Багаті податківці: звідки ж набуті статки?

Нещодавно завершилася електронна кампанія декларування доходів за 2016 рік. Посадовці здають е-декларації вже вдруге, тож ми мали можливість порівняти рівень доходів та витрат високопосадовців. Журналіст «Телеграфа» брав участь у проекті «ТОП декларацій Полтавщини», де активісти порівнювали паперові декларації за 2015 рік та електронні декларації – у цьому році електронне декларування було нововведенням. За результатом порівняння, не обмежилися лише констатацією фактів про розбіжності. Деяким фігурантам, чиї декларації викликали сумніви, ставили так звані «незручні запитання» – журналіст телефонував посадовцям, і, якщо вони не йшли на контакт, пропонував дати письмові відповіді.

Особливо прискіпливо поставилися до декларацій керівників фіскальної служби, адже саме ці особи перевіряли антикорупційні декларації інших посадовців до передачі цих функцій НАЗК. Доводилося чути скарги від рядових чиновників про те, що від них довго та прискіпливо відбирали пояснення про суму до сотні гривень – бонуси на картці «Приватбанку», про які чиновники ненавмисно інколи забували. І зараз посадовці ДФС приймають податкові декларації. То чи готові самі вони пояснити походження своїх статків?

На запитання реагували по-різному. Не всі посадовці усвідомлюють різницю між запитанням та запитом, метою якого є офіційне отримання документа. І ще менше усвідомлюють те, що запит (або запитання) може надходити не обов’язково від журналіста. Наприклад, письмові відповіді на запитання, які надійшли від Сергія Садового, на той час в. о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області, та в. о. його заступника Дмитра Коротюка у п’яти абзацах містять трактування, хто такий журналіст, та наступне зауваження: «До зазначеного листа не додано жодних документів, які підтверджують професійну Вашу належність як журналіста, виданих професійним об’єднанням» (Мовою оригіналів).

Зауважимо, що чинне законодавство про інформацію не містить обов’язку для журналіста додавати до свого запиту (або запитання) копію посвідчення. Очевидно, що не всі посадовці навчилися сприймати як належне запитання про свої статки від громадянського суспільства.
Отже, що говорили по суті посадовці про свої статки, читайте далі.

Сергій Садовий, в. о. начальника головного управління ДФС у Полтавській області

Дохід: 132 713 грн (зарплата)
Дохід родини: 534 787 грн (дохід дружини від підприємницької діяльності) стипендія сина.
Нерухомість: чотири квартири (77,7 кв м – у власності спільно з дружиною; 155,3 кв м – у користуванні, надала теща), дві квартири дружини (48,7 кв м – у власності, 45, 6 кв м – у спільній власності з третьою особою);
два машиномісця в паркінгу (користування, надала теща).

Земельні ділянки: 785 кв м (спільна власність дружини та її матері).
Транспорт: HONDA PILOT (2009 р. випуску, в користуванні), надувний човен Фіорд Бот, HYUNDAI ELANTRA (2012 р. випуску, в користуванні дружини, власник – теща податківця).
Корпоративні права: туристична агенція «Тримай хвилю» (власник – дружина).
Готівка: 36 000 USD, 110 000 грн; готівка дружини – 42 000 USD, 15 000 євро, 410 000 грн
Членство в організаціях: місцевий осередок Всеукраїнської громадської організації Асоціація ветеранів державної податкової служби України Полтавської області.
Аналіз доходів. За рік зарплата головного податківця області збільшилася (у 2015 році він мав 98 108 грн), але готівкові заощадження зменшилися на 30 000 грн. Проте доходи дружини від підприємницької діяльності зросли у п’ять разів порівняно з 2015 роком. Кажете, малі підприємці у скруті? Успіх дружини податківця, Тетяни Садової, яка займається туристичним бізнесом, доводить протилежне. За даними ЄДР (Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), Тетяна Садова зареєструвала туристичну агенцію «Тримай хвилю» у грудні 2016 року. Проте зареєстрована ФОПом ще з 2013 року. Але у декларації її чоловіка за 2014 рік (активісти проекту «ТОП декларацій Полтавщини» мають її у розпорядженні) у графі «доходи родини» стоїть прочерк. Тобто виходить, що успіхів у бізнесі Тетяна Садова досягла лише останнім часом. Проте встигла побувати у 18 країнах, про що свідчать записи на сайті турфірми та на її сторінці у ВК (активісти моніторили й соцмережі посадовців).

