Усе, чого ви не знали про міський бюджет: куди дівається майже 2 мільярди?

1. Звідки беруться гроші в бюджеті Кременчука?
Інколи від пересічних громадян доводиться чути, що до бюджету Кременчука (як і інших міст) «спускаються» гроші з державного бюджету, який ухвалює Верховна Рада.

Але це не так. Держава нам, дійсно, виділяє певні кошти, на що саме – ми поговоримо нижче. Але переважно місто саме заробляє собі «на життя» – у вигляді податків, які сплачують його мешканці до міського бюджету. Держава визначила у Бюджетному кодексі, які саме податки мають залишатися на місцях.

Основним джерелом доходів міського бюджету є ПДФО – податок на доходи фізичних осіб, який кожен із нас сплачує із зарплати. У бюджеті міста залишається 60% ПДФО, вони і є основою власних доходів міського бюджету – так званого «загального фонду». Фінансисти порахували, що ПДФО у 2017 році складе майже 60% від загального фонду міського бюджету, а в цілому його доходи визначені в сумі 1 млрд 26 млн грн.

Крім цього, у бюджеті залишається акцизний збір із торгівлі вроздріб цигарками та алкоголем, місцеві податки та збори (єдиний податок, який сплачують підприємці, податок на нерухоме майно, податок на земельні ділянки, орендна плата, транспортний збір, туристичний збір), а також плата за адмінпослуги та адмінштрафи.

Довідково: навіть із нинішньої мінімалки у розмірі 3200 гривень кожен із нас сплачує 576 грн ПДФО щомісяця. Якщо врахувати, що у місті залишається 60% цього податку, то місто із цієї суми має 345,6 грн. За рік – 4 147,2 грн із найменшої зарплати. Ось чому важливо контролювати, як мер та депутати витрачають наші з вами гроші.

Є ще одне джерело доходів: податок на прибуток комунальних підприємств повністю залишається в місті. Проте у Кременчуці практично всі комунальні підприємства збиткові! І «тягнуть гроші» з міського бюджету на дотації. Лише від КП «Благоустрій Кременчука» заплановано 1 млн грн податку на прибуток. Проте дотацій цьому підприємству виділяють набагато більше, ніж воно дає бюджету.

Депутати ставили питання: чому ж КП, які створені для отримання прибутку (принаймні це є у їхніх статутах) працюють у збиток? Проте питання «повисло у повітрі» – і далі розбиратися з цим у народних обранців не вистачає чи то часу, чи то політичної волі.

34 мільйона гривень піде в 2017 році на ремонти доріг

2. Хіба бюджет не розподіляють «згори»?
Отже, ми вже визначилися, що левову частку коштів місто заробляє власними силами. Проте є так звані делеговані повноваження – тобто ті, які держава доручила виконувати місцевому самоврядуванню. І на ці повноваження місту дають гроші або субвенції (є ще розумні слова «офіційні трансферти»).

156,68 млн грн – це освітня субвенція. Вона призначена для шкіл, а фактично – на зарплату вчителів. На дитсадки, харчування дітей, ремонти у закладах освіти місто виділяє гроші з власного «гаманця». І в підсумку на освіту йде утричі більше, ніж дає держава (див. діаграму «Освіта»)

188,65 млн грн – це медична субвенція. Вона йде на зарплату медиків, але навіть цієї суми міській медицині не вистачає. Ще 107,46 млн грн місто додає із власних надходжень.

593,97 млн грн – на таку суму збільшився міський бюджет у січні за рахунок державної субвенції – на виплату субсидій за компослуги (371,4 млн грн) та інших видів соціальної допомоги (виплати на дітей, пільги тощо).

