Кременчуцький тепловий парадокс

Опалювальний сезон у Кременчуці завершується. Цьогоріч українці грілися з кабмінівським нововведенням: рахунки за тепло «прив’язали» до температури зовнішнього повітря. Постачальники послуг зробили кременчужанам перерахунок і одразу ж замислилися про встановлення будинкових лічильників тепла в усіх кременчуцьких багатоповерхівках. Так, КП «Теплоенерго», що обігріває Правобережжя та Занасип, обіцяє вже до кінця цього року встановити прилади обліку в усіх будинках, які обслуговує. Аналогічну інвестиційну програму затвердило й ПАТ «Полтаваобленерго», яке подає теплоносій мешканцям Лівобережжя.

Здається, така позиція постачальників послуг має бути прийнятною і для споживачів. Бо лічильник показує реальну кількість тепла, яке споживає будинок. Але давайте подивимось, що в підсумку вийшло «на касі». Результати порівняння послуги з лічильником і без нього (але з коригуванням на зовнішню температуру повітря), на жаль, невтішні для споживачів. І пояснюють бажання теплопостачальних підприємств якнайшвидше поставити всіх «на лічильник». У таблиці ми порівняли вартість опалення з лічильниками у найхолоднішому місяці зими, а також із передовим ОСББ на Занасипі, де економлять тепло.

Як рахують без лічильника

Не будемо детально розписувати всю формулу перерахунку залежно від зовнішньої температури повітря. Зупинимося на ключових моментах.

1. У розрахунок береться нормативна температура у приміщенні +18 градусів та норми витрати теплової енергії, щоб нагріти приміщення до цієї температури.

2. Норми витрати теплової енергії коригуються від зовнішньої температури повітря: у розрахунок береться коефіцієнт – співвідношення нормативної температури (для кожного місяця) і фактичної (у цьому ж місяці). Як нам пояснили в КП «Теплоенерго», нормативна зовнішня температура береться зі збірника державних стандартів, а фактична температура – з офіційної довідки, яку надає підприємству Полтавський гідрометцентр. Так, у грудні нормативна температура -3,2 градуса, фактично ж було +1,6, тож маємо зниження тарифу. У січні – навпаки: нормативна температура -5,6, фактична -6,5, маємо збільшення.

Аналогічно діє й «Полтаваобленерго», зауважимо: кожне підприємство коригує свій розрахунковий тариф, а в «Полтаваоблененерго» він нижчий, ніж у КП «Теплоенерго».

«Канари» від комунальників, або Як рахують з лічильником

Рахувати набагато простіше: кількість теплової енергії, яка «зайшла» в будинок, ділиться на площу квартир, вираховується оплата за один квадратний метр. І ніхто «не заморочується» нормативними витратами тепла. Чим більша спека в квартирах – тим більше коштів отримує підприємство. Олена, мешканка будинку №31 на вул. Велика набережна, де встановлений лічильник, днями розповіла про «якість» послуги.

– Ми взимку як на Канарах живемо! Температура у квартирі +29 градусів, відкриваємо кватирки, дихати нічим. Нас шкварять, як карасів на сковорідці, а потім нам виставляють рахунки «по повній» за таке опалення! За січень виставили понад 21 гривню. Соціальна норма на субсидію менша, і вона всю плату за опалення не покриває. Виклала зі свого гаманця те, що мало піти мені на хліб! – скаржиться жінка.

Пані Олена каже: ходила з сусідами на прийом до мера Віталія Малецького. Але той нічим не допоміг. Дієвий механізм відповідальності за перевитрати палива для підприємств Кабмін ще не придумав. Міській владі байдуже на те, що до лічильника потрібне регулювання подачі тепла. Лише тоді буде економія, а в іншому випадку – усе навпаки.

Комунальники раді щедро гріти ваші помешкання, беруть оплату за приладом обліку, а ви змушені випускати зайве тепло у повітря.

Беріть владу у свої руки

Звичайно, можна судитися з постачальниками тепла, керуючими компаніями, писати меру, отримувати відписки… Шлях цей довгий та виснажливий для нервів. А можна взяти владу в свої руки. В об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків, де голова ОСББ на своєму місці, довкілля не опалюють.

Людмила Яцун (на фото), голова ОСББ в будинку №57 на Занасипу, цьогоріч переконала мешканців скористатися пільговим «теплим кредитом» від держави на термомодернізацію будинку. У ньому встановили автономний тепловий пункт у комплекті з лічильником, автоматикою та регулятором тепла. Тобто подача тепла на будинок регулюється автоматично.

Результати не забарилися. У грудні люди заплатили вдвічі менше, ніж за тарифом, а в холодному січні – майже вдвічі менше, ніж сусіди (див. табл).

– Результат є, я задоволена, люди теж. Я зробила свою роботу, – каже голова ОСББ. – На кожному квадратному метрі ми економимо близько 8 грн за опалювальний сезон. Думаю, те, що вклали люди, окупиться за один опалювальний сезон.

Тимчасово, щоб розрахуватися за кредитом на термомодернізацію, мешканцям збільшили оплату на ексвитрати за 1 кв м на 59 коп. Але у підсумку вони вже зараз економлять на опаленні, бо тариф різко зменшився.