Якщо перерахувати у гривні наявну готівку родини Садових, то вийде приблизно 2,8 млн грн. Сергій Садовий працює понад 20 років у податковій службі, бізнесом не займався. За таких доходів, як у 2015 році, родині треба було б збирати заощадження 12–14 років, і при цьому нічого не їсти та жити просто неба, зазначає Лариса Гориславець, координатор проекту «ТОП декларацій Полтавщини».

Як вдалося назбирати таку суму готівки, маючи доволі скромні доходи? Саме це запитання ми адресували Сергію Садовому. Але відповіді на запитання «як» ми, на жаль, не почули.

Ось що написав нам про свої статки пан Садовий:

Коли матеріал готувався до друку. Стало відомо, що Сергій Садовий переміг у конкурсі на посаду керівника ДФС Полтавщини. На сайті ГО «Громадське об’єднання Полтава» міститься інформація про те, що він може стати «останнім непрозорим податківцем Полтавщини», бо наразі прем’єр Володимир Гройсман заявив про намір скасувати раніше оголошені конкурси до ДФС як непрозорі. Якщо говорити про доходи посадовця, то вони, дійсно, непрозорі.

Жанна Кузнецова, заступник начальника головного управління ДФС у Полтавській області

Дохід: 218 846 грн, із них зарплата – 136 689 грн, кредитний ліміт – 50 000 грн, подарунок у грошовій формі – 25 000 грн, податковий борг за навчання – 887 грн, бонус – 270 грн.
Нерухомість: три квартири (47,9 кв м + 49,3 кв м – у власності; 33,6 кв м – спільна власність), дачний будинок (68,9 кв м), гараж (30 кв м).
Земельні ділянки: дві (501 кв м + 411 кв м).
Транспорт: TOYOTA RAV4 (2013 р., вартість 345 761 грн).
Цінні папери: акції ПАТ «Кременчуцький хлібокомбінат» – 5 (номінальна вартість 13 грн).
Готівка: 145 000 грн, 10 000 USD, 5 000 EUR
Кредит: 50 000 грн.

Аналіз доходів. Жанна Кузнецова, яка, до речі, раніше працювала у Кременчуцькій ОДПІ, має заощаджень на суму понад півмільйона гривень (у перерахунку на національну валюту), достатньо нерухомості та елітний позашляховик. І все це на скромну зарплату держслужбовця? Втім декларації за три роки (2014–2016) показують, що вона не живе лише на одну зарплату, а регулярно отримує подарунки. Так, у 2016 році вона отримала 25 000 грн, у 2015–28 800 грн, у 2014–42 000 грн.

Ми поцікавилися, звідки заощадження та подарунки? На наш погляд, переконливо пояснити походження своїх статків керівниця податкової не змогла.

Андрій Якименко, в. о. начальника – перший заступник начальника Кременчуцької ОДПІ

Дохід: 98 543 грн, із них зарплата 97 813 грн, соціальні виплати – 600 грн, профспілкові виплати – 130 грн.
Дохід родини: 106 270 грн, із них зарплата дружини 102 452 грн, профспілкові виплати – 500 грн, матеріальна допомога – 200 грн, страхові виплати – 3 118 грн.
Нерухомість: три квартири, одна – власність декларанта (59 кв м); дві – спільна власність дружини (50% від 49 кв м + 50% від 51 кв м);
два будинки дружини (159 кв м + 25% від 46 кв м);
гараж дружини (25 кв м);
Земельні ділянки: дві у власності дружини (1 000 кв м + 33% від 2 502 кв м).
Транспорт: автомобіль декларанта PEUGEOT (2008 р. випуску – 153 048 грн), автомобіль дружини DAEWOO Matiz (2011 р. – 35 000 грн).
Готівка: 15 525 USD (у декларанта).
Аналіз доходів. За рік дохід Андрія Якименка зріс на 40 000 гривень (у 2015 його зарплата на посаді заступника начальника Полтавської ОДПІ склала 58,4 тис грн). Статки нинішнього керівника Кременчуцької податкової виглядають скромніше, ніж у його полтавських колег. Автівка не нова, а більшою частиною нерухомості володіє дружина.

