Війна в тилу: день 1096-й

18 травня виповнюється рівно три роки як з «Видавничого дому «Приватна газета» на передову відправили першу посилку для українських військових. Саме з цього дня 2014 року розпочалася історія волонтерської організації газети «Кременчуцький ТелеграфЪ» та «Приватна газета», хоч іменні посилки відправляли й раніше.

З чого все почалося

З початку російсько-української війни редакція збирала іменні посилки для українських бійців. В один із таких днів на порозі з'явився співробітник фабрики Roshen Олександр Соколенко.

- Хлопці, допомагайте. Один я вже зашиваюсь, кидаюсь, як сайгак під час полювання. Друзів-знайомих на фронті багато, всі просять допомоги, підключайте свої ресурси, бійцям на «передку» реально потрібна наша допомога, - так «Саша Телеграф» став хрещеним батьком волонтерської організації.

Все, що приносили кременчужани в офіс на вулиці Шевченка, відправляли на передову. Спочатку Наталія Міхно на свої тендітні жіночі плечі взяла зв'язок між тими, хто приносив допомогу, та бійцями на «передку». Згодом у нашій команді з'явився Іван Колесник, який щомісяця не лише пересилав допомогу, а й особисто з фотографом Ростиславом Богдановим відвозив її на «Бусіку».

Що змінилося 

За три роки змінювався провіант, кількість допомоги, але не зменшувалась наша віра у перемогу. Адже коли бачиш людей з різним рівнем достатку: від пенсіонерів, які діляться останнім, до бізнесменів - неможливо опустити руки. Незважаючи на військовий збір, кременчужани паралельно продовжують допомагати армії. Навіть усієї площі газети не вистачить, щоб перерахувати усіх, хто допоміг військовим. Ви допомагаєте тим, хто зі зброєю в руках під розривами «Градів» бережуть ваш сон у теплому ліжку. Ми мусимо підтримати своїх, коли їм важко, адже вони відстоюють наші цінності. Завдяки людям армія стала сильнішою.

За перший рік роботи здійснили 322 відправки, як за підтримки волонтерів, так і «Новою поштою». За три роки змінювався асортимент допомоги, якщо ми розпочинали з амуніції, продуктів харчування, ліків, то зараз ми збільшили акцент на технічному забезпеченні. Навіть страшно уявити, за одну поїздку бувало відправляли до 100 тисяч грн у вигляді генераторів, рацій, тепловізорів та секретних штук.

Неймовірна кількість відремонтованої оптики, яка побувала в зоні бойових дій. Амуніція, вода, продукти харчування, багато гуми, запчастини до машин, електроінструменти, двигуни, акумулятори, засоби для укріплення бліндажів (скоби, мішки), засоби особистої гігієни, незліченна кількість домашніх смаколиків.

Від «ліфчиків» до серйозної військової термінології 

Ми за цей час навчилися відрізняти типи бронежилетів, шоломів, зброї. Це все приходить з власним досвідом і не без курйозних моментів. В рамках акції «Підтримай наших» до редакції «Телеграфа» люди приносять багато речей, серед яких ліфчики. Виявляється, що ліфчиками називають не тільки частину жіночої нижньої білизни, але і дуже корисну у військовій справі річ - розвантажувальний жилет «розгрузку», який вдягають бійці для носіння на собі зброї, додаткових магазинів. Швидше за все, добродушні люди, охочі допомогти нашим військовим, почули з вуст професіонала, що солдатам потрібні «ліфчики», і передали ліфчики разом з іншим одягом:)

Кумедні випадки були і при доставці допомоги на «нульові» позиції. Так, повертаючись з передової бійці попрохали підвезти не лише їх, а кілька тварин, яких купили в сусідньому селі.

- З дороги вирішив перепочити, і тут мене запитує боєць, чи можемо ми підвезти його? Я погодився, навіть не розчувши, що разом з ним тварини, - згадує Іван Колесник. – Так, в дорозі з нами в кузові їхали коза й два барани.

При виїзді з «нульових» позицій на кожному блокпосту машину перевіряють на вивіз зброї.

