Хто небезпечніший: Малецький чи Калашник

У неділю, 15 листопада, відбудеться другий тур виборів міського голови. Маємо двох кандидатів – Калашника та Малецького. Обидва – представники чинної влади, Калашник – перший віце-мер Кременчука, Малецький – віце-мер. Зазвичай кременчужани обирають емоційно, за принципом «він мені подобається» – «він мені не подобається». Втім у неділю ми обиратимемо не приятеля, не подружку і не нареченого. Ми обиратимемо посадовця, міського голову, завдання якого – забезпечити нормальну діяльність інститутів міського самоврядування, міських комунальних підприємств та гарантувати кременчужанам нормальні умови життєзабезпечення.

Тому «ТелеграфЪ» пропонує читачам оцінити, наскільки кожен із кандидатів спроможний виконати вищевказані завдання. Пропонуємо вам обрати функціонера, а не «солідного мужчину», «симпатичного хлопця» чи ще якусь гарнюню.

Віктор Калашник

Наслідки діяльності на посаді

З 2010-го по 2014-й Віктор Калашник працював віце-мером. Зона його відповідальності на той час – освітня та медична галузі. За версією «Телеграфа», за цей період Кременчук поніс серйозні втрати – були закриті та ліквідовані дві школи – 14-та та 13-та. Ініціатором ліквідації шкіл був мер Кременчука Бабаєв. Віце-мер з питань освіти Калашник особисто підтримав ідею. В наслідок дій чиновників кременчужани втратили дві школи в центрі міста, учнів розпихали по інших школах. Нагадаємо, у 13-й та 14-й серед інших вчилися і діти з особливими потребами. Наразі шкільні будівлі стоять порожні, за призначенням не використовуються. Лише у меншому корпусі 13-ї школи розмістився Крюківський райсуд. Щодо інших будівель існує загроза приватизації та організації будівництва на шкільних подвір’ях – земля у центрі міста найдорожча.

Приклад саме зі школами наведений у матеріалі, бо, на думку «Телеграфа», ця ситуація зачепила інтереси значної кількості кременчужан. Шкільна історія дає уявлення про реальні наслідки перебування фігуранта при владі. Крім того, був створений небезпечний прецедент щодо безкарної та невмотивованої ліквідації шкіл у центрі міста.

Методи ведення виборчої кампанії

У першому турі виборів кандидат Калашник залишився на посаді, у відпустку через вибори не пішов. Це дало йому можливість використовувати виконання службових обов’язків для виборчого піару – в газеті «Автограф» та на сайті «Кременчук тудей» з’являлися повідомлення про те, що Калашник «пообіцяв і далі ремонтувати дахи», «перевірив хід ремонту доріг», «передав допомогу бійцям АТО» тощо. Перед самими виборами партосередок БППС випустив газету з великим портретом Калашника у вишиванці. Це все. Мабуть, там вирішили, що для першого туру вишиванки цілком достатньо.

У другому турі ситуація змінилася. В лояльних раніше до Калашника виданнях «Автограф» та «Кременчук тудей» про нього почали писати тільки погано, а про його суперника Малецького тільки добре. Та кандидат Калашник не засмутився – він почав з’являтися у новинних випусках міського телеканалу «Візит», який дивиться чимало кременчужан. 

7 листопада стався конфлікт між командами двох кандидатів-конкурентів. В місті з’явились білборди з іронічним текстом щодо кандидата Малецького. Член команди Малецького Руслан Проценко заявив, що при встановленні такого білборду біля електростанції він особисто бачив сина кандидата Калашника Євгена і між ними стався конфлікт зі стусанами. Правоохоронні органи ще не оприлюднили результати перевірки цієї заяви.

Зона ризику

За версією «Телеграфа», зона ризику для кременчужан – кадрова політика першого віце-мера Калашника, те, як він будує службові стосунки з підлеглими. Протягом 2015-го року ми спостерігали чиновницьку війну між першим віце-мером Калашником та кількома віце-мерами: Музикою, Медведовським та Ярошем. 