У паперовій та електронній деклараціях керівника за 2015 рік активісти проекту «ТОП декларацій Полтавщини» виявили невелику розбіжність у сумі доходів дружини – 4 155 грн. Андрій Якименко у листі пояснив цю розбіжність тим, що в паперовій декларації він указав суму субсидії, яку отримала дружина. Проте при заповненні електронної декларації субсидії не вказуються.

Дмитро Коротюк, в. о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області

Дохід: 71 575 грн, із них зарплата – 71 332 грн, подарунок – 243 грн.
Дохід родини: 15 453 грн – соціальні виплати дружини
Нерухомість: квартира (85 кв м), будинок (82 кв м – у користуванні)
Земельні ділянки – 1 500 кв м
Транспорт: автомобіль декларанта RANGE ROVER (2011 р. – 360 000 грн), автомобіль дружини SKODA Superb Elegance (2014 р. – 348 923 грн).
Готівка: 50 000 USD.
Цінне майно: ювелірні вироби дружини (вартість не вказана); три мисливські рушниці (вартість не вказана).

Аналіз доходів. Доходи декларанта зменшилися, порівняно з 2015 роком, тоді його дохід склав 102 164 грн, із них зарплата – 101 474 грн. Дружина другий рік поспіль не має інших доходів, крім соціальних виплат. Проте дві автівки, які має у власності родина податківця, коштують 703 923 грн, а це як десять річних зарплат Дмитра Коротюка за 2016 рік (якщо нічого не їсти). Крім того, родина має заощадження – у перерахунку на національну валюту 1 млн 350 тис грн. Це ще 18 його нинішніх річних зарплат. А до всього є й коштовне майно. Статки посадовця без пояснень їх походження викликають багато запитань. Крім того, Дмитро Коротюк у паперовій та електронній деклараціях вказав різну вартість квартири. При цьому ще безкоштовно користується квартирою.

Як таке можливо? І в якій із декларацій помилка? Про це ми запитали в декларанта.

Дмитро Мельник, в. о. начальника ДПІ у Полтаві

Дохід: 212 944 грн, із них 125 094 грн – зарплата, 80 630 грн – дохід від відчуження нерухомого майна (продаж квартири), 6 620 грн – вартість путівок на дітей, 600 грн – соціальна виплата.
Дохід родини: 1 418 320 грн – дохід дружини від підприємницької діяльності.
Нерухомість:
дві квартири у власності – 55,8 кв м (власність декларанта); 149,6 кв м (власність дружини);
два будинки – житловий будинок – 38,7 кв м (власність дружини); дачний будинок – 31, 5 кв м (власність дружини);
дві квартири у користуванні та оренді (28,8 кв м – службове житло; 38, 6 кв м – в оренді у дружини)
Об’єкти незавершеного будівництва: дачний будинок дружини – 95,8 кв м.
Земельні ділянки: власність дружини (521 кв м + 318 кв м).
Транспорт: автомобіль декларанта NISSAN JUKE (2014 р. випуску – 560 000 грн):
два автомобілі дружини HYUNDAI SANTA FE (2015 р. випуску – 1 161 800 грн), Volvo (1992 р. випуску).
Готівка:

кошти декларанта 12 200 USD;
кошти дружини 106 000 грн, 42 400 USD, 9 100 EUR, 2 100 GBP (фунти стерлінгів).
Гроші на банківських рахунках:
кошти декларанта 921 USD.
кошти дружини 13 063 грн, 2 342 USD, 2 728 EUR.
Фінансові зобов’язання: 175 998 грн – кредити дружини.
Аналіз доходів. З року в рік гроші в родину податківця приносить успішна дружина-підприємець. Так, у 2016 вона заробила 1,4 млн грн; у 2015–900 тисяч, у 2014–800 тисяч.

Тож ми поцікавилися: яким видом бізнесу займається дружина податківця?

Проте Дмитро Мельник навідріз відмовився розповісти про успішний бізнес дружини, ось його відповідь (телефоном):

Посадовець двічі повторив про «хобі», хоча його ніхто про це не запитував, ми цікавилися лише статками – тобто він намагався маніпулювати нами і відвести подалі від теми розмови. Без пояснень походження статків декларація виглядає сумнівною. 

