Взяли за роги. Зупинка «8 мільйонів євро»

Про «непомірний тягар»
Місяць тому Кременчуцька міська рада наробила усім нам боргів на 12 років – дала згоду на закупівлю близько 50 тролейбусів, залучивши під це кредит Європейського банку реконструкції та розвитку в сумі 8 мільйонів євро. Нагадаємо: затвердження усіх документів минуло напрочуд швидко та злагоджено, хоча депутати мали лише ніч на ознайомлення з ними, оскільки договори були оприлюднені лише напередодні сесії, та й то після втручання преси.

А грант у 2 мільйони євро, який додається до кредиту – взагалі ніби щедрий подарунок! Це звучало під час сесії, коли ратифікували угоду.

Як же почувається сьогодні КТУ напередодні отримання кредиту?

Ви думаєте, звідки взялася ця страшилка? Це цитата зі звернення до Кабміну, яке винесли на розгляд сесії 2 березня. У зверненні йдеться про те, що з 1 січня цього року набрали чинності постанови НКРЕКП, якими підвищені тарифи на електроенергію для потреб зовнішнього освітлення міста (це підприємство «Міськсвітло») та міського електротранспорту (це КТУ). Зростання витрат тролейбусного управління на електроенергію оцінюється у 4,8–5 мільйонів гривень на рік. Таким чином, збільшаться витрати, які (дослівно з проекту рішення) «непомірним тягарем» ляжуть на міський бюджет… Міська рада просить КМУ (ні мало, ні багато) скасувати постанови НКРЕКП про підвищення тарифів на електроенергію. Бо недостатньо грошей у бюджеті, щоб за неї платити. Зауважимо, що на всі попередні подібні звернення (про тарифи тощо) КМУ реагував коректними відписками-відмовами.

Автор звернення до Кабміну – голова бюджетної комісії (профільної комісії, яка відповідає за міські фінанси!) Олександр Плескун, який серед інших теж голосував за ратифікацію кредитної угоди між ЄБРР та КТУ. Наголосимо, що сесія, де затверджували документ, відбувалася 31 січня – тобто вже після того, як НКРЕКП оголосила про підвищення цін на електроенергію з 1 січня цього року. Тож і голова бюджетної депутатської комісії, і мер Кременчука та його підлеглі не знати про майбутні проблеми з оплатою за енергоносії не могли. Але при цьому дружно проголосували за банківський кредит.

То де ж логіка: витрати на електроенергію – «непомірний тягар», а кредит на 12 років – це благо для міста? І навіщо місту 50 нових тролейбусів, якщо платити за електроенергію вже нічим і немає грошей, щоб випустити їх на лінію?

«Телеграфу», на відміну від депутатів, знадобилося більше часу, ніж одна ніч, щоб уважно прочитати кредитну угоду та «споріднені» з нею документи. І ми попросили експерта, доктора економічних наук, професора Аллу Касич, проаналізувати, чи вигідний місту (на умовах укладеного договору) кредит ЄБРР.
Але спочатку – про його умови та жорсткі штрафні санкції від банку.

лічилка
Що, де, за скільки?
Кредит ЄБРР та грант призначені на закупівлю тролейбусів через тендер (попередньо говорилося про 10 тролейбусів на автономному ходу, які «бігатимуть» через міст у Крюків, 5 шарнірних з низькою підлогою – «гармошок» та 35 звичайних одинарних тролейбусів). Крім того, передбачається закупівля запчастин, будівництво мийки в КТУ, поліпшення технічної бази підприємства.

ЄБРР включив в угоду умови – обов’язковий контроль міського бюджету Кременчука (на предмет того, чи передбачені кошти на погашення позики). Проект бюджету на кожний поточний рік (до його затвердження) має надаватися ЄБРР. Так само має надаватися звіт про виконання бюджету.
2 млн євро – грант від фонду Е5P, залучений «на додачу» до кредитного договору з ЄБРР

11 млн євро – вартість проекту в цілому

8 млн євро – кредит ЄБРР для комунального підприємства КТУ, наданий під гарантії міської ради

0,5 млн євро – кошти на консультаційну підтримку, надаються ЄБРР

0,5 млн євро – внесок з міського бюджету (еквівалент)

Скільки переплатимо
Ми попросили нашого експерта зробити розрахунок погашення кредиту. Алла Касич зауважила, що він буде умовним, оскільки до кредитного договору має надаватися схема погашення (як і до звичайного споживчого кредиту). А її ні депутати, ні громадськість не бачили, що теж, власне, породжує запитання. Відтак, рахуємо, виходячи з даних, наявних у договорі, та виходячи з найкращого сценарію – якщо курс євро до гривні за 12 років не зміниться.
За даною угодою передбачається:

3,394 млн євро – такою буде переплата за кредитом, не враховуючи суму гранту. Підрахунок зробила наш експерт, виходячи зі ставки 8,5% (враховуючи маржу, комісію на залишок коштів та лояльної міжбанківської ставки 0,9%)

1,394 млн євро – такою буде переплата за кредитом, якщо відмінусувати суму гранту, тобто це (за нинішнім курсом) близько 40 млн грн, що дорівнює вартості 8–9 нових тролейбусів.