Дивні підкилимні війни почалися у лютому 2015-го року. Без повідомлення причин раптом 10 лютого звільнився за власним бажанням віце-мер Валерій Медведовський. Вже 12 лютого з першим віце-мером Калашником зустрілася делегація директорів великих кременчуцьких підприємств. Вони просили першого віце-мера призначити Медведовського генеральним директором КП «Кременчукміськводоканалу» (раніше саме він керував підприємством). Та вже 13 лютого перший віце-мер Калашник представив трудовому колективу водоканалу іншого керівника – луганчанина Павла Акімова. Незадовго до призначення Акімова з посади директора водоканалу раптово звільнився його колишній керівник Віктор Солодяшкін. Акімов протримався на посаді півтора місяці, на початку квітня він звільнився за власним бажанням. Перший віце-мер Калашник тоді обмежився заявою, що «мабуть, Акімов не найшов спільної мови з колективом». Втім, у чиновницькому та бізнесовому середовищі тоді ходили інші версії – говорили про те, що водоканал готували до банкрутства та зміни форми власності – із комунального підприємства він мав стати приватним.

Якими б не були версії щодо незрозумілого ланцюга призначень на водоканалі, маємо підстави стверджувати, що кременчужани від цієї чехарди жодним чином не виграли. Якість води не поліпшилась, більше того, наразі на водоканалі знову проблеми – відновився двобій з «Полтаваобленерго», яке за борги вимикає станції підкачування води в житлових будинках. Минулої п’ятниці перший віце-мер Калашник з цього приводу публічно, на апаратній нараді нагримав на чинного гендиректора водоканалу Мандрегелю і навіть дав зрозуміти про загрозу звільнення. Та проблема залишилась невирішеною.

Маємо нагадати ще одну «війну», через яку кременчужани понесли серйозні втрати – вони так і не дочекалися відкриття 1 вересня школи-дитсадка у 278 кварталі. За версією «Телеграфа», завершення будівництва завалили через підкилимний конфлікт між першим віце-мером Калашником та віце-мером Музикою. Пан Музика відповідає за будівництво. Протягом року «ТелеграфЪ» неодноразово запитував, чому не підписані необхідні додаткові угоди з фірмою-виконавцем робіт «Центр», чому буксує будівництво? Віце-мер Музика пояснював, що підписання таких угод – це компетенція першого віце-мера Калашника та управління економіки. Зі свого боку пан Калашник переконував «ТелеграфЪ», що такі заяви – це «спроба перекласти відповідальність з хворої голови на здорову». Такими заявами посадовці обмінювались протягом року. Та школу не здали. У цій історії є важлива деталь, вона стосується виборів. І Музика, і Калашник – колишні співробітники Олега Бабаєва, кожного з них він запросив на роботу. І кожен з них називає себе членом команди Бабаєва. Тільки Музика – член команди Бабаєва, яку очолює Ірина Дроздова – конкурент Віктора Калашника на виборах міського голови. А Віктор Калашник – член іншої, конкуруючої команди Бабаєва. Тож поки посадовці-представники конкуруючих команд підсиджували один одного, кременчужани втратили нову школу.

Команда кандидата Калашника:

 Ми не можемо назвати членів команди першого віце-мера Калашника. На нашу думку, команди немає. Бачимо лише підлеглих. У першому турі виборів кандидат Калашник належав до виконкомівської «команди Бабаєва», куди входить і кандидат Малецький. Перший тур вони відпрацювали командно. Наразі усі пересварилися, тому немає підстав вважати їх «командою Калашника», яка прийде працювати до міськвиконкому в разі перемоги кандидата.

