Кременчужани прощалися з Героєм Артемом Носенком (доповнено)

18 грудня Кременчук прощався з 24-річним Артемом Носенком (позивний «Шустрий»), який загинув 15 грудня під Павлополем від кулі снайперу.

Артем народився 28 жовтня 1991 року у Світловодську, потім у 1999 році з сім'єю переїхав до Кременчука. Після закінчення школи №10 у 2009 році вступив до Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського. У 2014 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Системна інженерія». Займався боксом.

Після навчання записався до лав батальйону «Полтава», де три місяці перебував на обліку. З 13 лютого 2015 року служив на контрактній основі у 131-му розвідувальному батальйоні в/ч 1109 «Польова пошта» старшим солдатом у роті глибинної розвідки.

Батальйон був розташований у секторі «М» Маріупольського напрямку зони АТО, поблизу селища Володарське. Артем служив розвідником. Успішно брав участь у бойових завданнях. 15 грудня у районі населеного пункту Павлопіль (Донецька область) його розвідгрупа потрапила під снайперські кулі, у результаті чого Артем загинув.

Три тижні тому, під час відпустки, Артем приїжджав до батьків. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Артем мріяв через 1,5 місяці перейти служити до СБУ.

– Артем був дуже хорошою людиною. Коли приїжджав у відпустку, він був сповнений надій. У свої 24 роки, він був справжнім чоловіком, прикладом для тих хто вважає, що війни у нас не має. Він був справжнім воїном та захисником, – розповіла знайома Артема Марина.

Позивний «Шустрий» Артем отримав у бою

Бойові побратими розповіли, що Артем загинув при виконанні бойового завдання неподалік від Маріуполя, в районі населених пунктів Павлопіль і Пищевик.

- Він був Героєм. Він ніколи не ховався за спини. Разом воювали і разом братів доводилося втрачати. Ми з ним познайомилися в Маріуполі. 20 червня коли виходили з серйозного бою, в якому втратили двох побратимів, тоді ми потрапили на диверсійно-розвідувальну групу. Артем був дуже спритним, тому й отримав від нас саме такий позивний - «Шустрий», – розповів побратим Артема із позивним «Береза». – Згадується бій коли ми розуміли, що група зайшла, нам прийшлося відступити. Тоді ми залишилися в оточенні у трьох: «Бродяга», «Шустрий» і я. Добре, що хлопці з 37-ї побачили, а то «Бардак» нас не помітив. Там би і залишились.

– Коли було сумно він завжди піднімав настрій, - згадує Артема і його останній бій побратим з позивним «Єврей». - Ми попали під обстріл. Тоді він повз позаду мене, коли все затихло я обернувся, а його...

У міському Палаці культури прощалися з Героєм кременчужани, рідні, бойові побратими, а також представники влади.

Після прощання у Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі героїв АТО.

Напередодні, бойові побратими і маріупольці 16 грудня прощалися з Артемом в його військовій частині.

Громадське ТБ Приазов'я

А 17 грудня о 5 ранку кременчужани зустріли Артема Носенка. Героя у рідне місто супроводжувала колона з понад 30 автомобілів.