Чи реально створити із пластикових кришечок протези

Вже місяць Україною котиться хвиля волонтерської акції «Добро жменями» зі збору пластикових кришечок на протезування українських військових. Дійшла вона й до Кременчука. Міжнародний благодійний фонд «Пульс Надії» у Кременчуці, «Кременчуцький ТелеграфЪ» та «Приватна газета» долучилися до ініціативи Київської благодійної організації «Благодійний Фонд «ОВЕС».

Як усе почалося?

- Про ініціативу зі збору кришечок ми дізналися на початку літа і хотіли долучитися, але ніяк не могли знайти місце для зберігання цих кришечок, - розповідає волонтер фонду «Пульс Надії» Ольга Назарова. – Допомогли нам у цьому небайдужі кременчужани – тепер збір проводиться у приймальні «Приватної газети» та в її кіосках преси, у пологовому будинку та у військовому госпіталі.

Кременчужани з усім натхненням відгукнулися на акцію і почали приносити кришечки. Хто кілька штук вкидав до контейнерів у пунктах збору, а хто збирав удома і приносив до «Приватки» величезні пакети. Наразі в приймальні «Приватної газети» вже є 45 кілограмів пластикових кришечок. 

Як анонсував фонд «ОВЕС», збирати маємо лише харчовий пластик, частину з якого використають як матеріал на деталі протезів, а все інше – на вторпереробку, кошти за яку також підуть на протезування українських бійців.

17 серпня у Києві відбулася прес-конференція, на якій керівник «БФ «ОВЕС» Тетяна Руденко розповіла, що вони знайшли протезиста у Польщі, який згодився виготовляти індивідуальні протези за собівартістю, а також навчати протезуванню українських медиків. За словами очільниці фонду, вони  знайшли одне підприємство, яке перероблятиме кришечки (ТОВ «Бровари Вторма») і яке вже прийняло від фонду три партії пластику по максимальній ціні. Звіт про цю подію «Кременчуцький ТелеграфЪ» знайшов у Фейсбуці на офіційній сторінці фонду - здано було 330 кілограмів за ціною від 1 грн до 10 грн за кілограм (в залежності від виду пластику) й отримано за це 1593 гривень. Незважаючи на те, що в Україні відкрилося вже близько 500 пунктів збору кришечок, списку бійців, яким планують робити протезування, журналісти поки що не знайшли. У відповідь на це Тетяна Руденко зазначила, що списки ще укладаються, зараз проводиться лише збір сировини.

Кременчук і кришечки

Згодом стало відомо, що кременчужани поки що не змогли співпрацювати з фондом – наразі не вирішені організаційні питання, головне з яких – проблема транспортування кришечок із регіонів до Києва або до пункту переробки.  Тому волонтери «Пульсу Надії» вирішили збирати кришечки далі і чекати результатів від організації «БФ «ОВЕС». Якщо питання так і не вирішать, кременчужани візьмуться допомагати у протезуванні бійців окремо від фонду «ОВЕС» – самостійно відправлятимуть кришки на переробку та всі отримані за це кошти кластимуть на спецрахунок, який відкриють спеціально для протезування бійців. (Спецрахунок – банківський рахунок, з якого не можна зняти кошти на будь-які інші потреби, окрім цільового призначення – наприклад такого, як «Протезування бійців»). Окрім того, з вересня кременчужани планують розширювати свою діяльність – пункти збору почнуть діяти в усіх школах та дитячих садочках міста.

Як створюється протез для бійця?

Як розповів голова ГО «Підмога.інфо», голова Експертної групи з протезування при Громадській Раді Фонду соціального захисту інвалідів Олексій Краснощоков, представники «Благодійного Фонду «ОВЕС» до нього теж зверталися.

-  Спочатку волонтери збирали кришечки і хотіли з них робити протези, але це інший пластик, він харчовий, тому, якщо протез робити з такого пластику, то він розвалиться дуже швидко. Тепер вирішили пустити пластик на переробку (щоб виручити гроші на купівлю протезів – прим ред),  але жодного протезу поки що не купили, - розповідає Олексій.

За словами експерта, протез створюється в кілька етапів. Протезист робить гіпсовий зліпок кінцівки після ампутації - кукси, далі створює індивідуальний куксоприймач, який складається з пластику та силікону, і збирає із готових металевих частин протез. Як каже Олексій, спочатку потрібен первинний протез – він одягається через певний час після операції, щоб сформувати куксу. Зазвичай кінцівка потім трохи всихає, тому з часом куксоприймач доведеться змінити.

 За словами пана Олексія, вітчизняне та закордонне протезування ніг відрізняється не так вже й сильно, а ось рук – суттєво. Пояснює він це тим, що своїх потужностей для створення запчастин протезу, окрім куксоприймачів, в Україні немає – їх доводиться купувати в Японії, Німеччині, Голландії, США та інших країнах. З приводу протезів рук – то у нас теж роблять лише куксоприймачі для них, закуповуючи все інше. Різниця в тому, що за кордоном  вже створили й активно впроваджують біонічні протези, якими можна виконувати точні рухи – відкривати двері ключем, працювати з комп’ютером, тримати крихкі речі. Проте такі протези дуже дорогі, тому доводиться закуповувати більш дешеві деталі.

Проблема протезування в Україні ще й у тому, що в нас немає професійних протезистів, - каже Олексій. - Всі,  хто зараз працює – самоучки, бо єдина близька до протезистів офіційна професія - це ортопед. І часто трапляється так, що коли пораненому ампутують кінцівку, приходить протезист і каже – треба було вище ампутувати, щоб він зміг нормально користуватися протезом. 

За даними Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО, в Україні 82 підприємства займаються протезуванням, серед них 5 закладів, що знаходяться у Полтавській області. Держава зобов’язалася покривати витрати на протезування військових, виділивши від 300 до 600 тисяч гривень на один протез. За даними Держслужби, станом на 10 липня в Україні вже протезовано 97 бійців, а 111 ще потребують протезування. У Кременчуці військових, які потребують протезування немає, тому кременчужани допомагатимуть бійцям з інших міст України. Хочете допомогти і ви – несіть кришечки!