Крім цього, міський бюджет отримає кошти «на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій». Ці гроші розподіляються окремими постановами Кабміну на конкретні об’єкти. Зазвичай ці кошти надходять у другій половині року. Так, минулого року Кременчук отримав на розвиток близько 20 мільйонів гривень – на ЦНАП, хоспіс, капремонти в лікарнях. Деякі ЗМІ писали про те, що гроші нібито «вибив» нардеп Юрій Шаповалов. Проте мусимо зауважити: кошти надаються всім регіонам – залежно від потреб. Є таке поняття, як бюджетні запити, тож слово «вибив» – недоречне.

Довідково: минулого року в цілому на соціально-економічний розвиток регіонів було виділено 1 млрд 96 млн грн з Держбюджету, тож іншим регіонам теж перепало грошей.
Очікується, що цьогоріч сума на розвиток для Кременчука з Держбюджету складе 25 мільйонів гривень.

3. Чому Кременчук віддає у Держбюджет гроші зі свого бюджету?
Традиційно ми – місто-донор. Донорів визначають за рівнем платоспроможності. А вона розраховується по доходах бюджету на одного мешканця (від ПДФО). Вище ми писали, що за рік навіть із мінімальної заплати в бюджет йде понад 4 тисячі гривень. У місті живуть не лише ті, хто працює, але й пенсіонери, малі діти – загалом нас трохи більше за 233,8 тисячі. За розрахунками фінансистів, загалом у місто прийде 330,43 млн грн ПДФО. І якщо порахувати доходи бюджету на всіх, вийде, що на кожного припадає 1 476,4 грн – це вважається значним рівнем доходів порівняно з середнім показником в Україні. І тому Кременчук частину власних грошей має перерахувати в Держбюджет, аби їх дали іншим регіонам. Якби наші доходи не досягали показника 0,9 для України в цілому, тоді додаткову дотацію дали б нам.

4. Куди ж піде майже 2 мільярди?
Людям цифра у два мільярди зазвичай видається майже магічно. Але насправді варто подивитися на малюнок (на ньому ми представили міський бюджет у мішках з грошима), і ми побачимо, що левова частка грошей іде на зарплати бюджетників. При цьому 74,8 мільйона гривень – це зарплати чиновників.

Друга за кількістю витрат стаття – це гроші на субсидії та соціальну допомогу, які дає держава зі свого бюджету для соціально незахищених громадян. І лише на третьому те, що ми назвали «утримання міста» – це гроші на ЖКГ, медикаменти і лікарні, харчування в лікарнях та школах та виконання міських програм.

5. Скільки коштів місто витратить на розвиток?
Ми вже говорили про таке поняття, як «бюджет розвитку» – це саме той фонд міської скарбниці, який спрямовується на капітальне будівництво, реконструкцію, закупівлю довго вживаних речей, наприклад, обладнання для лікарень (є таке розумне поняття «капітальні вкладення»). Тобто усе те, що забезпечує не лише утримання міста, а й його розвиток.
Коштів, які підприємства перераховують на розвиток інфраструктури Кременчука, недостатньо, і тому місто «перекладає» гроші з кишені в кишеню: передає із загального фонду до спеціального.

111,86 млн грн – бюджет розвитку, це лише 1/17 частина всього міського бюджету. І тому бюджет міста аж ніяк не можна назвати таким, що спрямований на його розвиток.

6. Скільки коштів місто витратить на екологію?
Про це запитували читачі «Телеграфа». Варто наголосити, що екологічний податок – це частина спеціального фонду. І левова частка цього податку йде до бюджету області. Місту залишиться 5,3 мільйона гривень.
Найбільша частина цих грошей буде витрачена на об’єкти природно-заповідного фонду – парки «Придніпровський», «Ювілейний», Кагамлицький» – це 3,12 млн грн. Ще на мільйон куплять саджанці для озеленення, півмільйона витратять на проведення суботника до Дня довкілля. Отже, не варто думати, що тут сприяють впливові спонсори – платить міський бюджет.
На моніторинг забруднення повітря витратять 309 тисяч гривень.