Імовірними членами команди Калашника сьогодні можна назвати хіба що двох його синів Євгена та Олександра. Перший займається бізнесом, другий працює заступником голови Крюківського райвиконкому. Можливо, хтось із хлопчиків раптом стане віце-мером. Крім того, у разі перемоги кандидата Калашника, серед віце-мерів або на посаді секретаря міськради можна очікувати представників «Опозиційного блоку» (ОБ). Лідер ОБ Микола Порицький не приховує, що вони наразі підтримують кандидата Калашника.

Тож у разі перемоги кандидата існує вірогідність, що ми побачимо пана Порицького на посаді віце-мера з питань житлово-комунального господарства. А, може, й першим віце-мером стане. Також відомо, що після візиту до Кременчука губернатора Полтавщини, директори великих міських підприємств дали згоду підтримати кандидата Калашника – хоча вони й мають на нього «зуб» за відмову призначити Медведовського гендиректором міськводоканалу. Тож у міськвиконкомі можуть з’явитися і директорські протеже.

Біографічна довідка:

Народився 19 жовтня 1963 року у селі Мануйлівка. Освіта вища. Навчався (1981-1987рр.) у Полтавському медичному стоматологічному інституті за спеціальністю «Лікувальна справа». 1988-1998 рр. – лікар акушер-гінеколог. 1993-1998 рр. – завідувач пологового відділення міського пологового будинку. 1998-2000 рр. – заступник завудувача гінекологічним відділенням МСЧ «Нафтохімік». 2000-2004 рр. – головний лікар, голова правління «ЗАТ «Лікарня «Нафтохімік».

У 2006-му закінчив Кременчуцький державний політехнічний університет, отримав кваліфікацію «менеджер-економіст». Служив у Збройних Силах СРСР (1987р.). 2004-2006 рр. – гендиректор ВАТ «Кременчуцька автобаза №3» за сумісництвом. 2006-2010 рр. – директор ТОВ «Торгово-розважальний центр». 2010-2014 рр. – заступник міського голови Кременчука. З 2014-го по 2015-й включно – перший заступник міського голови Кременчука.

Віталій Малецький

Наслідки діяльності на посаді

З 2010-го по 2015-й Віталій Малецький обіймає посаду віце-мера. Він відповідає за галузі культури, спорту, фізкультури, молоді, сім’ї тощо. У його посадових обов’язках записано: «організація управління закладами культури територіальної громади містаі».

 За версією «Телеграфа», за час роботи чинного віце-мера Малецького Кременчук фактично втратив один значний об’єкт культури і під великою загрозою перебуває інший, ще більший заклад культури. Мова йде про міський краєзнавчий музей та міський Палац культури. Наразі краєзнавчий музей знаходиться в катастрофічному стані, від вологості та цвілі там руйнуються автентичні експонати – все через незавершений капітальний ремонт. Сумнозвісний ремонт почали 2008-го року та ніяк не закінчать. У 2015-му році в музеї взагалі не велись ремонтні роботи.

 Ситуація з міським Палацом культури (МПК) теж складна, фактично, катастрофічна. МПК має дуже застарілу систему вентиляції та застарілу протипожежну систему. Через пожежонебезпечність обласні пожежники двічі за останні п’ять років намагалися закрити МПК. Колишньому міському голові Бабаєву вдавалося методом тиску та обіцянок домовлятися з ними про дозвіл на роботу найбільшого міського закладу культури. Та капітальну реконструкцію палацу та його застарілих протипожежних і вентиляційних систем міська влада так і не почала. Наразі проблема просто замовчується.

Приклад саме із закладами культури наведений у матеріалі, бо, на думку «Телеграфа», ця ситуація зачіпає значну кількість кременчужан та дає уявлення про реальні наслідки перебування фігуранта при владі. Згадані заклади культури у вкрай занедбаному стані. Це – реальний результат роботи посадовця, який знову йде до влади.

Методи ведення виборчої кампанії

 Кандидат Малецький запропонував виборцям програму про 20 кроків, які врятують Кременчук. Він назвав її «План Малецького». Програма містить такі популістичні пункти, як «Кременчук – місто без околиць»; «кременчужанам – умови для здорового дозвілля»; «введення муніципальних доплат медикам, педагогам, працівникам бюджетної сфери» тощо.