Розрахунок погашення тіла кредиту 

(клікніть для збільшення)

Розрахунок погашення відсотків

Суворі умови
Міська рада втягнула громаду в борги, яких навіть не можна позбутися «просто так». Наприклад, коли ви купуєте у кредит холодильник, зазвичай, ви можете погасити всю суму достроково і заплатити менше відсотків. Але з кредитом ЄБРР зовсім по-іншому, усе це прописано в договорі.
1 Невигідно скасувати невидану частину кредиту (тобто відмовитися від неї, передумати брати) – це додаткова комісія у розмірі 2% від основної суми кредиту.
2 Невигідно достроково погашати кредит – усе одно доведеться сплатити в повному обсязі всі відсотки та інші суми, обумовлені угодою. До того ж слід сплатити комісію за дострокове погашення:
1% – якщо не минуло 6 років користування кредитом;
0,5% – якщо 6 років користування кредитом минуло;
лише в останній рік користування кредитом його можна погасити без штрафних санкцій.
3 У договорі про надання гранту прописано, що він може бути скасований через «ініціюючу подію». Таких «подій» передбачено низка, зокрема, і невиконання позичальником основного – кредитного договору. Тобто гроші місту можуть ще й не «подарувати», і тоді переплата складе 3,3 млн євро (див. цифри).

Коментар фахівця
«Цей кредит є не інвестиційним, а комерційним»

Алла Касич, доктор економічних наук, професор, для «Телеграфа»

– Пані Алло, на вашу думку, які ризики для КТУ і для територіальної громади міста тягне за собою даний кредитний договір?

– До договору дуже багато запитань. Кредити ЄБРР традиційно видаються для фінансування інвестиційних проектів у країнах, що розвиваються, в контексті загального оздоровлення бізнес-середовища та для активізації розвитку підприємництва загалом, малого та середнього бізнесу зокрема. Інвестиційні проекти – це проекти зі створення нових підприємств чи розширення існуючих за рахунок модернізації (придбання нового обладнання) та збільшення числа робочих місць. За таких умов доцільність кредитів, зокрема ЄБРР, є беззаперечною.

Слід зробити декілька зауважень стосовно доцільності такої позики для міста.

Позичальник – комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління». Статутний капітал Позичальника (КТУ), відповідно до даних, вказаних у договорі, складає 4 млн 523,6 тис грн, а вартість кредиту 8 млн євро, тобто підприємство бере кредит у 48 разів дорожчий, ніж має статутний капітал. Це означає, що воно відчуватиме суттєвий тиск на власні доходи, адже кожні півроку необхідно буде повертати частину кредиту та сплачувати відсотки, які на перших роках будуть складати досить суттєві суми. Чи вистачить доходів підприємства для здійснення цих платежів? За рахунок чого?
Як кредит вплине на розвиток підприємництва та створення нових робочих місць, функціонування яких може забезпечити формування доходів, необхідних для сплати відсотків? Звертаю увагу: об’єкт угоди – 50 тролейбусів, які будуть придбані, та обладнання для обслуговування… Але це не розвиток виробництва. Як тоді щодо цілі інвестиційних проектів? Ми ж не знаємо, хто виграє тендер на поставку тролейбусів, це може бути й іноземна компанія, тож немає гарантії, що ці кошти запрацюють в економіці України загалом, не кажучи вже про Кременчук.

Гарантом угоди виступає міська рада Кременчука. «Місто володіє та має законне право на майно Позичальника..» – це цитата з договору. Однак майна підприємства недостатньо для покриття суми позики, а це означає, що угода ставить під загрозу й інше майно міста.

Міська рада не є підприємцем і не має власних суттєвих доходів. Гарантування за такою угодою відбувається в межах того майна, яке є в розпорядженні місцевої влади. Що буде у разі, якщо Позичальник буде неспроможний повертати кредит та сплачувати відсотки?

У Державному бюджеті України є стаття витрат за державними гарантіями, які видавались урядами у попередні роки, а зобов’язання лягають фактично на всіх громадян, і сплачуємо їх ми вже впродовж десятків років. Невже така ж ситуація очікуватиме і бюджет Кременчука?

Договір уже укладений, а чи було обговорення громадою, експертним середовищем, оскільки міськрада виступає гарантом? Адже заставою фактично стає майно, яке належить місту.

– Чи вигідний, на Вашу думку, такий кредит для міста, враховуючи наданий грант – 2 млн євро?

– Привабливість кредитів ЄБРР полягає в тому, що відсотки, за якими вони надаються, є нижчими, порівняно з відсотками комерційних банків. І, якщо в розвинених країнах відсотки комерційних банків складають 3–5%, то кредити ЄБРР повинні бути ще більш доступними. Зверну увагу: Європа для себе дає дешевші кредити. А для нас кредит виданий як для країни з високими ризиками. Для Кременчука застосована найвища маржа, передбачена такими угодам ЄБРР – 7%. В угоді сказано, що вона може бути знижена до 4%, якщо підвищиться кредитний рейтинг. Але наразі це 7%. Тобто кредит обійдеться під 8,1–10,1% річних (враховуючи, що міжбанківська ставка коливається у межах 0,5–2,5%), і плюс разова комісія – 1,2%. Тобто за таких умов відсоток не буде меншим, ніж в цілому за валютними кредитами в Україні. (Комерційні банки дають кредити під 10–11%.) Тож вважати кредит ЄБРР економічно-привабливим – складно, і якщо говорити про такі відсотки, цей кредит є не інвестиційним, а комерційним.

Крім того, чи враховані валютні ризики? Адже валютні кредити, які надавались бізнес-середовищу та фізичним особам з середини 2000-х років, призвели під час кризи до суттєвих фінансових потрясінь та низки банкрутств. У даному випадку комунальне підприємство, яке отримує доходи в гривні, міська рада, яка не має валютних надходжень, змушені будуть забезпечувати виплату за кредитом у валюті…

Грант у 2 мільйони євро – це добре, однак мета його використання в контексті розвитку бізнесу та інвестиційної привабливості залишається незрозумілою. І якщо грант буде припинено, тоді про економічну привабливість кредиту говорити взагалі не варто. Єдине, що радує – передбачено надання кредиту частинами, по 300 тисяч євро. І є велика ймовірність, що місто не отримає всі 8 мільйонів та не візьме на себе цей тягар повністю.