду зі страховою компанією на медичну страховку?
– Трохи не так, спочатку планують страхувати цілими трудовими колективами. Наприклад, у мене працює 100 осіб, я маю домогтися того, щоб усі вони були застраховані.
– Тобто керівник підприємства зможе лобіювати за певну винагороду інтереси певної страхової компанії?
– Такі ризики дійсно існують.
– А як бути громадянам? Як обирати страхову компанію?
– Це складне питання, тут єдиний спосіб – вести грунтовну підготовчу роботу. На українському ринку працює близько 20 страхових компаній і лише чотири з них можна вважати лідерами. Ми в Кременчуці плануємо почати знайомити людей з роботою страхових компаній, зі свого боку, я стимулюватиму головних лікарів починати активніше працювати зі страховими компаніями, бо іншого виходу на сьогодні просто не бачу.
– Поясніть, що отримує в лікарні пацієнт, який має медичну страховку?
– Його лікування оплачує і контролює страхова компанія. По-перше, він не платитиме напівлегальні благодійні внески, по-друге, не купуватиме ліки, все це має забезпечити страхова компанія. Вона ж сплачує за ліжко-місце пацієнта – тобто за застрахованого пацієнта вже не держава сплачує за ліжко-місце, а страховики. Нагадаю, у вартість ліжко-місця входить оплата енергоносіїв та інших комунальних послуг, а також зарплата медичного персоналу. Є ще одна перевага – страхова компанія може контролювати лікувальний процес, перевіряти призначення, лікарі мають подати страховикам акт виконаних робіт – перелік медичних послуг, які вони надали пацієнту – а страховики можуть перевірити, чи насправді ці послуги надавались, можуть навіть оскаржити поданий акт, адже за все платити доведеться їм.
– Чому в Україні планують страхувати цілі робочі колективи?
– Так вигідніше і безпечніше для страхових компаній, у них зменшуються страхові ризики. Якщо ви страхуєте колектив зі 100 осіб, зрозуміло ж, що усі 100 не захворіють, тобто за когось доведеться розкошелитись і оплатити його лікування, а чиїсь внески підуть у доходи.
– Коли офіційно запрацює система обов’язкового медичного страхування?
– Планується запустити її з 2019 року. Три роки – 2016, 2017, 2018 – міністерство планує як перехідний період. На цей час буде збережене державне фінансування медичних підприємств. А медичне страхування пропонуватиметься пацієнтам лише як добровільна форма страхування. Потрібен час, щоб люди зрозуміли, що медичне страхування має значні плюси і дає можливість отримати якісніші медичні послуги. Добровільне медичне страхування збираються запровадити вже з 2016 року.
– Який період часу людина має сплачувати страхові внески, щоб у разі хвороби страхова компанія оплатила її лікування?
– Наступного дня після сплати першого страхового внеску громадянин вже має право на оплату лікування коштом страхової компанії.
Що чекає на пенсіонерів
– Давайте з’ясуємо, що чекатиме після медичної реформи на пенсіонерів. Страхові компанії їх страхуватимуть?
– Ні, не думаю. Це невигідно компаніям, надто великі страхові ризики, адже пенсіонери – це люди похилого і дуже похилого віку, вони мають чималий «букет» хвороб. Страхові агенти обраховують ризики, тож одразу визначать, що ризик інфаркту чи інсульту у такого клієнта дуже великий, тож велика вірогідність, що компанії гарантовано доведеться викладати чималі кошти за такого клієнта. Відповідно, вони можуть запропонувати йому щомісячний страховий внесок у сумі, наприклад, 300-500 гривень. Хто з наших пенсіонерів винесе такий тягар?
– То що чекає на пенсіонерів?
– Можу сказати, що у найближчі три роки перехідного періоду гірше не буде, бо державна субвенція залишатиметься на тому ж рівні, адже у перехідний період медицину ще фінансуватимуть державним коштом.
– Тобто кременчуцькі пенсіонери і далі самі купуватимуть собі ліки?
– Так, поки так, я не хочу обманювати, що з 2016 року прийде щастя і у бюджеті з’явиться достатньо коштів на ліки. Щоб пенсіонерам стало ліпше, медицина має заробити ці гроші разом зі страховими компаніями за рахунок тих, хто зможе платити у перехідний період добровільні страхові внески. Тоді вивільниться певна сума грошей, яку можна буде перекинути на закупівлю більшої кількості ліків для тих же пенсіонерів. Умовно кажучи, якщо ліжко-день коштує 220 гривень, і його якомусь пацієнту оплатила страхова компанія, то ці 220 грн. вивільняться для того, щоб додати їх до 1,70 грн., які держава виділяє на ліки пенсіонеру, і не лише пенсіонеру, до речі, а кожному кременчужанину.
Пільговики та безоплатна меддопомога
– Що станеться з українськими пенсіонерами, коли скінчиться 3-річний перехідний період, і в країні запрацює обов’язкова страхова медицина? Яким коштом вони лікуватимуться?
– Пенсіонери зараховані до категорії пільговиків, яким і надалі надаватиметься безоплатна державна медична допомога. Поки у планах реформи передбачені три типи пільговиків – пенсіонери за віком, інваліди 1-ї та 2-ї групи працездатного віку та діти до 6 років. Всі інші верстви населення з 2019 року мають приєднатися до системи обов’язкового медичного страхування.
– Відомо, в якому обсязі надаватиметься пільговикам безоплатна державна медична допомога? Це знову будуть 1,70 грн. чи трохи більше?
– Не можу відповісти на це запитання, немає ще таких розрахунків, та їх і не може поки бути.
Тіньовикам буде кепсько!
– Добре, користь страховки зрозуміла. Втім у кременчужан досить скромні зарплати, 7% страхового податку – відчутна сума. Якій категорії населення в умовах обов’язкового медичного страхування буде найгірше?
– Найгірше, на мою думку, буде тіньовикам. Їм треба вже зараз про це думати. Коли запровадять обов’язкове медичне страхування, люди, які офіційно не влаштовані на роботу, ті, хто працює в тіні, під медичне страхування працюючих осіб не потраплять, адже вони офіційно не працевлаштовані. Водночас, вони не входять до переліку пільговиків, яким гарантується безоплатне державне медичне забезпечення. Ось і виникає питання, що робитиме людина, яка 20 років працює в тіні, коли потрапить у лікарню?
– Треба розуміти, такий тіньовий громадянин не лише купуватиме власним коштом ліки, а ще й матиме з власної кишені оплатити кожен ліжко-день, на який сьогодні держава ще так-сяк виділяє кошти?
– Швидше за все.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.