Кременчужани не підтримали петицію про площу Перемоги без забудови

Кременчужани не підтримали електронну петицію щодо площі Перемоги, яку подала міському голові Яна Коваль. Яна Коваль зверталася до мера з пропозицією залишити кременчужанам для проведення великих свят, концертів, фестивалів тощо єдину велику площу у центрі міста – площу Перемоги – вільною від забудови. Автор пропонувала не зводити на площі Перемоги Успенський собор, аби зберегти площу вільною та через те, що будівництво храмової споруди для вірян лише однієї конфесії може стати образливим для людей, що спові­дують іншу віру. Ось що написала Яна:
– Вважаю, що лишати місто єдиної великої площі – неправильно! А також будувати на цій площі будівлю, яка проповідує будь-яку релігію, адже у м. Кременчуці багато різних релігійних общин, що автоматично може викликати конфлікт та напруження у громаді. Вимагаємо залишити єдину велику площу – площу Перемоги – без забудов! Кременчук за вільну площу!

Петицію Яна подала 10-го грудня 2016 року. З 12-го грудня почався офіційний збір підписів. Нагадаємо, електронну петицію з приводу питання, яке вас турбує, можна розмістити на офіційному сайті Кременчуцької міської ради у розділі «Електронні звернення громадян» за посиланням: https://petition.kremen.gov.ua/petition/show/139

У перші 10 днів петиція Коваль зібрала рекордну кількість підписів – її підписали 100 кременчужан. А потім почалися новорічні та різдвяні свята, минув місяць гулянок січень, і збір підписів забуксував. Зрештою термін збору підписів (90 діб) минув, а зібрати потрібну кількість (250) не вдалося. Під петицією Яни Коваль підписалося лише 178 осіб. Відповідно, мер її не розглядатиме.

«ТелеграфЪ» здивувало те, що петиція Коваль не набрала потрібної кількості підписів. Адже ми спостерігали значне пожвавлення користувачів сайту після ухвалення міською радою рішення про будівництво Успенського собору на площі Перемоги. Чимало наших читачів обурювались цим рішенням та писали у коментарях, що обов’язково підпишуть петицію Яни Коваль про вільну від забудови площу Перемоги. Ось кілька їхніх дописів з сайту:

Нагадаємо, 29 листопада міська рада ухвалила на сесії рішення про внесення змін до Генерального плану забудови міста – зокрема, заради виділення місця під будівництво Успенського собору, яке раніше Генпланом не передбачалося.

Депутати ухвалили таке рішення внаслідок громадських слухань, які відбулися 6-го жовтня 2016-го року. Тоді у малому залі МПК зібралося кілька десятків кременчужан – активісти, люди похилого віку, кілька АТОвців. Вони ухвалили рішення збудувати на площі Перемоги Успенський собор. Мету будівництва визначили як «відновлення архітектурної перлини міста». Нагадаємо, у дореволюційний та довоєнний період на Соборній площі (так тоді називалася площа Перемоги) дійсно стояв Свято-Успенський храм, побудований за проектом Кваренгі. Натомість він був однокупольний, наразі ж пропонується побудувати п’ятикупольний собор, тобто він не може вважатися відродженою копією давнього Свято-Успенського собору. Це просто нова будівля під назвою Свято-Успенський собор.

Громадські слухання були палкими, гучними та багатими на сварки. Ще на початку слухань секретар міськради Юрій Гриценко повідомив, що надійшло 13 пропозицій проти будівництва Успенського собору на площі Перемоги. Такої позиції дотримувалась, зокрема, громадська активістка Анна Бутова. Натомість інша активістка Валентина Трохименко виступала категорично за будівництво собору саме на площі.

Зрештою, учасники громадських слухань більшістю голосів ухвалили рішення про відбудову кафедрального Свято-Успенського собору саме на площі Перемоги.

Це не Свято-Успенський собор, а Ново-Успенський

Натомість активістка Бутова разом із автором електронної петиції Яною Коваль звернулися з інформаційним запитом до Кременчуцького краєзнавчого музею. Вони хотіли з’ясувати історичні деталі щодо кафедрального Свято-Успенського собору. Директор музею Алла Гайшинська у відповіді на запит вказала на дві суттєві деталі:
– По-перше, автентичний Свято-Успенський собор ніколи не був кафедральним, бо кафедра єпископа Полтавського та Переяславського знаходилася у Полтаві.
– По-друге, автентичний Свято-Успенський собор був однокупольним, тож будівництво нового п’ятикупольного собору не можна вважати відтворенням історичного Свято-Успенського собору.