Олег Лєднік, перший заступник начальника головного управління ДФС у Полтавській області

Дохід: 363 613, із них зарплата – 160 031 грн, дохід від відчуження майна – 203 582 грн (продана машина).
Дохід родини: 648 475 грн – дохід дружини від відчуження майна.
Нерухомість: будинок 186 кв м (власник – дружина);
два гаражі (один у власності дружини, один в оренді у декларанта)
Земельні ділянки: чотири, із них одна (1195 кв м) – у власності декларанта; три (1000 кв м + 1195 кв м + 1195 кв м) – у власності дружини
Транспорт: автомобіль вантажний Mitsubishi L200 (2013 р. випуску); три водні засоби – RXP‑260, човен гумовий «Фортуна», човен «Прогрес», квадроцикл Kawasaki, три причіпи
Готівка декларанта: 12 000 EUR, готівка дружини декларанта – 20 000 USD, 236 000 грн.
Аналіз доходів. Зарплата Олега Лєдніка – не основне джерело його доходів. І ця тенденція простежується з року в рік: родина щось продає або отримує подарунок. У 2016 році було продане майно: ймовірно, два автомобілі – його Toyota Camry та ВАЗ, які фігурували в декларації за 2015 рік, та Ford Kuga, який декларувала дружина. Чим зараз посадовець дістається на роботу – не зрозуміло.

Дружина Олега Лєдніка, судячи з декларацій, немає інших доходів, крім відчуження майна. У декларації за 2015 у графі про її доходи стоїть «нуль», у 2014 вона була підприємцем та заробила 190 000 грн, проте зараз діяльність припинила. Сам Олег Лєднік (на той час він працював заступником начальника Кременчуцької ОДПІ) у 2014 році отримав подарунок на суму 580 000 гривень. Хто його подарував? Про це ми й запитали посадовця. Ось відповідь Олега Лєдніка про подарунок:

Проте, якщо уважніше придивитися до доходів родини податківця, то виявиться, що на дорогі дарунки для сина вистачить ще на довгі роки. Батьки-пенсіонери із села Великі Кринки мають успішний бізнес. За даними ЄДР, вони зареєстровані як ФОПи і на двох мають ще п’ять фірм із загальним капіталом близько 12 млн грн. ПП «Райагробуд» під керівництвом батька ремонтує купу об’єктів бюджетної сфери у Глобинському районі. Підприємство зареєстроване у 2000 році, цікавий збіг – саме у цей рік Олег Лєднік починає працювати в органах податкової служби (дані з біографічної довідки на сайті ДФС).
Заощадження родини податківця у перерахунку на гривні складають понад 1,1 мільйона.

Примітка: в огляд увійшло все керівництво Головного управління Полтавської ДФС, крім Віталія Чорнобривця, який працює на посаді в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області з січня 2017 року, тож його декларація не була предметом вивчення активістів проекту «ТОП чесних декларацій». 

Навіщо активісти так уважно читали декларації?

Стаття 366–1 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за декларування недостовірної інформації. За неправдиву декларацію посадовець може отримати штраф до 51 000 грн. І головне – громадянське суспільство може «відфільтрувати» нечесних посадовців.

Але варто мати на увазі: відповідальність за ст. 366–1 за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації настає у випадку, якщо відомості про статки відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це 400 тис грн.)
Стаття 368–2 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. У ст. 368–2 КК незаконне збагачення визначене як «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі».

Це законодавче формулювання встановлює юридичний обов’язок підтвердити доказами законність підстав набуття у власність активів посадовцями. Відсутність таких доказів визнається безумовним доведенням незаконності їх набуття.

Отже, законодавство фактично зобов’язує особу, стосовно якої висунуто звинувачення у незаконному збагаченні: 1) давати свідчення; 2) доводити законність дій стосовно набутих статків.

Проте слід мати на увазі: Притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення реально лише за діяння, які були вчинені після березня 2015 року (саме з цього періоду набула чинності нова редакція статті 368–2 КК, яку було ухвалено під тиском громадськості після Революції Гідності).
Відповідальність за статтею про незаконне збагачення – позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Ті самі діяння, вчинені особами, які займають особливо становище, караються позбавленням волі на строк від 2 до 3, а для осіб, які посідають відповідальне становище – на строк від 5 до 10 років.

Звичайно, розслідуванням подібних злочинів мають займатися уповноважені на це державні органи. Але активісти можуть їм допомогти своїм прискіпливим ставленням до декларацій посадовців.