 Маємо зазначити, що "Кременчук без околиць" кременчужанам вже обіцяли раніше за Малецького. Теза "За Кременчук без околиць!" вперше пролунала у передвиборчій програмі  кандидата Віктора Калашника, коли він у 2010-му балотувався до міськради від "Батьківщини" Бабаєва. Агітаційний матеріал під назвою "Голосуй за Кременчук! Голосуй за "Батьківщину!" з великим портретом Бабаєва і маленьким портретом Калашника та з обіцянками про Кременчук без околиць розміщений на 27 сторінці "Телеграфа" від 28 жовтня 2010-го року.

До речі, муніципальні надбавки медикам та педагогам, які наразі обіцяє Малецький, першим пообіцяв ще Бабаєв на виборах 2010-го року. Його обіцянка надрукована на 26-й сторінці вищезгаданого номеру "Телеграфа". Свою обіцянку Бабаєв не виконав.  Ну, а щодо "Плану Малецького", на нашу думку, він трохи відгонить плагіатом.

Кандидат Малецький – лідер утвореної під вибори політичної сили «Поруч». У Кременчуці їх частіше називають «фіолетовими» за любов до фіолетової фарби – білборди «Поруч» фіолетові, на суботниках вони роздають фіолетову фарбу і навіть футболки носять фіолетові. Виборча кампанія «фіолетових» відзначилась найбільшою кількістю компроматів та необгрунтованих образ конкурентів. Сам кандидат Малецький публічно конкурентів поганими словами не обзивав. Зате видання, які працювали на фіолетову команду, змішали з гноєм більшість конкурентів Малецького. Коли ми вживаємо термін «працювали», то маємо на увазі те, що видання протягом виборчої кампанії розміщувало на своїх сторінках лише позитивні матеріали про кандидата Малецького та лише негативні матеріали про інших кандидатів. Наприклад, у газеті «Автограф» від 22 жовтня про кандидата Малецького написали, що він Прометей: «Как и легендарный герой Прометей, Виталий Малецкий сделал все, чтобы обогреть людей. Только для этого Прометей принес людям огонь, а Виталий – тепло в квартиры кременчужан!» (стор.5).

Водночас на сусідній сторінці іншого кандидата – Ірину Дроздову – назвали «госпожей Белладонной» и написали: «Госпожа Белладонна. Умудряется облапошить на конфетах больных детей. А на колбасе – даже здоровых». Різниця, як-то кажуть, відчутна.

До речі, кандидата Гриценка там обізвали «Мальчишом-плохишом», а кандидата Пилипенка Водяним, «внутри которого болотная жижа с пиявками и лягушками».

Белладонна та Водяний – це ще не апофеоз виборчої «чорнухи». В іншому випуску того ж «Автографа» від 28 вересня надруковані фантазії на тему, що буде, коли переможе хтось інший, крім Малецького. Наприклад про кандидата Пилипенка просто написано: «Від нудьги Пилипенко влаштовує лінчування» – і картинка з трупами, що висять на деревах.

Залишилось лише додати, що випусковий редактор «Автографа», де друкувалися ці «перли», балотувався до міської ради від політичної сили Малецького «Поруч».

Зона ризику

 За версією «Телеграфа», зона ризику для кременчужан – наслідки виборчої кампанії кандидата Малецького. На нашу думку, через методи ведення виборчої кампанії він фактично не має шансів стати об’єднуючою, консолідуючою фігурою у міському самоуправлінні. Адже мер міста має бути консолідуючою фігурою, це потрібно, щоб міська влада працювала, а не лише чубилась. Малецький – лідер новоутвореної політичної сили «Поруч». Від співпраці з цією політичною силою у Кременчуцькій міській раді вже офіційно відмовились практично всі демократичні партії, крім «Батьківщини» (а її фракція у міськраді малочисельна). Лідер фракції «Самопоміч» Ганна Павленко зазначила: «Не бачу можливості співпраці з «Поручнями». Для мене це взагалі не політична сила, а провладна, яка переслідує єдину мету – захопити владу в місті. Ми сприймаємо їх несерйозно». Лідер фракції «УКРОП» Оксана Піддубна каже: «Однозначно «УКРОП» не стане об’єднуватися з фіолетовою командою «Поруч». Лідер Радикальної партії Ляшка Дмитро Кавунник заявив: «Ми точно не об’єднува­тимемось із фіолетовими (партія «Поруч»).

