«Микола Вашура завжди був у «гарячих точках», яке серце таке витримає»

3 листопада кременчужани попрощалися з 39-річним “кіборгом” Миколою Вашурою, який помер у ніч з 30 на 31 жовтня під час несення служби у Покровську (раніше Красноармійськ) Донецької області.  

У міському Палаці культури рідні, бойові побратими та представники влади на колінах, схиливши голови, провели Миколу у останню путь.

На фронт Микола Вашура потрапив у 2014 році в складі 93-ї ОМБр, з 27 жовтня 2014-го воював у Пісках. Боронив Донецький аеропорт.

За словами побратимів, Микола був сміливим та надійним. 

Боєць Вадим з позивним “Хомка” розповів про те, як Микола врятував йому життя:

- У грудні 2014 року в одному з мінометних обстрілів у Донецькому аеропорту ми побігли до “нірки”, щоб укритися. Так вийшло, що я застряг у проході. Бронік ще й автомат не давали пролізти, так “Мент” дав підсрачник, щоб я проліз. Коли міна зірвалася в метрах 4-5 від нас, ми переглянулися, чи всі на місці. Хлопці всі були поруч, лише чобіт, яким мене проштовхував Микола, залишився біля входу розірваним, - розповів побратим.

Сусідам Микола розповідав, що після поранення у нього залишився уламок біля серця. Проте боєць ніколи не жалівся на проблеми зі здоров'ям. 

Військовий медик Олександр Оловаренко згадує, що двічі надавав медичну допомогу Миколі.

- В Опитному йому у бронежилет, у задню пластину, з автоматної черги потрапило 7 куль. Тоді у нього були поламані ребра, але від госпіталізації він відмовився. Вдруге зустрілися на Зеніті. При розвантаженні боєкомплекту він поламав руку. Пораненнями він не прикривався, сидів на знеболювальних, - додав Олександр.

У вересні 2015 року Микола демобілізувався, а вже через два місяці, 9 листопада, підписав контракт і повернувся в зону бойових дій.

- Вдома на нього вже чекали. Він рідним говорив, що через два тижні повернеться. І мама на його день народження торт спекла, сусідів у гості запросила, щоб відсвяткувати. І наступного дня дізналися, що Микола після чергування приліг відпочити й не прокинувся, помер уві сні. Він завжди був у “гарячих точках”, яке ж яке серце таке витримає, - розповіла сусідка.

- Сонячна погода сьогодні відповідає його характеру. Він був таким же сонячним, завжди приходив на допомогу. Він навіть собачку з передової взяв додому. Вона також потрапила під обстріли, - розповіла знайома бійця Анна Іванівна.

Друзі Миколи розповіли, що з передової він додому привіз "комок" шерсті. Собака, як і господар, контужені в Опитному, з тіла тварини діставали уламки зі снарядів. Песик Річі дуже прив'язався до господаря, признає лише людей у формі, як бачить бійців, починає лащитися до них. Зараз тваринка проживає з мамою бійця.

Микола Вашура народився 30 жовтня 1977 року у Кременчуці. Після закінчення школи №16 у 1992 році, з відзнакою закінчив ВПУ №7 за спеціальністю слюсар-інструментальщик.

Під час відряджень Микола навідувався до рідної школи та училища, відзначають керівники навчальних закладів. Він ніколи не жалівся та підбадьорював, що ми обов'язково переможемо.

Микола після навчання служив у Збройних Силах України. За словами дружини Анни, Микола підробляв таксистом, на колісному заводі та вагонобудівному заводі. До війни два роки служив у патрульній службі МВС у Кременчуці (звідси позивний “Мент”). 

- Микола мене завжди оберігав, говорив, що все добре, - додала дружина.

- Вони з “Танцором” (ред. боєць Сергій Косих) були найкращими друзями, на передовій один одному прикривали спини. Ми з Сергієм його вмовляли не продовжувати службу. Він двічі виживав після поранень, третього разу може і не бути. Але він завжди говорив, що хлопців не покине. “Я не можу бути вдома, коли стріляють. Коли вони прийдуть додому, я вже не зможу допомогти”, - повторював Микола. На війну вони йшли втрьох, разом з Олегом Фенем (позивний - “Катастрофа”), тому просив, якщо щось трапиться, поховати його біля друга. Ми спробували якнайближче знайти йому місце на цвинтарі, - розповіли дружини “Катастрофи” та “Танцора”.

Після панахиди у Свято-Миколаївській церкві загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали у секторі героїв АТО.

Нагадаємо, що 1 листопада близько 4 ранку автомобілісти Кременчука зустріли “кіборга” та провели до рідного міста. Машина з бійцем через снігопад та погану погоду, рухалася лише зі швидкістю 50 кілометрів на годину, тому зустріч перенесли на кілька годин.