Ось що писала директор музею:
– На жаль, йде підміна понять і маніпуляція – як із назвою, так і з термінологією «відновлення архітектурної перлини», бо креслення реального однокупольного собору не збереглися. Отже, зараз йдеться про нове будівництво п’ятикупольного храму, який не має нічого спільного з колишнім головним храмом Кременчука – Свято-Успенським собором.

«ТелеграфЪ» запитав фахівців, що вони думають з приводу будівництва собору саме на площі Перемоги. Питання ми поставили директору краєзнавчого музею та художниці, члену Ради з дизайну міського середовища і реклами.

«Це некоректно щодо представників інших конфесій»
Алла Гайшинська, директор Кременчуцького краєзнавчого музею:
– Шкодую, що петицію щодо Успенського собору на площі Перемоги не підтримали. Чесно кажучи, я сама намагалася зареєструватися на сайті виконкому та підтримати петицію, натомість порядок реєстрації із застосуванням ID-карток виявився занадто ускладненим, можливо, це зроблено з певною метою. Щодо будівництва собору, маю сказати, що я не є його прихильником. Кременчук – багатоконфесійне місто, тут живуть люди, які сповідують різну віру. На мою думку, буде неправильно, якщо в багатоконфесійному місті головна адміністративна будівля – виконавчий комітет – стоятиме біля храмової споруди однієї з конфесій – це некоректно щодо представників інших конфесій. У дореволюційний період у Кременчуці ніколи не розміщували адміністративні будівлі міського самоуправління біля церков. У міській думі могла бути домова церква – окрема кімната для молитов, але соборів та церков поруч із адмінбудівлями не зводили. Вважалося, що церкви – то справи Божі, а заклади міського самоуправління – то справи людські і їх треба відокремлювати. У той період, коли на площі стояв Успенський собор, міська дума знаходилась на Соборній вулиці, в районі, де наразі стоїть «Індустріалбанк». У ситуації з будівництвом собору на площі Перемоги є ще один важливий аспект. Наразі головна будівля на площі – це виконавчий комітет. Натомість, після будівництва собору, який розміститься у середині площі, виконком відійде на задній план, на, так би мовити, «задвірки» храмового комплексу. Усі інші будівлі чекає така ж доля – щойно на площі з’явиться собор, усе інше відійде на задній план. Не варто також забувати, що храмовий комплекс – це не лише собор, а й прилегла до нього територія. Наприклад, у царській Росії існував закон, яким церквам забезпечувалась охоронна зона –  на якій було заборонене будь-яке будівництво.

«Я би зберегла цю територію саме як головну міську площу»
Оксана Бойко, художник, член Ради з дизайну міського середовища і реклами:
– Історично собор стояв на тому місці, на площі. Це – найпотужніший аргумент, який наводять прихильники будівництва. Натомість, на моє особисте бачення, над Дніпром, де на поверхню, на білий світ виходять потужні давні кряжі, вдосталь місць для спілкування людини з Богом. Тому не варто руйнувати те, що вже зроблено, лише заради того, щоб поставити собор на старе місце і отримати «все, як було колись». У Кременчуці вже склався сучасний центр міста і цей центр – площа Перемоги, так історично склалося. Навіть наші предки трипільчани мали таку традицію – облаштовувати у центрі міста площу, вона була місцем спілкування людей. Площа перемоги теж є таким місцем спілкування людей, різних людей, які сповідують різну віру. Я би зберегла цю територію саме як головну міську площу.

Як бачимо, фахівці вказують на такі застереження:

- Це не відновлення історичного собору, а будівництво нової храмової споруди;
- Спорудження біля головної міської адміністративної будівлі храмового комплексу однієї конфесії є некоректним щодо людей, які сповідують іншу віру;
- Спорудження собору на площі Перемоги зрештою призведе до втрати головної міської площі, як майданчика для спілкування громадян та проведення святкових, концертних і урочистих заходів.
- Попри застереження фахівців, ситуація залишається незмінною – міська рада погодила будівництво Успенського собору саме на площі Перемоги. Електронна петиція, яка мала би спонукати владу до перегляду даного питання, не отримала підтримки громадян і не розглядатиметься.