Найчисленніша фракція міськради – «Опозиційний блок» (ОБ) – офіційної заяви щодо співпраці з «Поруч» та їхнім лідером не зробила. Втім, наразі відомо, що «Опозиційний блок» у другому турі підтримує кандидата Калашника, і, відповідно, не підтримує кандидата Малецького. Зрозуміло, що в такій ситуації мало підстав сподіватися на подальшу плідну співпрацю ОБ з Малецьким.

Співпраця Малецького та «Поруч» зі ще одною значною фракцією – фракцією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (БППС) теж під великим питанням. Адже лідер БППС Віктор Калашник – суперник кандидата Малецького, і наразі двобій між ними перестав бути коректним. Хлопці просто мочать один одного. То як вони співпрацюватимуть?

 Показово, що більшість лідерів політичних сил пояснили свою відмову співпрацювати з партією Малецького «Поруч» навіть не ідеологічними мотивами, а огидою від некоректно проведеної виборчої кампанії «фіолетових». Павленко, Піддубна, Пилипенко посилалися на те, що «неможливо працювати з тими, хто залив брудом усе місто, усіх навколо, усіх своїх суперників». Про методи, які застосовувала «фіолетова команда», ми вже писали в розділі «Методи ведення виборчої кампанії».

Команда кандидата Малецького

 На думку «Телеграфа», у кандидата Малецького немає команди. Бо до виборів 2015-го року він не виконував лідерських функцій. Він був лише членом команди Олега Бабаєва. Та її ніяк не можна наразі назвати командою Малецького. Навпаки, за версією «Телеграфа», це «старші товариші» з команди Бабаєва просувають кандидата Малецького до влади. Вони «замовляють музику». На думку «Телеграфа», у виборчій кампанії кандидата беруть активну участь депутати міськради Головач та Холод, а також народний депутат Шаповалов. Старші товариші роблять кандидата Малецького мером, використовуючи його пристойну зовнішність та ввічливу поведінку. Цілком зрозуміло, що в разі перемоги Малецького саме старші товариші вирішуватимуть, кого й на яку посаду саджати. Бо в кожного з них є власний бізнесовий інтерес. Захоче отримати своє депутат Холод – він займається міськими ринками, там проблем та питань вистачає, треба буде "порєшать". Щодо товариша Головача, йому наврядчи вдасться стати секретарем міськради, надто нечисленна їхня фракція «Батьківщина». Та претендувати на посаду першого віце-мера він зможе. Цілком імовірно, відповідні посади отримають і два помічники нардепа Шаповалова – Проценко та Бокован, які пройшли до міськради за списками партії Малецького «Поруч». Коротше кажучи, з посадами у виконкомі старші товариші кандидата Малецького розберуться.

Біографічна довідка:

Народився 5 вересня 1978 року у селі Червона Знам’янка. Освіта вища. Закінчив Кременчуцький державний політехнічний інститут за спеціальністю «Менеджмент організацій» (диплом спеціаліста з відзнакою). У 2003-2005 навчався у Національній академії державного управління при Президенті України, спеціальність «державне управління», здобув кваліфікацію магістра державного управління. Працював у Молодіжному парламенті Кременчука. У 2005-2010-му працював директором Кременчуцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. У 2008-2010 – помічник-консультант на громадських засадах народного депутата Олега Бабаєва. З 2010-го по 2015-й – заступник міського голови Кременчука.