Що сталося у кременчуцькій школі №1?

Ц ього тижня в Кременчуці зчинився чималий переполох через шкільне харчування – з’явилася інформація, що школярка отруїлася харчами у шкільній їдальні. Вночі, о 23-й годині 18 березня учениці четвертого класу 1-ї школи Крістіні Б. стало дуже зле. Дитина скаржилась на нудоту, потім почалася блювота. Батьки повезли Крістіну до дитячої лікарні. Там поставили попередній діагноз «харчова токсикоінфекція». На ніч дитину в лікарні не залишили, забрали додому. 

Зранку дівчинці стало ще гірше, у неї піднялася до 38,7 температура. Батьки викликали швидку. Лікарі озвучили аналогічний діагноз «харчова токсикоінфекція» і Крістіну відвезли до дитячої лікарні. Вона потрапила до інфекційного відділення – про це розповів «Телеграфу» батько дівчинки Дмитро.

Він звернувся до «Телеграфа», бо, на його думку, дитина отруїлася у школі. Батько розповів, що Крістіна скаржилась на дуже несмачні тефтелі, які їла в шкільній їдальні:

Як з’ясувалося, на час, коли Крістіна поступила до дитячої лікарні, там знаходилось ще троє учнів 1-ї школи. Втім їхній попередній діагноз був ГРВІ. Тож говорити про масове отруєння учнів 1-ї школи 18-го березня не було підстав.

Та на ранок понеділка, 21 березня, стало відомо, що до депутата Кременчуцької міськради Тетяни Сідерко надійшов лист, підписаний групою батьків учнів 1-ї школи (21 підпис). Батьки повідомляли, що їхні діти 17-19 березня мали проблеми з травленням, скаржились на нудоту. Цих дітей не госпіталізували. Батьки вирішили лікувати їх вдома. Батьки розповіли депутату Сідерко, що діти дуже скаржились на січеники м’ясо-рибні, які їли в шкільній їдальні.

Ситуація у 1-й школі набула розголосу у міських ЗМІ.

У вівторок, 22 березня, хвиля зацікавленості з боку громадськості наче спала. До речі, саме у вівторок сплив термін (72 години) на встановлення остаточного діагнозу Крістіні Б. «ТелеграфЪ» звернувся до батьків дівчинки, та медики на той час діагноз їм ще не повідомили.

А в середу, 23 березня, «ТелеграфЪ» отримав офіційний коментар начальника міського управління здоров'я Максима Середи.

Він повідомив, що Крістіні поставили діагноз «ГРВІ, ацетономічний синдром». Діагноз трьох інших учнів 1-ї школи, які теж потрапили до дитячої лікарні, залишився незмінним – ГРВІ.

Також начальник міськздороввідділу зазначив, що вже є результати бактеріологічних посівів – результати негативні, тобто, бактеріологічна інфекція у пробах їжі, змивах із робочих кухонних поверхонь та посуду не виявлена.

Крім того, пан Середа сказав: «Ви пам’ятаєте, я особисто запропонував батькам тих 17-ти дітей, які погано почувалися, але лікувалися вдома, прийти на обстеження до дитячої лікарні. Ми забезпечили їм «зелений коридор», щоб вони не сиділи у чергах. Мушу сказати, що прийшла лише одна мама з дитиною».

«ТелеграфЪ» запитав начальника міського управління охорони здоров’я, що ж все-таки могло спровокувати підвищення рівня ацетону у Крістіни (ацетономічний синдром проявляється як побутове «отруєння» – нудота, блювота тощо)? Чи могла стати таким «спусковим гачком» їжа зі шкільної їдальні?

Медик відповів:

«ТелеграфЪ» інформуватиме читачів про результати перевірок шкільного харчування – їх планують провести чимало. А поки ми отримали відповіді фахівців на запитання, які ставили батьки учнів щодо якості їжі та складових шкільного меню.

30 розлючених директорів і депутат Сідерко

У вівторок, 21 березня, у 10-й школі відбулося засідання круглого столу на тему безпечності шкільного харчування. Організатор – міський департамент освіти. Досвідчений стратег, начальник міського управління освіти пан Москалик запросив на захід і депутата Сідерко, до якої звернулися батьки учнів 1-ї школи.

На думку «Телеграфа», «круглий стіл» перетворився на бійню. Розлючені директори шкіл із 15-ї години і майже до 19-ї всіляко гнобили і соромили депутата Сідерко, яка «винесла сміття з хати» і кинула тінь на заклади освіти. Пропозиції лунали як агресивні, так і неоковирні. Була озвучена пропозиція підписати спільного директорського листа до Ляшка (Сідерко пройшла до міськради від Радикальної партії Ляшка), щоб він вигнав Сідерко з партії.

Втім голосно кричала лише «ударна» група директорів. Чимало інших керівників сиділи мовчки, хоча теж були обурені галасом, який зчинився навколо 1-ї школи.

Депутат Сідерко тригодинне цькування витримала. Наступного дня вона повідомила «Телеграфу», що вже готується до роботи у комісії з перевірки шкільного харчування.

Дивне блюдо «січеники м’ясо-рибні» – що це таке?