7. Скільки грошей піде на соцзахист?
Як уже сказано, майже 600 млн грн піде на субсидії та пільги з Держбюджету. Проте місто має низку міських програм та бере на себе додаткові зобов’язання. Таким чином, на соцзахист піде ще 53 млн міського бюджету (не враховуючи зарплат службовців). Найбільші витрати – на утримання терцентрів для обслуговування пенсіонерів, Центру реабілітації дітей, на різні види допомоги в рамках програми «Турбота», на компенсацію пільгових перевезень.
Саме через такий значний фінансовий обсяг витрат мер міста та віце-мер з фінансів називають бюджет соціальним.

8. Як виглядає бюджет по галузях: на що залишається, крім зарплат?
Ми підготували окремі діаграми, з яких наочно можна побачити, скільки коштів залишається по галузях після виплати зарплат та витрат на енергоносії (у загальних сумах враховані кошти з бюджету розвитку). А наразі – примітки, на що вистачить, крім зарплат.

Освіта

Крім зарплат, у бюджеті освіти передбачаються гроші на харчування дітей – це 25 мільйонів гривень. Гроші йдуть на безкоштовні сніданки для молодших школярів, безкоштовні обіди для пільговиків, на доплату з бюджету за їжу в дитсадках. Так, на сьогодні батьки сплачують 60% від вартості харчування дитини, а решту 40% дає міський бюджет.
Як уже писалося раніше, 15 мільйонів спрямовано на компенсацію батьківських внесків у дитсадках – щоб батьки не платили гроші з власних гаманців.
9 млн 244,66 тис грн піде на капітальні ремонти освітніх установ. Найбільша сума призначена на термомодернізацію дитсадка № 32 – це 3 млн 321,66 тис грн. Гроші залучаються за рахунок кредиту НЕФКО.
3 млн грн піде на капітальні ремонти в дитсадках. А саме:
785 тис грн на капремонт покрівлі в дитсадку № 1;
800 тис грн на капремонт покриття території (двору) в дитсадку № 11;
215 тис грн на капремонт каналізаційної системи в дитсадку № 12;
250 тис грн на капремонт покрівлі в дитсадку № 21;
170 тис грн на капремонт входу в дитсадку № 21;
380 тис грн на капремонт покрівлі в дитсадку № 48;
400 тис грн на заміну вікон у дитсадку № 63.
3 млн грн піде на капітальні ремонти в школах.
1 млн 100 тис грн – на капремонт актової зали в сш № 10;
450 тис грн – на капітальний ремонт огорожі в школі № 22;
1 млн 450 тис грн – на реконструкцію другого корпусу сш№ 2.

Медицина

Після виплати зарплат медикам на пацієнтів залишиться обмаль грошей. Так, на медикаменти для одного пацієнта лікарні витрачатимуть усього 5,09 грн на день. Щоправда, на ветеранів Другої світової війни закладено 30 гривень.
На харчування в міських лікарнях для дорослих (на одного пацієнта) закладено 12 грн на день, для дітей – 14,00 грн на день.
Щоправда, як зазначено у пояснювальній записці до бюджету, гроші є на лікування ургентних хворих, дітей – у реанімації, на безплатні пологи для жінок, безплатну флюорографію, електрокардіограми та аналізи у поліклініках. Вперше закладені гроші на програму «Стоп інфаркт».
7 мільйонів гривень із бюджету розвитку планується витратити так:
6 млн 486,1 тис грн – на капітальний ремонт операційного блоку дитячої лікарні та оснащення його медичним обладнанням
483,9 тис грн – на заходи з енергозбереження в Центрі первинної медико-санітарної допомоги № 1 (поліклініка на вул. Мазепи (Бутиріна). Так, у рамках Програми енергоефективності планується замінити в поліклініці 108 вікон на металопластикові, встановити автоматичну систему регулювання споживання теплової енергії, утеплити фасад будівлі.
30 тис грн піде на придбання комплекту мультимедійної апаратури для тренінгового центру сімейних лікарів на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3 (поліклініка при Третій міськлікарні).
На сесії 31 січня медицині додали грошей із вільного залишку. Так, один мільйон піде на безплатні медикаменти для дітей у перший день лікування в дитячій лікарні. 378,3 тис грн. піде на капремонт кардіології Третьої міськлікарні.