- Так на блокпосту нас перевіряють СБУвці. «Що везете?», - запитав один із них. «Козу й двох баранів», - відповів я. Ви б бачили його здивовані очі. Він іде, щоб зазирнути всередину, а я йому: «Тільки сильно не відкривайте, якщо втечуть, будете самі за ними бігти». Спробував попередити їх. Він підійшов до дверцят, зробив невеличку щілину, щоб подивитися, а на нього морда кози дивиться:), - посміхаючись розповів Іван.

Про «павучків»

Невтомні дівчата не лише в будні, а й на вихідних плели маскувальні сітки, які оберігали наших хлопців під обстрілами та палючим сонцем. Спайдермени та спайдервумен плели в навчальних закладах, бібліотеках, просто на площі під час міських заходів чи на подвір’ї редакції «Приватна газета». Зелені, жовто-коричневі, білі – дівчата один за одним змінювали кольори, але не зупинялися.

Хлопці з передової розповідають, що сітки використовують не тільки за призначенням (укриття техніки та бліндажів), а й роблять намет, який у спеку рятував від палючого сонця. Навіть був випадок коли сітку використали приманкою, натягнута сітка на палку здаля нагадувала танк.

Зараз впроваджується ноу-хау: зелень зі старих штучних квітів використовувати як маскування. Друзі, якщо у вас на дачах-комірчинах-шафах є штучна зелень приносьте в редакцію.

«Ми вас любимо, повертайтесь додому» 

З перших днів війни на Донбасі разом із волонтерською допомогою нашим воїнам по всій країні відправляли сотні, навіть тисячі дитячих малюнків. Кременчуцькі школярі не стали винятком. Дитячі малюнки на бійців діють як обереги, малюки на свята писали великодні листівки та валентинки.

- Дорогий воїне! Цей день для тебе дуже-дуже важливий. Спасибі тобі, що ти захищаєш всіх нас від ворогів. Ми всі бажаємо тобі сил, щастя та перемоги. Ти зараз ризикуєш своїм життям. Будь ласка, повертайся живим!, - пишуть діти українським військовим.

За словами волонтера «Телеграфа», в одній із таких поїздок до Трьохізбенки бійцям везли подарунки від дітей.

- Малюнки були в самому кінці салону, але хлопці не розходилися й чекали малюнків. На вулиці була тепла осінь, хлопці в кітелях. І ось дістав пакет з малюнками від однієї зі шкіл Кременчука. Малявка з помилками написала: «Ми вас любимо, повертайтесь додому». Боєць прочитав цей лист, аж сльози на очі навернулись, склав малюнок і поклав під кітель.

Необхідна машинка!

Для розвідників 17 окремої танкової бригади необхідна машина для перевезення особового складу. Для купівлі авто Volkswagen ‎не вистачає приблизно 24 тисячі гривень. Гроші можна принести в редакцію «Приватної газети» (вул. Шевченка, 50А). Друзі, кожна гривня важлива. Якщо є питання, телефонуйте 097-210-32-00 (Іван Колесник).

Список підрозділів, куди відправляли допомогу:

107-й Кременчуцький артилерійський полк

39 батальйон територіальний оборони

Батальйон «Донбас»

93-а бригада ВСУ

42-й батальйон територіальної оборони

27-й реактивний артилерійський полк

92-я механізована бригада

72-а аеромобільна бригада

Ізмаїльська комендатура

37-й батальйон територіальної оборони

17-й окремий мотопіхотний батальйон

батальйон «Айдар»

34-й батальйон територіальної оборони

91-я бригада ВСУ

17-а танкова бригада

8-а окрема автомобільна санітарна рота

35-й батальйон

20-й механізований батальйон

28-я окрема механізована бригада

95-а аеромобільна бригада

батальйон ім. Кульчицького

81-я окрема аеромобільна бригада

79-я окрема механізована бригада

17-я мінометна бригада

батальйон ім. Джохара Дудаєва

батальйон «Миротворець»

25-я бригада ВДВ

128-я гірсько-піхотна бригада

11-й окремий мотопіхотний батальйон

рота «Кременчук»

спецпідрозділ МВС України

Нацгвардія Кременчук

30-я механізована бригада

5-й Добровольчий український корпус «Правий сектор»

129-я окрема стрілецька бригада

11-я окрема механізована бригада «Київська Русь»

3-й танковий полк управління спецоперацій

3-я мінометна бригада оперативного призначення

1-а танкова окрема бригада

57-я бригада ВСУ

17 танкова бригада

зенітно-ракетний полк