Як згадувалось вище, окремі учні 1-ї школи скаржились батькам на неприємний смак січеників м’ясо-рибних, які їли в школі. Дійсно, згідно з меню на 14-18 березня, розміщеному на офіційному сайті міського департаменту освіти, у четвер, 17 березня, на обід були заплановані січеники м’ясо-рибні. «ТелеграфЪ» поцікавився, що це за диво таке «січеники м’ясо-рибні»? Провідний спеціаліст обласного «Центру фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Наталія Онищенко пояснила, що змішування в одній страві м’яса та риби не заборонене нормативними актами щодо дитячого харчування. Такої ж думки дотримується обласний спеціаліст, відомий гастроентеролог Ольга Оксюта. «ТелеграфЪ» поставив їй аналогічне запитання:

– Пані Ольго, на думку гастроентеролога, січеники м’ясо-рибні – нормальна їжа для дитини? Це взагалі нормально – змішувати в одну котлету рибу і м’ясо?

– Згодна, із загальнолюдської точки зору виглядає досить дивно, але в харчуванні поєднання риби з м’ясом цілком припустиме – за умови, що дитина здорова. Ще одна вимога – і м’ясо, і риба мають бути нежирними. Щодо риби, то це може бути хек, сайда, мінтай, нототенія. У здорової дитини вистачить ферментів, щоб перетравити таку страву, в якій є і білки, і жирні кислоти, і мікроелементи.

– Але ж це дитяча їжа, а не комбікорм, куди намішують за нормою білків та мікроелементів?

– Не розумію ваше порівняння. Існує відповідна документація, технологічні картки, накази МОН, все робиться за правилами і за наказами.

Шкільне меню: чи можна давати дитині оселедець, сосиски та кавовий напій?

Депутат міськради Тетяна Сідерко на січневій сесії озвучила запит щодо поліпшення якості шкільного харчування. На думку депутата, не всі страви, якими годують дітей у школі, доречні та припустимі у шкільному харчуванні. На підтвердження своєї думки вона навела приклад двох варіантів меню, отриманих під час моніторингу ситуації в школах.

Депутат Сідерко (до речі, мати п’ятьох дітей) запитувала, наскільки доречно давати малим дітям оселедець та ковбасу? Крім того «ТелеграфЪ» отримав запитання батьків, які цікавились, хіба можна давати дітям кавовий напій, сосиски, ковбасу та оселедець? Відповіді на запитання ми отримали від фахівців.

Наталія Онищенко, провідний спеціаліст обласної комунальної установи «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів»:

– Пані Наталю, чи дозволено годувати учнів 1-4 класів оселедцем?

– Норми дитячого харчування визначені Постановою КМУ №1591, в додатках там вказані «риба та рибопродукти», оселедець – це рибопродукти. Власне, в обмеженій кількості дитині можна давати оселедець із 3-х років. У початковій навчальній групі норма видачі оселедця – 25 грамів.

– А кавовий напій – хіба це нормальний напій для дітей?

– Включення до меню кавового напою також передбачене Постановою КМУ №1591. Тільки ж люди часто плутають, що це таке! Це – не кава натуральна, це ячмінний чи цикорієвий напій! Розумієте? Якщо не помиляюсь, передбачено по 2 грами на дитину один раз на тиждень. Тільки ж ви зрозуміли, що це не кава?

– Ще запитання – наскільки доречно включати до шкільного меню сосиски та напівкопчену ковбасу? Адже ці вироби традиційно вважаються некорисними для дітей, бо містять стабілізатори, харчові добавки тощо?

– Звичайно. І це біда! Це наша біда! Ми розсилаємо рекомендаційні листи до управлінь освіти з тим, щоб у шкільному харчуванні застосовували лише ковбасні вироби вищого гатунку і в мінімальній кількості! Але ж ви знаєте, скільки коштує та вища якість, а у школах страшенне недофінансування.

Ольга Оксюта, лікар-дієтолог, дитячий гастроентеролог вищої категорії, Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня:

– Пані Ольго, наскільки доречні у шкільному меню сосиски? Адже ви неодноразово говорили про шкідливість фастфуду та м’ясопродуктів, насичених консервантами, ароматизаторами тощо?

– Доречні лише сосиски вищої якості, де 70% становить натуральне м’ясо, а не невідома речовина.

– Хіба сосиски – нормальна дитяча їжа?

– Ні, якщо мова йде про дешеві сосиски по 35 гривень, зроблені невідомо з чого. Я вже сказала: допустимі лише вироби вищої якості і лише раз на тиждень, це передбачено нормативними документами.

Залишилось додати, що начальник Кременчуцького департаменту освіти пан Москалик у відповіді депутату Сідерко щодо неприпустимих меню, які містять оселедець, кавовий напій та напівкопчену ковбасу, теж послався на Постанову КМУ №1591, яка не забороняє включати подібні харчові продукти до шкільного меню. «ТелеграфЪ» теж подивився Постанову №1591. Там дійсно є розділи «м’ясо-ковбасні вироби», «риба, рибопродукти» та «кава злакова». А під такі назви можна підігнати і сосиски, і ковбасу, і оселедець. Тобто держава не забороняє годувати дітей копченостями та оселедцями. Навіть не пише про те, що вони мають бути вищого гатунку. Та й що таке вищий гатунок в Україні, де більшість переробних підприємств працюють за ТУ (технічні умови), які написані під конкретний товар, а не за стандартами, обов’язковими для всіх (маємо на увазі державні стандарти, обов’язкові для виконання).

На цьому тема шкільного харчування не вичерпана. Далі буде. У наступному номері ми розповімо, чому ж так слабенько годують кременчуцьких дітей.