ЖКГ

Сума на житлове господарство – 11,5 млн грн буде витрачена так:
1,99 млн грн – на діяльність КГЖЕП «Автозаводське» (інвентаризація житлового фонду, виготовлення технічних паспортів)
5,43 млн грн – капремонт житлового фонду (із них 430 тис грн – на ремонти в ОСББ)
3,2 млн грн – ремонти дорожнього покриття на прибудинкових територіях, внутрішньоквартальних проходів та проїздів.
Також передбачені гроші на пандуси, на поштові скриньки.
Сума на комунальне господарство буде витрачено, в основному:
17, 8 млн грн – на благоустрій (утримання парків, скверів, бульварів, зупинок – усього того, чим опікується КП «Благоустрій Кременчука»)
13,2 млн грн – на санітарне очищення міста (послуги КАТП)
14,4 млн грн – утримання мереж освітлення
1,2 млн грн – на утримання цвинтарів
2,5 млн грн – на капремонт зовнішнього освітлення (вуличні ліхтарі)
УЖКГ також опікуватиметься капремонтом тротуарів у сквері Олега Бабаєва (це 2,5 млн грн) та довгим проектом капремонту меморіалу «Вічно живим» – 1 млн грн.
Також передбачені гроші на утримання притулку для тварин, на утримання світлофорів.
Як видно з діаграми, значної мірою бюджет ЖКГ «їдять» комунальні підприємства замість того, аби заробляти гроші в бюджет.

Культура

Закладам культури залишаться гроші:
на передплату періодичних видань – 401,9 тис. грн. 
398,1 тис грн піде на ремонт бібліотеки № 2
2 млн 300 тис грн. – на капремонти у Міському палаці культури та Центрі культури та дозвілля.
Загалом на капремонти витратять 3,8 млн грн, зокрема передбачені гроші на заміну вікон, дверей у школах естетичного виховання
Фізкультура та спорт
На фінансову підтримку громадським організаціям та комунальному спорту передбачено 5 642,5 тис грн, левова частка їх піде на МФК «Кремінь» – 5 мільйонів гривень, федерація футболу отримає 300 тис грн., баскетбольний клуб «Кремінь» – 250 тис грн. Іншим організаціям дістануться дрібні суми.
Стипендії найкращим спортсменам міста передбачені в сумі 528 тис грн. Понад мільйон піде на капремонти у закладах спорту.

Фізкультура та спорт

На фінансову підтримку громадським організаціям та комунальному спорту передбачено 5 642,5 тис грн, левова частка їх піде на МФК «Кремінь» – 5 мільйонів гривень, федерація футболу отримає 300 тис грн., баскетбольний клуб «Кремінь» – 250 тис грн. Іншим організаціям дістануться дрібні суми.
Стипендії найкращим спортсменам міста передбачені в сумі 528 тис грн. Понад мільйон піде на капремонти у закладах спорту.

9. Скільки місто віддасть за кредити?
Загальна сума складе понад 10 мільйонів гривень. Із них
4,4 млн грн – місцеві гарантії за кредитом МБРР, наданим у 2010 році “Кременчукводоканалу”;
4,86 млн грн – місцеві гарантії за кредитом ЄБРР на тролейбуси, який буде наданий цього року.
0,88 млн грн – за кредит НЕФКО на термомодернізацію дитсадка № 32.

75 мільйонів гривень додаткових грошей розподілили на сесії 31 січня. Це ті кошти, які не були використані в бюджеті‑2016. Про те, куди їх витратять, ми розповімо окремо